Поліклінічний етап реабілітації

Фізична реабілітація хворих на поліклінічному етапі є важливою її ланкою, тому що в амбулаторних умовах проходять лікування і відновлення хворі з граничною артеріальною гіпертензією, ГХ I стадії. Хворі інших стадій ГХ по завершенні відновного лікування в стаціонарі і санаторії також попадають у поліклініки за місцем проживання, де проходять підтримуючу фазу реабілітації. Лікувальна фізична культура призначається для: нормалізації процесів збудження і гальмування в ЦНС, моторно-судинних рефлексів і судинного тонусу, порушеної регуляції артеріального тиску, загальноного зміцнення організму і емоційного стану хворого; підвищення його працездатності. Поліклінічний етап фізичної реабілітації хворих ГХ містить у собі три режими рухової активності: щадний руховий режим (5-7 днів); щадно-тренувальний режим (2 тижня); тренувальний, (4-6 тижнів).

Протипоказання до призначення чи продовження занять різними формами ЛФК: загальні протипоказання, що виключають застосування ЛФК, значне підвищення АТ (понад 210/120 мм рт. ст.); стан після гіпертонічного кризу, значне зниження АТ (на 20-30% від вихідного рівня), що супроводжується різким погіршенням самопочуття хворого; порушення серцевого ритму (часті екстрасистоли, пароксизмальна тахікардія, миготлива аритмія); розвиток приступу стенокардії, різкої слабості і вираженої задишки [4; 25; 28; 29; 33].

Щадний руховий режим. Завдання: нормалізація артеріального тиску; підвищення функціональних можливостей кардіореспіраторної системи; активізація обмінних процесів в організмі; зміцнення серцевого м’яза. Призначають лікувальну і ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну ходьбу, самостійні заняття, теренкур, прогулянки, туризм, гідрокінезитерапію, спортивно-прикладні вправи.

Заняття ЛГ проводяться груповим способом у положеннях сидячи і стоячи, призначаються вправи для великих і середніх м’язових груп, що відносно менше підвищують артеріальний тиск, ніж вправи за участю малих, темп повільний і середній. Рухи виконуються вільно, з повною амплітудою, без напруження, затримки дихання, натужування. Співвідношення до дихальних - 3:1, число повторень 4-6 разів. У заняття також включаються вправи на розслаблення, рівновагу, координацію рухів, тренування вестибулярного апарату. Тривалість заняття - 20-25 хв. Відношення вступної, основної і заключної частин 20-50-25% до тривалості всього заняття. Оптимальна інтенсивність не менше 50% від порогової потужності.

На 2-му тижні занять в процедуру лікувальної гімнастики включають вправи з гімнастичними м'ячами, біля гімнастичної стінки або з використанням комплексу «Здоров'я».

Окрім лікувальної гімнастики, при щадному режимі, використовують ранкову гігієнічну гімнастику, індивідуальні завдання для самостійних занять, працетерапію, в кінці режиму - вправи на тренажерах, теренкур, масаж, прогулянки. Всі ці форми повинні бути суворо регламентовані. Особливу увагу необхідно приділяти загартуванню.

Гігієнічна ранкова гімнастика здійснює тонізуючий вплив на організм. В неї доцільно включати прості вправи. Всього в комплексі РГГ слід використовувати 8 - 12 фізичних вправ, які повторюють 5-8 разів. Раз в тиждень рекомендується замінювати 2/3 вправ новими. Індивідуальні завдання для самостійного виконання повинні включати спеціальні вправи, що розучують заздалегідь з методистом. Їх ціль - підвищити ефективність лікувальної гімнастики, здійснювати тренувальний ефект на організм. Протягом дня ці вправи повторюють 5 - 8 разів.

Працетерапія у зв'язку з пресорною дією вправ, що виконуються за допомогою рук, має обмежене застосування при гіпертонічній хворобі. При певних умовах можливі роботи на присадибній ділянці[4; 28; 29].

З ціллю підвищення загальної витривалості організму хворим гіпертонічною хворобою І стадії призначають вправи з використанням тренажерів. Передусім це велотренажери, бігова доріжка (темп повільний); крокуючий тренажер, а за літнього часу бажано використовувати з цією метою водні велосипеди. Навантаження повинно бути малої інтенсивності, але тривалим. При цьому АТ не повинне перевищувати 24/14,7 кПа (180/110 мм рт. ст.), а частота серцевих скорочень 110-120 уд/хв.

Лікувальна ходьба на дистанцію 1500 м із зміною рельєфу місцевості до 5⁰ може бути призначена з другого-третього дня початку режиму. Кращим часом для теренкуру є ранковий (до 11 год) і вечірній (17-19 год), влітку і найбільш теплого часу дня взимку. При несприятливій погоді від теренкуру слід утриматися. Темп ходьби повинен бути 80-90 кроків в хвилину. За відсутності маршрутів теренкуру з лікувальною ціллю призначаються дозовані прогулянки.

Велике значення має загартування. Загальні повітряні ванни рекомендуються при температурі 18 - 19⁰ тривалістю від 15 до 30 хв. Після попередньої підготовки обтираннями переходять до плавання у відкритих водоймах при температурі води не нижче 18-19⁰С або в басейні. Тривалість плавання від 10 до 20 хв.

Щадно-тренувальний режим. Призначають при стабілізації артеріального тиску і тенденції до нормалізації. ЛФК призначається у тих самих формах, що у попередньому режимі, але її інтенсивність і обсяг збільшуються. Завдання: подальша нормалізація АТ; активізація обмінних процесів; зміцнення і тренування серцевого м’яза; підвищення адаптації серцево-судинної системи до фізичних навантажень; розширення функціональних можливостей кисень-транспортної системи; підготовка до побутових і професійних фізичних навантажень.

Заняття ЛГ більше інтенсивне і тривале. Вихідне положення, в основному, стоячи, для відпочинку - сидячи.

При виконанні фізичних вправ беруть участь усі м’язові групи. Амплітуда рухів максимально можлива. У заняття включаються нахили і повороти тулуба, голови, вправи на координацію рухів, загальнорозвиваючі, дихальні вправи (табл. 45). Співвідношення ЗРВ до ДВ 4:1. Помітний позитивний ефект дає введення другого заняття лікувальної гімнастики інтенсивністю 50 - 70% від основного. Повторну процедуру бажано проводити в другій половині дня між 15 і 17 год.

Додатково вводяться вправи з обтяженнями (гантелі - від 0,5 до 1 кг, медицинболи - до 2 кг, , виключаючи вправи, пов'язані з кидками і ловінням). Силові вправи обмежують. Кожну вправу повторюють 5-8 разів; темп середній. Важливо своєчасно проводити дихальні вправи. Загальна тривалість лікувальної гімнастики 30-40 хв.

Фізіологічна крива заняття лікувальною гімнастикою - двовершинна з найбільшим підйомом навантаження в середині і кінці основної частини. Співвідношення розділів процедури складає 15-65-20 %.

Для розширення рухової активності додатково до лікувальної гімнастики хворим призначають ті ж форми лікувальної фізкультури і загартовуючі процедури, що і при щадному режимі. Проте, інтенсивність фізичного навантаження і її об'єм зростають. Так, дистанція дозованої ходьби збільшується до 3 км, а нахил рельєфу місцевості на маршрутах теренкуру складає вже 12⁰. Вводиться дозований біг «підтюпцем» починаючи з 30 до 60-метрових відрізків, що чергується з ходьбою. Час повітряних процедур подовжується до 1,5 год, а купань - до 40 хв. Також проводяться заняття на тренажерах.

Тренувальний руховий режим передбачає розширення рухової активності пацієнтів. ЛФК доповнюють іграми (волейбол, баскетбол, бадмінтон, теніс тощо), їздою на велосипеді, ходьбою на лижах, катанням на ковзанах. Завдання: тренування серцево-судинної і дихальної систем; підвищення фізичної працездатності і витривалості хворого; розширення функціональних можливостей кардіореспіраторної системи; адаптація організму до побутових і трудових навантажень; досягнення максимальної індивідуальної фізичної активності.

На заняттях ЛГ застосовуються різні вихідні положення, амплітуда рухів максимальна, темп середній, кількість повторень вправ 8-10 разів, співвідношення ЗРВ до ДВ - 4:1, тривалість занять - 40-60 хв. Для обтяження застосовуються гантелі - від 1,5 до 3 кг, медицинболи - до 3 кг. При виконанні вправ з медболом навантаження рівномірно розподіляється, окрім плечового пояса, на м'язи спини, грудної клітки, живота і частково ніг. Дозволені вправи з перекиданням або метанням медбола масою 1 кг, що виконуються з різних вихідних положень. Широко використовуються вправи на координацію рухів, рівновагу, тренування вестибулярного апарата, дихальні вправи. Застосовуються окремі елементи спортивних ігор: кидки, передачі м’яча, гра через сітку, але необхідно пам’ятати про емоційний характер ігор і їх вплив на організм і, отже, про суворий контроль і дозування. Фізіологічна крива заняття лікувальної гімнастики дво- і тривершинна залежно від стану фізичної активності хворих. Співвідношення частин заняття 15-70-15%. Тривалість додаткового заняття лікувальною гімнастикою 20 - 30 хв. при навантаженні до 50 % від основного.

Дистанція ходьби збільшується послідовно в межах від 4 до 8 км, темп складає 4 км/год. Дозований біг на відстань 1-2 км зі швидкістю 5 км/год. Тривалість повітряних процедур - 2 год, купання і плавання - 1 год. Влітку рекомендуються прогулянки на велосипеді, взимку - на лижах.

Тренувальний режим може тривати 4-6 тиж.

Для підтримання досягнутих результатів передбачають використання фізичних вправ протягом усього життя у вигляді занять у групах здоров’я, аматорів ходьби та бігу, самостійних занять.

Механотерапію застосовують у вигляді тренажерів для покращання діяльності серцево-судинної системи, розвитку загальної витривалості, підвищення фізичної працездатності. Використовуються велотренажери, весловий тренажер, водяні велосипеди, універсальні тренажери типу "Здоров’я". Навантаження мають бути помірної інтенситвності, але довготривалі.

Працетерапію призначають для підтримання загальної працездатності і психоемоційного стану хворого. Рекомендують помірну працю на свіжому повітрі, в садку, на городі.

Виникнення гіпертензії в спортсменів може бути зв’язане з нераціональною організацією тренувального процесу (надмірним навантаженням), великою емоційною напругою.

Гіпертензія у формі ранніх передстартових реакцій може розвиватися за 7-10 днів до початку змагань навіть у відмінно тренованих спортсменів високої кваліфікації. Підвищений артеріальний тиск зберігається й у наступні дні, але, як правило, після змагань повертається до норми.

Дотримання режиму тренувань, прийом кисневих коктейлів, масаж швидко нормалізують артеріальний тиск.

Дотримання систематичності, індивідуальності, регулярності, тривалості і поступовості в процесі занять фізичними вправами гарантує в більшості випадків позитивний ефект комплексного лікування хворих гіпертонічною хворобою І стадії.