Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DEK.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
3.44 Mб
Скачать

59. Концепція делегування і передача повноважень. Види повноважень.

Для реалізації планів хтось повинен виконати кожне з поставлених питань. Організація як процес являє собою функцію пов’язану з координацією багатьох завдань, а також формальних взаємовідносин що використовують їх

Організація як процес дозволяє створити структуру під-ва для ефективної спільної праці, орієнтований на досягнення цілі. В цьому процесі ке-во встановлює відношення між рівнями повноважень за допомогою делегування.

Делегування – це передача завдань і повноважень особі яке бере відповідальність на себе за виконання їх. Це також засіб за допомогою якого керівник розподіляє серед співробітників завдання, якщо завдання не розподілене керівник повинен їх виконувати сам. М.П. Фолет управління визначила як вміння досягти виконання робіт іншими людьми. Цей процес використовує наступні категорії:

1. відповідальність – це зобов’язання виконати поставлену задачу і відповідати за задоволення рішення її. Робітник відповідає перед тією особою яка делегувала йому повноваження. Якщо особа приймає на себе відповідальність. Організація повинна надавати йому необхідні ресурси, а також повноваження.

2. повноваження – обмежене право використовувати ресурси організації і спрямовувати зусилля деяких їх співробітників на виконання певних завдань. Повноваження делегуються не людиною а посаді, якщо змінює роботи вона втрачає повноваження. Повноваження делегуються зверху в низ.

3. Межі повноваження – вони обмежені законами, традиціями, моральними, етнічними нормами. Повноваження передаються тільки в межах існуючого правового поля.

В міру просування повноважень вони обмежуються в напрямку зниження рівня організації. Чим вищій рівень тим більше повноважень, чим нищій рівень тим нижчі повноваження. Однак повноваження найвищих посадових осіб обмежені

Наприклад президент компанії на може призначити собі зарплату це роблять загальні збори акціонерів.

Лінійні повноваження надаються безпосередньо від начальника до підлеглого. Ці повноваження надають право лінійному керівнику в певних межах приймати рішення без узгодження з начальством. Лінійне повноваження створюють ієрархію рівнів. Проходження команд по інстанціям зумовлює виникнення ланцюгу команд. В процесі проходження команд інформація спотворюється. Чим довший ланцюг команд тим більша ймовірність того що інформація буде спотворена

Типи адміністративного апарату

  1. консультативний апарат – лінійні керівники можуть запросити тимчасових або лінійних фахівців для вирішення проблем які потребують спеціальної кваліфікації

  2. обслуговуючий апарат, як правило це служба заводу управління, тобто штаб в лінійно-функціональній організації. Вони надають керівнику інформації для прийняття управлінського рішення

  3. особистий апарат. Сюди відноситься – секретар, помічник, вони не мають ніяких офіційних повноважень однак у них може бути досить потужна влада

Різновидності апаратних повноважень

  • рекоментательні повноваження. Керівник може прийняття рішення не користуючись рекомендаціями апарату

  • обов’язкове узгодження. Фірма може забовязати лінійних керівників узгодити свої рішення з апаратом

  • паралельні повноваження. Вища керівництво може поширити повноваження апарати і надати права відхиляти рішення лінійного керівника

  • функціональні повноваження. Апарат який володіє цими повноваженнями може як пропонувати так і заборонити певні дії в межах своєї компетенції

Апарат управління за своєю природою є горизонтальною структурою, але в межах апарату застосовуються лінійні повноваження. Апарат виступає як структура з багатьма рівнями управління. Він має лінійну організацію і звичайний ланцюг команд. Повноваження в межах апарату не залежить від положення апарату по відношенню до організації в цілому.

Види повноважень: лінійні і функціональні повноваження

Практика свідчить що одні і тіж повноваження може носити як лінійний так і функціональний ха-тер. Наприклад юрист в юридичній фірмі виконує лінійні функції, юрист в юридичному відділі компанії виконує функціональні повноваження.

Лінійні повноваження базуються на двох поняттях:

- єдиноначальство. Коли підлеглий відповідає за свої дії тільки перед одним начальником і отримує накази тільки від одного начальника. Відповідно робітник повинен отримувати повноваження тільки від одного начальника і відповідати даним тільки перед ним. В організації всіх розпорядження повинні бути спрямовані тільки за ланцюгом команд. Довжина ланцюга команд впливає на ефективність делегування. Принцип єдиночальства спрямовує обмін інформації з приводу прийняття рішення їх виконання.

- обмеженість повноважень вона знаходить вираження в нормі управління. Вона знаходить вираз у кі-ті виробників, яке припадає на одного виробника. Чим менше підлеглих тим менше у керівника можливостей для делегування повноважень.

Процес дослідження обмежується умовами функціонування організації, її суб’єктивними факторами. Дуже часто керівник вважає що роботу він виконає краще ніж підлеглий, що у підлеглого нема здатності до управління. Часто керівники не довіряють підлеглим або бояться ризику. Виконавці також не завжди прагнуть до отримання повноважень, як правило це пов’язано з тим що вони бояться критики, що вони перевантажені або невпевнені в собі гальмує процес делегування і відсутність стимулів

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]