Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DEK.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
3.44 Mб
Скачать

16. Об'єкт, предмет та функції макроекономіки. Цілі економічної політики.

Макроекрноміка як одна із складових частин економічної теорії є наукою пpo поведінку економіки як єдиного цілого. Вона вивчає причини циклічних коливань і взаємозв'язок динаміки обсягів виробництва, рівня інфляції та безробіття.

В основі макроекономіки лежать мікроекономічні явища та процеси. А це означає, що:

макроекономічні показники є результатом зведення показників економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм;

макроекономічні закономірності відображають тенденції масової поведінки на мікрорівні; при побудові макроекономічних моделей виходять. Із припущення про те, що домогосподарства та фірми приймають оптимальні мікроеко­номічні рішення; макроекономічні процеси є результатом взаємодії економічних агентів та економічної політики держави.

Економічна політика — це цілеспрямований вплив держави на виробництво, доходи, зайнятість, інфляцію та інші макроекономічні параметри за допомогою зміни пропозиції грошей, рівня податків та державних витрат.

Макроекономічні фактори (такі, як рівень ринкової процентної ставки, інфляції, безробіття тощо) впливають на рішення домогосподарств про і заощадження, інвестиції, споживчі витрати, що, в свою чергу, визначає величину і структуру сукупного попиту. Тому мікро- і макроекономічні процеси тісно взаємопов'язані.

На відміну від мікроекономіки, макроекономіка використовує у своєму аналізі атреґовані величини:, валовий внутрішній продукт (а не випуск окре­мої фірми), середній рівень цін (а не ціни на конкретні товари), ринкову процентну ставку (а не ставку процента окремого банку), рівень інфляції, зайнятості, безробіття тощо.

Основними макроекономічними показниками є:

• темп зростання реального ВВП;

• рівень інфляції;

• рівень безробіття.

Об’ект – нацiональна економiка у широкому розумiннi – це сукупність дом.господарств, фірм відповідних державних інституцій і установ інфраструктури та різних активів в межах певного серидовища і держ.території . В вузькому розумінні – це ділові підприемства і об’єкти інфраструктури.

Макроэк.- це економічна наука що вивчає , досліджує результати і наслідки спільної економічної діяльності людей, явища, і процеси які відбуваються в ек. З погляду її цілісності.

Предметом є ефективність функціонування нац. Економіки або ефективність функціонування механізмів ек. Системи. Ек система- це певним чином упорядкована система відносин і зв’язків між споживанням і виробництвом матеріальних благ і послуг. Субєкти:

1 дом господарства- обєднує всі приватні господарства країни діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб.Вони продають ресурси купують товари та послуги заощаджують.

2 Підриємницький сектор – сукупність фірм, які зареєстровані і діють в межах певної держави.Предявляє попит на фактори фиробництва, пропонує результати своєї діяльності, інвестує.

3 держава- це держ установи інститути.Формує правове середовище,перерозподіляє доход, виробляє спільні блага, забезпечує досягнення фундаментальних наук, здійснює розвиток соц і виробничої інфраструктури.

4 сектор закордонний - ек субєкти які знаходяться за межами країни і іноземні державні інституції які знаходяться в країні.

Макроекономіка як наука виконує такі функції: теоретико-пізнавальнупрактичнусвітоглядно-иховнуметодологічну.

Макроекономіка виконує теоретико-пізнавальну функцію, коли пояснює закономірності розвитку національної економіки, процеси та явища економічного життя суспільства. Вона дає змогу розуміти, чому одні країни швидко розвиваються, а інші відстають; чому в одних періодах ціни відносно стабільні, а в інших простежуються високі темпи інфляції; чому усі країни стикаються зі спадами та депресіями. Макроекономіку, яка виконує теоретико-пізнавальну функцію, називають позитивною макроекономікою. Теоретико-пізнавальна функція макроекономіки спрямована на виявлення закономірностей, притаманних функціонуванню економічної системи, яка грунтується на товарній формі виробництва і плюралізмі власності.

Макроекономіка не обмежується простим описом економічних закономірностей: її теоретико-пізнавальну функцію доповнює практична функція. Суть її полягає в тому, що макроекономіка виробляє рекомендації для проведення економічної політики. Макроекономіка допомагає державним діячам розв'язувати чимало складних питань, які постають перед ними. Наприклад, таких: чи варто підвищувати податки, аби справитися із дефіцитом; чи доцільно підвищувати мінімальну заробітну плату; чи повинен уряд трохи жорсткіше контролювати діяльність комерційних банків; чи варто підтримувати курс гривні, а чи, може, більші вигоди національній економіці забезпечить її знецінення тощо. Поради політичним лідерам з таких питань дають професійні макроекономісти, які є радниками президентів і прем'єр-міністрів. Якщо ці радники мають глибокі знання і можуть пропонувати продуктивні рішення, то заходи економічної політики добре продумані та приносять бажані результати.

З теоретико-пізнавальною та практичною функціями макроекономіки тісно пов'язана її світоглядно-виховна функція. її змістом є формування економічного мислення, економічної психології та економічної культури людей. Щоб оцінити важливість цієї функції, достатньо прочитати газету або прослухати випуск новин. У засобах масової інформації ми часто стикаємося з такими заголовками: "Валовий внутрішній продукт України у 2000 р. почав зростати", "Відсутність чистих інвестицій у нафтогазовому комплексі" або "ВВП-дефлятор в економіці США зростає повільніше, ніж ІСЦ". Якщо нам не знайома мова макроекономіки, то ці заголовки здадуться нісенітницею. Вивчення макроекономіки дає змогу розуміти цю мову, яка потрібна усім членам суспільства. Громадян старшого віку, які живуть на пенсію, цікавить, яким темпом зростатимуть ціни. Випускників університетів, які шукають роботи, турбує, чи відновиться в національній економіці зростання і чи найматимуть фірми працівників. Виборцям, щоб ухвалити правильні рішення, треба знати стан справ у національній економіці. Вивчення макроекономіки дає можливість зрозуміти, чому багата чорноземами та іншими ресурсами Україна поки що не змогла забезпечити достойне життя більшості своїх громадян і що потрібно зробити, аби досягти рівня добробуту, який існує у розвинутих країнах. Макроекономіка допомагає формувати нову економічну культуру, яка відповідає реаліям ринкової економіки. її основні риси — прагнення до заощадження,. економне господарювання, дисциплінованість, відповідальність за результати своєї праці та ін.

Нарешті, макроекономіка виконує методологічну функцію. Сформульовані нею наукові уявлення про механізм функціонування національної економіки та поняттєво-категоріальний апарат використовують інші економічні науки — галузеві та функціональні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]