- •Економічна система та її типи
- •2. Власність, її види, структура та місце в економічній системі
- •3. Економічні потреби та економічні інтереси
- •4. Економічні категорії, закони та методи
- •5. Сутність, причини виникнення, способи класифікації та види монополій
- •6. Суспільне виробництво, його сутність, структура та форми організації
- •7. Цінові та нецінові детермінанти попиту і пропозиції, особливості їх впливу
- •8. Товарне виробництво та закони його функціонування
- •9. Ринок та закони його функціонування. Функції та інфраструктура ринку
- •10. Економічне зростання: сутність, чинники, показники та наслідки
- •11. Конкуренція та монополія в ринковій системі. Сутність і основні види конкуренції
- •12. Механізм фіскальної політики, види, інструменти та наслідки
- •13. Банківська система. Статус, функції та операції центрального банку і комерційних банків.
- •14. Цінові та нецінові детермінанти попиту і пропозиції, особливості їх впливу
- •15. Еволюція міжнародної валютної системи. Регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин: основні інститути та їхні функції.
- •16. Об'єкт, предмет та функції макроекономіки. Цілі економічної політики.
- •17. Закон спадної граничної корисності блага та пояснення споживчої поведінки.
- •18. Причини, типи, показники та економічна роль інфляції.
- •19. Загальна характеристика суті та основних елементів системи національних рахунків.
- •20. Обмеженість ринкового механізму та роль держави. Основні економічні функції держави.
- •21. Нестаток, потреба, попит, товар: їхня роль і місце у маркетингових дослідженнях.
- •22. Зайнятість та соціальний захист населення.
- •23. Основні види та інструменти монетарної політики та можливості їхнього застосування в Україні.
- •24. Зміст та види еластичності пропозиції.
- •Види еластичності
- •25. Проблема і причини нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца, індекс Джинні. Квінтильні та децильні коефіцієнти.
- •26. Показники, причини, види та наслідки безробіття.
- •27. Причини, види, механізми подолання та економічна роль бюджетного дефіциту і державного боргу.
- •28. Мікросистема: поняття, різновиди. Мета, роль і особливості функціонування мікросистем у ринковій економіці.
- •29. Суть і функції грошей, структура пропозиції грошей та попиту на гроші. Грошовий ринок.
- •30. Суть і показники ефективності виробництва та розподілу. Підходи до розуміння справедливості розподілу.
- •31. Сутність та види доходів населення.
- •32. Сутність і структура економічних та бухгалтерських витрат.
- •33. Еволюція традиційних економічних систем.
- •34. Функції економічної теорії.
- •35. Колективне управління та його форми.
- •36. Фонд заробітної платні, його склад, порядок визначення.
- •37. Засоби виробництва та засоби праці, аналіз, планування, відтворення, оцінка ефективності використання.
- •38. Загальноекономічні та специфічні методи мікроекономіки. Моделювання, граничний аналіз.
- •39. Чинники виробництва в мікроекономічному аналізі.
- •40. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку. Загальні умови макрорівноваги.
- •41. Функції і принципи менеджменту туризму.
- •42. Символічні моделі в менеджменті.
- •43. Структура та оцінка основних фондів підприємства.
- •44. Сутність, причини та ознаки банкрутства підприємства,
- •45. Ефективність управління персоналом в туристичній індустрії.
- •46. Фізичні моделі в менеджменті.
- •47. Виробнича структура підприємств.
- •48. Поняття мотивації, класифікація мотиваційних теорій в менеджменті.
- •49. Інвестиції: визначення, структура і напрями використання.
- •50. Особливості туристичного маркетингу.
- •51. Прогнозування як функція менеджменту.
- •2. Система і класифікація соціально-економічних прогнозів
- •3. Методи прогнозування в менеджменті
- •Нормативний підхід
- •52. Поняття, класифікація та структура персоналу підприємства.
- •53. Організація як система. Її підсистеми та загальні риси.
- •5. Матрична організація
- •6. Організація орієнтована на колектив
- •54. Планування як функція менеджменту.
- •План створення спільного пі-ва
- •IV. План Ганта
- •3. Класифікація планів на підприємстві
- •55. Методи управління діяльністю підприємств.
- •56. Процес маркетингового дослідження і забезпечення маркетингових рішень.
- •57. Моделювання у менеджменті. Види моделей.
- •58. Поняття і функції туристичного ринку.
- •59. Концепція делегування і передача повноважень. Види повноважень.
- •60. Структура управління туризмом.
- •61. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: інструменти та межі її застосування.
- •62. Торговельні марки та їхнс маркетингове призначення.
- •63. Законодавча база функціонування та види організацій в Україні.
- •64. Ефективність управлінських рішень менеджменту туристичного підприємства.
- •65. Поняття, сутність та особливості ринку туристичних послуг.
- •66. Основні функції та суб'єкти маркетингу.
- •67. Алгоритми прийняття управлінських рішень.
- •68. Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності.
- •69. Кадрова політика організації.
- •70. Характеристика основних функцій менеджменту в туристичній індустрії.
- •71. Планування комплексних фінансових показників туристичного бізнесу.
- •72. Класифікація організаційних структур управління.
- •5. Матрична організація
- •6. Організація орієнтована на колектив
- •73. Сутність, елементи та процес управлінського контролю, його різновиди.
- •74. Загальна характеристика інноваційних процесів та їхній вплив на виробництво.
- •75. Колективне управління та його форми.
- •76. Стратегія зовнішнього зростання.
- •77. Маркетингове макросередовище.
- •78. Сутність, етапи становлення та розвитку маркетингу.
- •79. Комплекс просування товарів.
- •80. Маркетингові стратегії на етапах життєвого циклу товару.
- •81. Поняття та види діяльності туроператора.
- •82. Функції фінансів та фінансові відносини туристичних фірм.
- •83. Планування прибутків і витрат туристичної фірми.
- •84. Поняття екскурсії, її сутність і функції.
- •85. Класифікація закладів харчування за різними критеріями.
- •86. Поняття турпродукту та особливості визначення його ціни.
- •87. Стандартизація і сертифікація у сфері туризму.
- •88. Ємність туристичного ринку.
- •89. Сегментація туристичного ринку та вибір цільових сегментів.
- •90. Спортивний туризм та його види.
- •91. Сезонність у туризмі та її чинники.
- •92. Особливості туризму як об'єкту управління.
- •93. Системи класифікації готелів у світі та Україні.
- •4.3. Підходи до класифікації готелів у різних країнах світу
- •94. Особливості менеджменту сільського зеленого туризму.
- •95. Поняття і структура туристичної індустрії.
- •96. Особливості та принципи ціноутворення в туризмі.
- •97. Технологічні основи надання послуг сільського зеленого туризму.
- •98. Види основних фондів у готельному господарстві.
- •99. Поняття туристичної подорожі, її ознаки.
- •100. Правові основи турагентської діяльності.
- •101. Форми організації сільського зеленого туризму.
- •102. Суспільно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси України.
- •103. Критерії класифікації та види засобів розміщення.
- •104. Організація сільського зеленого туризму в Україні.
- •105. Ціноутворення в готельному господарстві.
- •106. Ведення туристичної документації.
- •107. Особливості надання основних і додаткових послуг у готелях.
- •1. Полегшують перебування туристів у готелі та туристичному районі:
- •108. Організований і самодіяльний туризм.
- •109. Фази гостьового циклу у готелях.
- •110. Ознаки екскурсії. Методичні прийоми розповіді при проведенні екскурсій.
- •111. Порядок обов'язкової сертифікації готельних послуг.
- •112. Туристично-рекреаційне районування Європи.
- •113. Особливості діяльності основних готельних служб.
- •114. Геотуристичні аспекти організації та функціонування підприємств санаторно-курортного господарства України.
- •115. Передумови виникнення та предмет стратегічного управління.
- •116. Порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу.
- •117. Внутрішній туризм та його особливості.
- •118. Перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
- •119. Сутність та особливості туристичного попиту.
- •120. Мета складання бізнес-плану туристичного підприємства та сфера його застосування.
92. Особливості туризму як об'єкту управління.
Туризм як об'єкт управління має низку властивих тільки йому особливостей, які багато в чому зумовлені специфікою галузі. Завдання менеджменту полягає в тому, щоб виявити такі особливості і в подальшому враховувати їх при управлінні туристичними підприємствами й організаціями.
Перша особливість туризму з погляду менеджменту полягає у великих масштабах туристичної індустрії і складності взаємозв'язків між її складниками.
Другою особливістю туризму як об'єкта управління можна вважати нечіткість і складне визначення цілей управлінського впливу. На перший погляд може здаватися, що для приватних туристичних підприємств цілі досить зрозумілі — накопичення цінностей, отримання прибутку. Однак турфірми часто орієнтуються на заявлені, а не на фактичні потреби туристів. Щоб виявити останні, менеджер повинен докласти максимум зусиль, адже неефективність його діяльності може спровокувати незадоволення споживача.
Досить важко визначити чіткі цілі та критерії для туристичних організацій національного, обласного, місцевого (міського, районного) рівнів, що ускладнює об'єктивну оцінку їхнього внеску у розвиток туризму, прогноз і планування діяльності таких організацій.
Складнішими є цілі розвитку окремих туристичних дестинацій, місцевостей, регіонів. Непросто точно спрогнозувати всі явища і процеси, які відбуваються в туризмі (зміни у політичній ситуації, погіршення кліматичних умов, зміни в системі оподаткування тощо), тому часто може йтися лише про ймовірнісний характер прогнозів і планів. Таким чином, туризм — це явище, яке важко прогнозувати і вимірювати.
Однією з найважливіших особливостей туризму як об'єкта управління є специфіка туристичних послуг і туристичного продукту. їх необхідно враховувати під час розробки системи управління туристичним підприємством, організацією, територією, при встановленні стандартів обслуговування, навчанні персоналу тощо.
Особливі вимоги до менеджменту н туризмі висуває і специфіка туристичного попиту, який мас неоднорідний характер і вирізняється серед інших причин:
• невідчутністю і незбереженістю турпродукту;
• різноманітністю споживчих уподобань;
• високою значимістю суспільних факторів.
На управлінні туристичною сферою позначається й така її особливість, як отримання послуги в комплексі під час перебування туриста на відпочинку. Саме цей комплекс становить основу туристичного попиту. Залежно від клієнтів на передній план можуть виходити та чи інша послуга. Турпродукт створюється зусиллями багатьох організацій, залежних одна від одної. В результаті цього зростає значення кооперації як по горизонталі, так і по вертикалі, що полегшує падання послуг в комплексі.
Під впливом низки об'єктивних і суб'єктивних факторів: природно-кліматичних, економічних, соціальних (наявність вільного часу), демографічних, психологічних (традиції, мода), матеріально-технічних (розвиток мережі закладів розміщений, харчування, транспорту та ін.) формується сезонність туристичного попиту й пропозиції. Усі зазначені фактори, особливо природно-кліматичні умови, визначають сезонну нерівномірність попиту на туристичне обслуговування. їх урахування необхідно менеджеру турфірми для розробки пропозиції і прийняття заходів для зниження нерівномірності попиту на туристичні послуги.
Іще одна особливість туризму полягає у тому, що на його розвиток впливає значно більша кількість зацікавлених сторін, ніж у будь-якому іншому виді діяльності людини. Середовище здійснення туристичної діяльності охоплює клієнтів, підприємства-постачальники, виробників окремих туристичних і нетуристичних послуг, державці органи й установи, місцеві органи влади, соціальні фонди, громадські та інші організації тощо, які впливають або можуть впливати на неї. Туристичні організації не можуть очікувати від учасників ринку, що всі вони будуть поводитися однаково. Наприклад, є певні суперечності між власниками готелів, місцевими жителями і туристами. Крім того, зацікавлені організації можуть поділятися на декілька груп за інтересами: готелям на гірськолижному курорті, ймовірно, вигідне скорочення одноденного туризму, а власникам підйомників, навпаки, вигідне збільшення потоку туристів. Навіть усередині однієї групи (наприклад, серед представників готельних комплексів) простежуються різні інтереси. Так, великі готелі зазвичай менше зацікавлені в пропозиції курортного сервісу, оскільки вони мають усе необхідне для розміщення й організації відпочинку гостей у себе, а невеликі готелі зацікавлені в тому, щоб турфірма поліпшувала курортну пропозицію і сама організовувала відповідні заходи. Важливим складником є стосунки між відпочиваючими і місцевими мешканцями. Зменшувати розбіжності, врівноважувати інтереси різних груп можна за рахунок зваженого планування і координації розвитку туризму за участі зацікавлених сторін, керуючись загальноприйнятими нормами і цінностями.
Зовнішні ефекти туристичного продукту також можна представити як специфіку туристичної індустрії. Туризм має значний вплив на такі сфери, як економіка, екологія, політика, соціальне життя, які відповідно теж впливають на туризм. Прибуток від туризму бере участь у місцевому економічному кругообігу і створює додатковий (мультиплікаційний) ефект. За рахунок туризму забезпечується зайнятість населення, створюється інфраструктура, будуються нові об'єкти культури і відпочинку. Водночас туристи створюють навантаження на інфраструктуру, природне середовище, об'єкти культури і відпочинку, що може викликати незадоволення місцевих мешканців. Якщо не враховувати ці негативні ефекти, не визначати шляхи їх подолання, туризм не зможе виконувати роль активізатора економіки. У зв'язку з цим необхідно планувати і формувати інфраструктуру туризму за участі всіх зацікавлених сторін, організацій тощо.
Крім того, є певна специфіка спілкування туриста з оточуючими. Повсякденне життя туриста відображає особливості житла, роботи, вільного часу тощо. Відпустка, проведена у подорожі, — це зустрічі з іншими подорожуючими і місцевими мешканцями. Ставлення мандрівника до них і його мотиви визначаються тим, як людина звикла жити, працювати, які вона має можливості щодо організації вільного часу. Як правило, чим більше у повсякденному житті людина відчуває обмеженість природних ресурсів, чим більше вона зобов'язана виконувати певні норми поведінки, тим більше у неї бажання обрати для відпочинку невідому країну. Результати досліджень свідчать, що поведінка туриста впливає на ставлення до нього місцевих мешканців та інших мандрівників. Так, якщо туристи влаштовують галасливі вечірки, займаються видами відпочинку, які негативно впливають на природу, то це викликає негативне ставлення до них місцевих мешканців і може зіпсувати відпочинок.
Нарешті, діяльність з управління туризмом специфічна і суттєво відрізняється від діяльності працівників інших галузей, хоча на перший погляд може здатися, що менеджмент туристичного регіону і турфірми ґрунтується на тій самій базі, що й менеджмент будь-якого підприємства системи "людина — людина".
Суттєві завдання менеджерів туризму полягають:
— у визначенні типу клієнта і виявленні його реальних потреб;
— зіставленні отриманих даних з ресурсними можливостями турфірми, тобто з'ясуванні можливості задоволення цих потреб за допомогою наявних турів і маршрутів;
— визначенні загальних тенденцій і закономірностей розвитку попиту, а також його специфічних особливостей.
Аналіз особливостей туризму як об'єкта управління демонструє, що ця галузь абсолютно не схожа на інші і тому механічно перенести напрацювання і моделі управління з інших сфер трудової діяльності у сферу туризму неможливо.