- •Формування інституційного середовища
- •Система забезпечення економічної безпеки повинна відповідати таким основним вимогам:
- •Президент України:
- •Рада національної безпеки і оборони України:
- •Економічна безпека
- •При аналізі економічної безпеки виділяються передусім три основні складові:
- •Власність в умовах ринку
- •Приватизація
- •Національний продукт як виробнича база добробуту
- •Засади соціально-ринкової економіки
- •Базисні відносини та інститути національної економіки
- •Типи національних економік
- •І. За типом власності на засоби виробництва (формаційний підхід):
- •За даним критерієм визначають такі типи економічних систем:
- •Теоретичні підходи
- •Особливі ознаки національної економіки
- •Національна економіка в системі економічних знань
- •Характеристика загальних та специфічних рис національної економіки.
- •Предмет та завдання дисципліни «Національна економіка »
- •Методологія аналізу національної економіки.
- •Основні економічні показники національної економіки
- •Особливості формування та розвитку національної економіки України
- •Економічні теорії та їхні загальні положення
- •Базисні відносини та інститути національної економіки
- •Господарська збалансованість і стабільність як завдання державних інститутів національної економіки
- •Суспільні потреби як соціальна база добробуту
- •Суть і значення природно-ресурсного потенціалу.
- •Трудоресурсний потенціал України.
- •Науково-технічний потенціал та його значення в розвитку господарства країни.
- •Зовнішньоекономічний потенціал
- •Інформаційний потенціал
- •Державна влада та державне управління.
- •Суть інституту власності.
- •Фактори ( внутрішні й зовнішні), що представляють загрозу економічній безпеці.
- •Ринковий механізм регулювання національної економіки
- •Сучасні науковці визначають ринковий механізм як:
- •Ринковий механізм містить у собі наступні складові:
- •Поняття національного ринку та його складові.
- •Поняття управлінської діяльності.
- •Конституційні засади побудови структур державного управління.
- •Організаційна структура державного управління.
- •Верховенство права над законом і закону над владою
- •Ефективність державного управління
- •Демократія як фактор самоуправління в економіці.
- •Уроки демократії для України
- •Економічна свобода і її основи
- •Поліпшення інституційних рамкових умов
- •Структурний ефект та його вимірювання
- •Теорія економічного зростання
- •Показники економічного зростання національної економіки
- •Суть та показники цільових комплексні програм
- •Способи прогнозування
- •Принципи і методи прогнозування національної економіки
- •Класифікація економіко – мат. Моделей
- •Формування ринкових відносин
- •Стратегія структурних перетворень
- •Основні напрями макроекономічної структурної перебудови
- •Реструктуризація галузей соціяльного комплексу
- •Реструктуризація базових галузей промисловості
- •Вплив інтеграційних процесів на формування ринків товарів, послуг і капіталу
- •Принципи економічної інтеграції і внутрішні проблеми України.
- •Інституційні основи і форми економічної і політичної інтеграції
- •Передумови і шляхи міжнародної економічної інтеграції
- •Міжнародна підтримка ринкових перетворень в Україні
Реструктуризація базових галузей промисловості
До підприємств базового комплексу України належать: виробництво та розподіл електроенергії, газу та води; металургійне виробництво; машинобудування і металообробка; хімічне і нафтохімічне виробництво; виробництво деревини, целюлози, паперу і будівельних матеріялів; виробництво транспортного устаткування.
В основу реструктуризації підприємств базових комплексів покладено економічний фактор — конкурентоспроможність продукції за її ціною і якістю: ціна відшкодовує собівартість виробництва, а якість — гарантує вимоги споживачів щодо її використання чи експлуатації. З огляду на це головним напрямом реструктуризації є підприємизація — створення на базі великих комплексних виробництв підприємств, які орієнтуються на попит їхньої продукції на ринку і на прибутки.
Підприємизація у вугільному секторі. Запаси вугілля в Україні значні, але воно має невелику конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Полегшення адаптації вугільної промисловості до ринку можливе за умов:
створення самостійних підприємств на базі виробничих об'єднань. За такого підходу кожна шахта самостійно веде облік витрат.
лібералізації внутрішньої торгівлі звичайним і збагаченим вугіллям, коксом. Це дає змогу торговельним підприємствам, на відміну від виробників вугілля, виявити свої специфічні переваги (наприклад, оптимальна організація потоку товарів, збирання та поширення інформації) і завдяки диверсифікації послуг підвищити свою ефективність;
лібералізації зовнішньої торгівлі вугіллям. Забезпечує вільний вибір споживачами джерел отримання вугілля, у тому числі імпорт, а виробники вугілля повинні отримати свободу експорту в інші країни;
обмеженого прямого державного втручання у галузь.
Підприємизація у газовому секторі. Гостра потреба реформування газового сектора продиктована і нестабільністю ситуації з міжнародним постачанням газу.
Для підприємизації газового сектора, потрібні такі заходи:
скасування регулювання імпорту; надання власниками трубопроводів високого тиску, які (все ще) є монополістами, третім особам можливості користування ними;
відмова від однієї проміжної організаційної ланки (Укргазу) при переході від виробників-імпортерів до регіональних розподільних підприємств;
підприємизація у сфері торгівлі газом для того, щоб позбутися регіональних монополій на постачання газу і забезпечення оптовим продавцям змоги здійснювати торгівлю в усіх регіонах на основі контрактів з обласними та оптовими і з іноземними постачальниками;
спеціяльне регулювання транзитних угод. Мета підприємизації полягає у створенні самостійних підприємств з транзиту газу в рамках холдингової компанії "Укргазпром", що уможливить визначення транзитних тарифів, які узгоджуються з РА О "Газпром", з орієнтацією на витрати.
Підприємизація у нафтовому сектори Реструктуризація у нафтовому секторі передбачає часткове розукрупнення його об'єктів, посилення конкуренції у тих сегментах, де це доцільно. Здійснювані для того заходи мають бути спрямовані на:
лібералізацію виробництва, імпорту та експорту сирої нафти;
створення самостійного транспортного підприємства для надання послуг з транзиту нафти;
вільний доступ на український ринок продукції іноземних нафтопереробних підприємств, за винятком випадків неспростовного субсидування іноземних нафтопереробних компаній (демпінг) ;
доступність торгівлі нафтопродуктами для багатьох підприємств;
розширення нафтового терміналу в порту "Південний" з огляду на необхідність диверсифікації системи енергопостачання в Україні.
Підприємизація в електроенергетичному секторі. Підвищення ефективності електроенергетики пов'язане із заощадженням електроенергії: його резерви (за данини Інституту проблем енергозаощадження НАНУ) становлять 20 — 25 %. Водночас з 1993 р. спостерігається зростання споживання електроенергії у промисловості.
Отже, проблеми української електроенергетики пов'язані не з пропозиції», а передусім з попитом (споживанням). Унаслідок різкого скорочення виробництва з 296 млрд. кВт/г у 1990 р. до 180 млрд. кВт/г у 2006 р. вивільнилися надмірні потужності. Спорудження нових електростанцій недоцільне ні з технічного погляду, ні щодо фінансування. Оскільки в Україні реформування електроенергетичного сектора почали з корпоратизації без створення самостійних підприємств, спроможних функціонувати продуктивно і прибуткове, постала потреба поліпшення структури енергетичних підприємств і підвищення їхньої продуктивності та ефективності.
Підприємизація у металургійному секторі. Україна має усі умови для функціонування потужної сталеплавильної промисловості: власні родовища залізної руди і коксованого вугілля, місця інтегрованого виробництва сталі з гарантованим водопостачанням, великі запаси металобрухту, а також є кваліфіковані інженерні та робітничі кадри. В 2001 р. експорт сталі становив 35 % від загального обсягу українського експорту.
Рамкові умови для реструктуризації було поліпшено дерегуляцією (вільним ціноутворенням, полегшенням технічних змін завдяки зупиненню нерентабельних підприємств, прискоренням корпоратизації суміжних стадій виробництва, скасуванням обмежень на торгівлю металобрухтом).
Кольорова металургія розвинута в Україні доволі слабко через нестачу сировини.
Основні фонди кольорової металургії потребують відновлення. Головними напрямами промислової політики уряду України в цій галузі є розвиток алюмінієвої промисловості і збільшення виробництва титану.
Підприємизація у машинобудівному секторі. До 1991 р. цей сектор був провідний у промисловості: володів третиною промислового капіталу, виробляв понад третину промислової продукції і посідав перше місце в загальному її обсязі.
Реструктуризація підприємств, які належали до військово-промислового комплексу, — важливе завдання структурних реформ.
Перепрофілювання машинобудівних підприємств, які працювали на оборону, на цивільне виробництво, можливе за прискорення їх розукрупнення, чіткого розмежування цивільних і військових підприємств, зміцнення технологічної бази, цілеспрямованих науково-дослідних програм і потребує капіталовкладень у сумі приблизно 15 — 20 млрд. дол. Для залучення таких іноземних інвестицій потрібні відповідні політичні та економічні передумови.
Підприємизація у хімічному секторі. В Україні хімічна галузь потребує радикальних організаційних зрушень. Вона енерговитратна, негативно впливає на довкілля. На реструктуризацію хімічного виробництва потрібно щонайменше 3 — 5 млрд. дол., позаяк основні фонди зношені, не існує замкнених виробничих циклів. І як наслідок — великі витрати на транспортування і трансакції, що знижують конкурентоспроможність кінцевої продукції. Ця галузь є також і матеріяловитратною. В Україні слабка сировинна база для хімічної промисловості, тому більшість сировини імпортується. Для поліпшення стану в хімічній промисловості треба відмовитися від здійснення вертикальної промислової політики та прямого державного втручання.