- •Економічна система та її типи
- •2. Власність, її види, структура та місце в економічній системі
- •3. Економічні потреби та економічні інтереси
- •4. Економічні категорії, закони та методи
- •5. Сутність, причини виникнення, способи класифікації та види монополій
- •6. Суспільне виробництво, його сутність, структура та форми організації
- •7. Цінові та нецінові детермінанти попиту і пропозиції, особливості їх впливу
- •8. Товарне виробництво та закони його функціонування
- •9. Ринок та закони його функціонування. Функції та інфраструктура ринку
- •10. Економічне зростання: сутність, чинники, показники та наслідки
- •11. Конкуренція та монополія в ринковій системі. Сутність і основні види конкуренції
- •12. Механізм фіскальної політики, види, інструменти та наслідки
- •13. Банківська система. Статус, функції та операції центрального банку і комерційних банків.
- •14. Цінові та нецінові детермінанти попиту і пропозиції, особливості їх впливу
- •15. Еволюція міжнародної валютної системи. Регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин: основні інститути та їхні функції.
- •16. Об'єкт, предмет та функції макроекономіки. Цілі економічної політики.
- •17. Закон спадної граничної корисності блага та пояснення споживчої поведінки.
- •18. Причини, типи, показники та економічна роль інфляції.
- •19. Загальна характеристика суті та основних елементів системи національних рахунків.
- •20. Обмеженість ринкового механізму та роль держави. Основні економічні функції держави.
- •21. Нестаток, потреба, попит, товар: їхня роль і місце у маркетингових дослідженнях.
- •22. Зайнятість та соціальний захист населення.
- •23. Основні види та інструменти монетарної політики та можливості їхнього застосування в Україні.
- •24. Зміст та види еластичності пропозиції.
- •Види еластичності
- •25. Проблема і причини нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца, індекс Джинні. Квінтильні та децильні коефіцієнти.
- •26. Показники, причини, види та наслідки безробіття.
- •27. Причини, види, механізми подолання та економічна роль бюджетного дефіциту і державного боргу.
- •28. Мікросистема: поняття, різновиди. Мета, роль і особливості функціонування мікросистем у ринковій економіці.
- •29. Суть і функції грошей, структура пропозиції грошей та попиту на гроші. Грошовий ринок.
- •30. Суть і показники ефективності виробництва та розподілу. Підходи до розуміння справедливості розподілу.
- •31. Сутність та види доходів населення.
- •32. Сутність і структура економічних та бухгалтерських витрат.
- •33. Еволюція традиційних економічних систем.
- •34. Функції економічної теорії.
- •35. Колективне управління та його форми.
- •36. Фонд заробітної платні, його склад, порядок визначення.
- •37. Засоби виробництва та засоби праці, аналіз, планування, відтворення, оцінка ефективності використання.
- •38. Загальноекономічні та специфічні методи мікроекономіки. Моделювання, граничний аналіз.
- •39. Чинники виробництва в мікроекономічному аналізі.
- •40. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку. Загальні умови макрорівноваги.
- •41. Функції і принципи менеджменту туризму.
- •42. Символічні моделі в менеджменті.
- •43. Структура та оцінка основних фондів підприємства.
- •44. Сутність, причини та ознаки банкрутства підприємства,
- •45. Ефективність управління персоналом в туристичній індустрії.
- •46. Фізичні моделі в менеджменті.
- •47. Виробнича структура підприємств.
- •48. Поняття мотивації, класифікація мотиваційних теорій в менеджменті.
- •49. Інвестиції: визначення, структура і напрями використання.
- •50. Особливості туристичного маркетингу.
- •51. Прогнозування як функція менеджменту.
- •2. Система і класифікація соціально-економічних прогнозів
- •3. Методи прогнозування в менеджменті
- •Нормативний підхід
- •52. Поняття, класифікація та структура персоналу підприємства.
- •53. Організація як система. Її підсистеми та загальні риси.
- •5. Матрична організація
- •6. Організація орієнтована на колектив
- •54. Планування як функція менеджменту.
- •План створення спільного пі-ва
- •IV. План Ганта
- •3. Класифікація планів на підприємстві
- •55. Методи управління діяльністю підприємств.
- •56. Процес маркетингового дослідження і забезпечення маркетингових рішень.
- •57. Моделювання у менеджменті. Види моделей.
- •58. Поняття і функції туристичного ринку.
- •59. Концепція делегування і передача повноважень. Види повноважень.
- •60. Структура управління туризмом.
- •61. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: інструменти та межі її застосування.
- •62. Торговельні марки та їхнс маркетингове призначення.
- •63. Законодавча база функціонування та види організацій в Україні.
- •64. Ефективність управлінських рішень менеджменту туристичного підприємства.
- •65. Поняття, сутність та особливості ринку туристичних послуг.
- •66. Основні функції та суб'єкти маркетингу.
- •67. Алгоритми прийняття управлінських рішень.
- •68. Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності.
- •69. Кадрова політика організації.
- •70. Характеристика основних функцій менеджменту в туристичній індустрії.
- •71. Планування комплексних фінансових показників туристичного бізнесу.
- •72. Класифікація організаційних структур управління.
- •5. Матрична організація
- •6. Організація орієнтована на колектив
- •73. Сутність, елементи та процес управлінського контролю, його різновиди.
- •74. Загальна характеристика інноваційних процесів та їхній вплив на виробництво.
- •75. Колективне управління та його форми.
- •76. Стратегія зовнішнього зростання.
- •77. Маркетингове макросередовище.
- •78. Сутність, етапи становлення та розвитку маркетингу.
- •79. Комплекс просування товарів.
- •80. Маркетингові стратегії на етапах життєвого циклу товару.
- •81. Поняття та види діяльності туроператора.
- •82. Функції фінансів та фінансові відносини туристичних фірм.
- •83. Планування прибутків і витрат туристичної фірми.
- •84. Поняття екскурсії, її сутність і функції.
- •85. Класифікація закладів харчування за різними критеріями.
- •86. Поняття турпродукту та особливості визначення його ціни.
- •87. Стандартизація і сертифікація у сфері туризму.
- •88. Ємність туристичного ринку.
- •89. Сегментація туристичного ринку та вибір цільових сегментів.
- •90. Спортивний туризм та його види.
- •91. Сезонність у туризмі та її чинники.
- •92. Особливості туризму як об'єкту управління.
- •93. Системи класифікації готелів у світі та Україні.
- •4.3. Підходи до класифікації готелів у різних країнах світу
- •94. Особливості менеджменту сільського зеленого туризму.
- •95. Поняття і структура туристичної індустрії.
- •96. Особливості та принципи ціноутворення в туризмі.
- •97. Технологічні основи надання послуг сільського зеленого туризму.
- •98. Види основних фондів у готельному господарстві.
- •99. Поняття туристичної подорожі, її ознаки.
- •100. Правові основи турагентської діяльності.
- •101. Форми організації сільського зеленого туризму.
- •102. Суспільно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси України.
- •103. Критерії класифікації та види засобів розміщення.
- •104. Організація сільського зеленого туризму в Україні.
- •105. Ціноутворення в готельному господарстві.
- •106. Ведення туристичної документації.
- •107. Особливості надання основних і додаткових послуг у готелях.
- •1. Полегшують перебування туристів у готелі та туристичному районі:
- •108. Організований і самодіяльний туризм.
- •109. Фази гостьового циклу у готелях.
- •110. Ознаки екскурсії. Методичні прийоми розповіді при проведенні екскурсій.
- •111. Порядок обов'язкової сертифікації готельних послуг.
- •112. Туристично-рекреаційне районування Європи.
- •113. Особливості діяльності основних готельних служб.
- •114. Геотуристичні аспекти організації та функціонування підприємств санаторно-курортного господарства України.
- •115. Передумови виникнення та предмет стратегічного управління.
- •116. Порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу.
- •117. Внутрішній туризм та його особливості.
- •118. Перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
- •119. Сутність та особливості туристичного попиту.
- •120. Мета складання бізнес-плану туристичного підприємства та сфера його застосування.
2. Власність, її види, структура та місце в економічній системі
Власність є однією з найбільш фундаментальних і основоположних економічних категорій. Разом з тим — це одна з найскладніших категорій, бо має в собі багато ознак, форм прояву і систем функціонування.
Власність, з економічної точки зору, — це економічна категорія, яка відображає належність майна певній фізичній або юридичній особі, умови володіння ним, розпоряджання і користування та відносини між економічними суб'єктами стосовно привласнення засобів виробництва і його результатів.
Вона виступає як сукупність матеріальних благ, результатів інтелектуальної діяльності, певної суми грошей, цінних паперів, які можуть передаватися в користування іншим суб'єктам за відповідну плату, або відчужуватися шляхом продажу об'єктів власності на ринку.
В Україні прийнято закон про власність. Він трактує право власності як регульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпоряджання майном.
Власність — це система виробничих відносин між людьми та іншими суб'єктами з приводу привласнення різних об'єктів.
Власність с основоположною економічною категорією* Вона визначає економічну структуру суспільства, економічне і політичне становище різних соціальних груп і взаємовідносини між ними, бо становить основу всіх виробничих відносин суспільства. Вона детермінує характер економічної системи суспільства.
Будь-яка виробнича діяльність людей починається з відносин власності. Так, щоб розпочати виробництво матеріальних благ, необхідно спочатку оволодіти об'єктивними умовами виробництва — землею, будівлями, засобами і предметами праці, тобто привласнити їх. Хто привласнив засоби виробництва, той стає господарем продуктів виробництва, розподіляє й обмінює їх у своїх інтересах.
В економічному розумінні власність являє собою складну систему економічних відносин, які існують у виробництві. Ця система включає:
а) відносини з приводу привласнення умов виробництва та його результатів;
б) відносини з приводу використання виробничих ресурсів;
в) економічні форми реалізації власності.
Відносини власності виявляються через суб'єкти та об'єкти власності.
Об'єкти власності - це все те, що можна привласнити чи відчужити:
- засоби виробництва в усіх галузях народного господарства;
- нерухомість (будинки і споруди, земля, присадибні ділянки тощо);
- природні ресурси (надра, ліси, водні ресурси тощо);
- предмети особистого споживання;
- гроші, цінні папери, дорогоцінні метали тощо;
- інтелектуальна власність (твори літератури, інформаційні ресурси, досягнення науки і техніки, відкриття і винаходи, комп'ютерні програми та інформаційне забезпечення тощо);
- культурні та історичні цінності;
- робоча сила.
Суб'єкти власності - це персоніфіковані носії відносин власності:
- окрема особа (індивід) - людина як носій майнових і немайнових прав та обов'язків;
- юридичні особи - організації, підприємства, установи всіх форм власності;
- держава в особі органів державного управління, муніципалітети (органи місцевого управління та самоврядування);
- інші держави або міжнародні організації та інституції.
Виділяють два основні типи власності: приватну і суспільну. Приватна власність може бути:
— індивідуальною або сімейною;
— пайовою: це колективна приватна власність, де кожному співвласникові належить певна частка об'єкта власності у формі паю. Пайовики домовляються між собою про управління об'єктом;
— акціонерною: акціонер володіє акціями, які засвідчують його пай і дають право на одержання доходу в формі дивіденду;
— власністю громадських організацій (політичних партій, профспілок, релігійних, спортивних, молодіжних та інших);
— кооперативною власністю: це колективна власність кооперативів, що виникають унаслідок добровільного об'єднання членами кооперативу всіх або частини належних їм засобів виробництва, а також грошових внесків.
Деякі економісти розрізняють трудову й нетрудову приватну власність, а відповідно і трудові й нетрудові доходи.
Суспільна власність у нашій країні та в багатьох інших існує у двох формах: державній і колективній Володарем державних об'єктів є держава в особі центральних державних органів — Верховної Ради, Кабінету міністрів, міністерств та в особі місцевих органів влади. У федеративних державах суб'єктами власності можуть виступати суб'єкти федерації — провінції, штати та інші адміністративні одиниці.
Державною власністю можуть бути виробничі підприємства, підприємства інфраструктури, рухоме і нерухоме майно, необхідне для функціонування адміністрації, армії, поліції; фонди соціальної інфраструктури — освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення; майно державної кредитної системи та інше. У свою чергу, державну власність поділяють на загальнодержавну і муніципальну або комунальну.
Власність — це ядро системи економічних відносин, серцевина кожного способу виробництва. її називають ще основним, визначальним виробничим відношенням. При цьому виходять із таких положень:
1) власність визначає характер функціонування не лише організаційно-економічних, а й соціально-економічних відносин. Наприклад, при суцільному одержавленні власності не було умов для розвитку підприємництва, маркетингової організації господарства тощо;
2) власність визначає цілі й мотиви розвитку виробництва;
3) будь-які докорінні зміни в економічних відносинах мають починатися з відповідних перетворень у відносинах власності. Без цього не можна досягти якихось істотних зрушень у господарському житті.