- •Економічна система та її типи
- •2. Власність, її види, структура та місце в економічній системі
- •3. Економічні потреби та економічні інтереси
- •4. Економічні категорії, закони та методи
- •5. Сутність, причини виникнення, способи класифікації та види монополій
- •6. Суспільне виробництво, його сутність, структура та форми організації
- •7. Цінові та нецінові детермінанти попиту і пропозиції, особливості їх впливу
- •8. Товарне виробництво та закони його функціонування
- •9. Ринок та закони його функціонування. Функції та інфраструктура ринку
- •10. Економічне зростання: сутність, чинники, показники та наслідки
- •11. Конкуренція та монополія в ринковій системі. Сутність і основні види конкуренції
- •12. Механізм фіскальної політики, види, інструменти та наслідки
- •13. Банківська система. Статус, функції та операції центрального банку і комерційних банків.
- •14. Цінові та нецінові детермінанти попиту і пропозиції, особливості їх впливу
- •15. Еволюція міжнародної валютної системи. Регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин: основні інститути та їхні функції.
- •16. Об'єкт, предмет та функції макроекономіки. Цілі економічної політики.
- •17. Закон спадної граничної корисності блага та пояснення споживчої поведінки.
- •18. Причини, типи, показники та економічна роль інфляції.
- •19. Загальна характеристика суті та основних елементів системи національних рахунків.
- •20. Обмеженість ринкового механізму та роль держави. Основні економічні функції держави.
- •21. Нестаток, потреба, попит, товар: їхня роль і місце у маркетингових дослідженнях.
- •22. Зайнятість та соціальний захист населення.
- •23. Основні види та інструменти монетарної політики та можливості їхнього застосування в Україні.
- •24. Зміст та види еластичності пропозиції.
- •Види еластичності
- •25. Проблема і причини нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца, індекс Джинні. Квінтильні та децильні коефіцієнти.
- •26. Показники, причини, види та наслідки безробіття.
- •27. Причини, види, механізми подолання та економічна роль бюджетного дефіциту і державного боргу.
- •28. Мікросистема: поняття, різновиди. Мета, роль і особливості функціонування мікросистем у ринковій економіці.
- •29. Суть і функції грошей, структура пропозиції грошей та попиту на гроші. Грошовий ринок.
- •30. Суть і показники ефективності виробництва та розподілу. Підходи до розуміння справедливості розподілу.
- •31. Сутність та види доходів населення.
- •32. Сутність і структура економічних та бухгалтерських витрат.
- •33. Еволюція традиційних економічних систем.
- •34. Функції економічної теорії.
- •35. Колективне управління та його форми.
- •36. Фонд заробітної платні, його склад, порядок визначення.
- •37. Засоби виробництва та засоби праці, аналіз, планування, відтворення, оцінка ефективності використання.
- •38. Загальноекономічні та специфічні методи мікроекономіки. Моделювання, граничний аналіз.
- •39. Чинники виробництва в мікроекономічному аналізі.
- •40. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку. Загальні умови макрорівноваги.
- •41. Функції і принципи менеджменту туризму.
- •42. Символічні моделі в менеджменті.
- •43. Структура та оцінка основних фондів підприємства.
- •44. Сутність, причини та ознаки банкрутства підприємства,
- •45. Ефективність управління персоналом в туристичній індустрії.
- •46. Фізичні моделі в менеджменті.
- •47. Виробнича структура підприємств.
- •48. Поняття мотивації, класифікація мотиваційних теорій в менеджменті.
- •49. Інвестиції: визначення, структура і напрями використання.
- •50. Особливості туристичного маркетингу.
- •51. Прогнозування як функція менеджменту.
- •2. Система і класифікація соціально-економічних прогнозів
- •3. Методи прогнозування в менеджменті
- •Нормативний підхід
- •52. Поняття, класифікація та структура персоналу підприємства.
- •53. Організація як система. Її підсистеми та загальні риси.
- •5. Матрична організація
- •6. Організація орієнтована на колектив
- •54. Планування як функція менеджменту.
- •План створення спільного пі-ва
- •IV. План Ганта
- •3. Класифікація планів на підприємстві
- •55. Методи управління діяльністю підприємств.
- •56. Процес маркетингового дослідження і забезпечення маркетингових рішень.
- •57. Моделювання у менеджменті. Види моделей.
- •58. Поняття і функції туристичного ринку.
- •59. Концепція делегування і передача повноважень. Види повноважень.
- •60. Структура управління туризмом.
- •61. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: інструменти та межі її застосування.
- •62. Торговельні марки та їхнс маркетингове призначення.
- •63. Законодавча база функціонування та види організацій в Україні.
- •64. Ефективність управлінських рішень менеджменту туристичного підприємства.
- •65. Поняття, сутність та особливості ринку туристичних послуг.
- •66. Основні функції та суб'єкти маркетингу.
- •67. Алгоритми прийняття управлінських рішень.
- •68. Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності.
- •69. Кадрова політика організації.
- •70. Характеристика основних функцій менеджменту в туристичній індустрії.
- •71. Планування комплексних фінансових показників туристичного бізнесу.
- •72. Класифікація організаційних структур управління.
- •5. Матрична організація
- •6. Організація орієнтована на колектив
- •73. Сутність, елементи та процес управлінського контролю, його різновиди.
- •74. Загальна характеристика інноваційних процесів та їхній вплив на виробництво.
- •75. Колективне управління та його форми.
- •76. Стратегія зовнішнього зростання.
- •77. Маркетингове макросередовище.
- •78. Сутність, етапи становлення та розвитку маркетингу.
- •79. Комплекс просування товарів.
- •80. Маркетингові стратегії на етапах життєвого циклу товару.
- •81. Поняття та види діяльності туроператора.
- •82. Функції фінансів та фінансові відносини туристичних фірм.
- •83. Планування прибутків і витрат туристичної фірми.
- •84. Поняття екскурсії, її сутність і функції.
- •85. Класифікація закладів харчування за різними критеріями.
- •86. Поняття турпродукту та особливості визначення його ціни.
- •87. Стандартизація і сертифікація у сфері туризму.
- •88. Ємність туристичного ринку.
- •89. Сегментація туристичного ринку та вибір цільових сегментів.
- •90. Спортивний туризм та його види.
- •91. Сезонність у туризмі та її чинники.
- •92. Особливості туризму як об'єкту управління.
- •93. Системи класифікації готелів у світі та Україні.
- •4.3. Підходи до класифікації готелів у різних країнах світу
- •94. Особливості менеджменту сільського зеленого туризму.
- •95. Поняття і структура туристичної індустрії.
- •96. Особливості та принципи ціноутворення в туризмі.
- •97. Технологічні основи надання послуг сільського зеленого туризму.
- •98. Види основних фондів у готельному господарстві.
- •99. Поняття туристичної подорожі, її ознаки.
- •100. Правові основи турагентської діяльності.
- •101. Форми організації сільського зеленого туризму.
- •102. Суспільно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси України.
- •103. Критерії класифікації та види засобів розміщення.
- •104. Організація сільського зеленого туризму в Україні.
- •105. Ціноутворення в готельному господарстві.
- •106. Ведення туристичної документації.
- •107. Особливості надання основних і додаткових послуг у готелях.
- •1. Полегшують перебування туристів у готелі та туристичному районі:
- •108. Організований і самодіяльний туризм.
- •109. Фази гостьового циклу у готелях.
- •110. Ознаки екскурсії. Методичні прийоми розповіді при проведенні екскурсій.
- •111. Порядок обов'язкової сертифікації готельних послуг.
- •112. Туристично-рекреаційне районування Європи.
- •113. Особливості діяльності основних готельних служб.
- •114. Геотуристичні аспекти організації та функціонування підприємств санаторно-курортного господарства України.
- •115. Передумови виникнення та предмет стратегічного управління.
- •116. Порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу.
- •117. Внутрішній туризм та його особливості.
- •118. Перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
- •119. Сутність та особливості туристичного попиту.
- •120. Мета складання бізнес-плану туристичного підприємства та сфера його застосування.
60. Структура управління туризмом.
Організаційними структурами, що функціонують як об'єкти системи менеджменту в межах певної країни є туристичні організації у вигляді приватних (господарських) об'єднань та державних (управлінських) структур, які діють на трьох рівнях: національному (федеральному), обласному та міському (комунальному). Саме на цьому рівні розробляється національна туристична політика. Якщо вона підтримується механізмами реалізації й необхідним фінансуванням, орієнтована на збереження і примноження туристичних місцевостей і центрів, створення туристичної інфраструктури, то зможе забезпечити ефективний розвиток туристичного регіону.
Державні організації регіонального рівня розробляють власні програми підтримки туризму в регіоні. Вони безпосередньо контролюють збереження пам'яток культури й екологічну ситуацію, сприяють розвитку туристичної інфраструктури, ремесел, курортних закладів та соціального туризму. Крім того, такі організації реалізують регіональний маркетинг, спрямований на створення привабливого іміджу туристичного регіону і, відповідно, на регулювання попиту на конкретний територіальний туристичний продукт.
Особливість туристичних організацій місцевого (комунального) рівня полягає в тому, що функціонально досить важко відокремити державну та приватну сторони їхньої діяльності. Раніше формуванням інфраструктури, рекламою та обслуговуванням гостей займалися управління з туризму. Останніми роками виконання цих завдань узяли на себе майже всюди приватні правові організації — туристичні управління, об'єднання, інформаційні центри, різні товариства та ін. Членами туристичних організацій комунального рівня стають здебільшого готельні та торговельні підприємства, а також всі особи та фірми, зацікавлені в розвитку туризму в своїй місцевості.
Туристичні управління та об'єднання розрізняються насамперед за видами їх фінансування: управління найчастіше фінансуються із засобів державного бюджету, а об'єднання — за рахунок членських внесків та доходів від діяльності приватних туристичних структур.
Управління та об'єднання вирішують ті самі завдання, якими раніше займалися управління з туризму: формування інфраструктури, реклама, обслуговування гостей, посередницькі послуги із розселення туристів.
Аналізуючи проблеми менеджменту будь-якого туристичного регіону, слід мати на увазі, що крім державних є приватні (недержавні ) туристичні організації. Серед них вирізняють такі.
Об'єднання туристичних посередників (туроператорів і турагентств) розробляють правила укладання угод в туристичній галузі; захищають від монополії у галузевій діяльності; контролюють факти нелегальних методів роботи (без ліцензії); реалізують підтримку підприємств — членів об'єднання в правових і податкових питаннях; аналізують діяльність підприємств та інші заходи, які сприяють підвищенню ефективності підприємств; організовують навчання і підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів туристичної індустрії.
Приватні туристичні організації готельного та ресторанного типу. Готельні підприємства та заклади громадського харчування всіх категорій, які передбачають туристичні послуги, часто об'єднуються в місцеві союзи, щоб ефективніше захищати свої спільні інтереси, акумулювати ресурси і реалізувати маркетингові програми спільного інтересу. Якщо сфера діяльності такої організації виходить за межі міста або району, то йдеться про регіональні секції та об'єднання. Регіональні об'єднання, у свою чергу, мають представників в обласних або національних об'єднаннях. Основними завданнями організацій вищого рівня є маркетинг та консультування членів об'єднання.
Приватні туристичні організації на місцевому рівні. Туристичні управління, об'єднання на місцях використовують переваги спільного представництва своїх інтересів на вищих рівнях управління.
Рекламні організації із залучення до країни іноземних туристів. У багатьох країнах світу функціонують організації та заклади, які займаються національною рекламою.
Таким чином, державні (урядові) туристичні організації — це заклади, які працюють на трьох рівнях: національному, обласному та районному (місцевому). Громадські і приватні туристичні організації діють також на трьох рівнях, однак створюються та фінансуються вони недержавними структурами (об'єднаннями та союзами). Найбільший ефект досягається тоді, коли державні, громадські та приватні підприємства об'єднують свої інтереси і діють злагоджено в межах певної єдності моделі державного управління.