- •Формування інституційного середовища
- •Система забезпечення економічної безпеки повинна відповідати таким основним вимогам:
- •Президент України:
- •Рада національної безпеки і оборони України:
- •Економічна безпека
- •При аналізі економічної безпеки виділяються передусім три основні складові:
- •Власність в умовах ринку
- •Приватизація
- •Національний продукт як виробнича база добробуту
- •Засади соціально-ринкової економіки
- •Базисні відносини та інститути національної економіки
- •Типи національних економік
- •І. За типом власності на засоби виробництва (формаційний підхід):
- •За даним критерієм визначають такі типи економічних систем:
- •Теоретичні підходи
- •Особливі ознаки національної економіки
- •Національна економіка в системі економічних знань
- •Характеристика загальних та специфічних рис національної економіки.
- •Предмет та завдання дисципліни «Національна економіка »
- •Методологія аналізу національної економіки.
- •Основні економічні показники національної економіки
- •Особливості формування та розвитку національної економіки України
- •Економічні теорії та їхні загальні положення
- •Базисні відносини та інститути національної економіки
- •Господарська збалансованість і стабільність як завдання державних інститутів національної економіки
- •Суспільні потреби як соціальна база добробуту
- •Суть і значення природно-ресурсного потенціалу.
- •Трудоресурсний потенціал України.
- •Науково-технічний потенціал та його значення в розвитку господарства країни.
- •Зовнішньоекономічний потенціал
- •Інформаційний потенціал
- •Державна влада та державне управління.
- •Суть інституту власності.
- •Фактори ( внутрішні й зовнішні), що представляють загрозу економічній безпеці.
- •Ринковий механізм регулювання національної економіки
- •Сучасні науковці визначають ринковий механізм як:
- •Ринковий механізм містить у собі наступні складові:
- •Поняття національного ринку та його складові.
- •Поняття управлінської діяльності.
- •Конституційні засади побудови структур державного управління.
- •Організаційна структура державного управління.
- •Верховенство права над законом і закону над владою
- •Ефективність державного управління
- •Демократія як фактор самоуправління в економіці.
- •Уроки демократії для України
- •Економічна свобода і її основи
- •Поліпшення інституційних рамкових умов
- •Структурний ефект та його вимірювання
- •Теорія економічного зростання
- •Показники економічного зростання національної економіки
- •Суть та показники цільових комплексні програм
- •Способи прогнозування
- •Принципи і методи прогнозування національної економіки
- •Класифікація економіко – мат. Моделей
- •Формування ринкових відносин
- •Стратегія структурних перетворень
- •Основні напрями макроекономічної структурної перебудови
- •Реструктуризація галузей соціяльного комплексу
- •Реструктуризація базових галузей промисловості
- •Вплив інтеграційних процесів на формування ринків товарів, послуг і капіталу
- •Принципи економічної інтеграції і внутрішні проблеми України.
- •Інституційні основи і форми економічної і політичної інтеграції
- •Передумови і шляхи міжнародної економічної інтеграції
- •Міжнародна підтримка ринкових перетворень в Україні
Структурний ефект та його вимірювання
Структурна політика — це сукупність державних заходів, орієнто ваних на керування рухом економічних ресурсів і встановлення структурних параметрів національної економіки, необхідних для підтримання динамічної макроекономічної рівноваги і сталого економічного зростання.
У конкретних історичних умовах України її основними завданнями є:
зміцнення технологічних порівняльних переваг вітчизняних товаровиробників відносно зарубіжних конкурентів;
зменшення залежності національної економіки від імпорту товарів і ресурсів;
збільшення питомої ваги ребурсозаощадливих виробництв та галузей високих технологій;
підвищення рівня внутрішньої збалансованості економіки за рахунок переорієнтації виробництва засобів виробництва па найбільш повне задоволення потреб міжгалузевої кооперації;
створення розвиненого споживчого сектора економіки та сфери послуг.
Існуюча в економічній системі будь-якого рівня (мікро-, мезо-, макро-, мега-) суперечність між необмеженими зростаючими потребами та обмеженими ресурсами породжує необхідність концентрації останніх на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку й визначає стрижень структурної політики — селективний підхід (таргетуванпя)
Таргетування (від англ.— ціль) -— концентрація матеріальних, трудових, фінансово-кредитних ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку та на об'єктах (галузях, підприємствах), підвищення ефективності функціонування яких сприяє підвищенню ефективності та конкурентоспроможності національної економіки в цілому.
Основними чинниками відбору галузей -— національних пріоритетів служать:
місце країни у міжнародному поділі праці, її конкурентні переваги; експортний потенціал галузі;
перспективи попиту на продукцію галузі,на внутрішньому ринку;
рівень залежності галузі від імпорту сировини і обладнання;
екологічність;
стадія життєвого циклу галузі;
додана вартість, створена на одного зайнятого в галузі;
наявність позитивних зовнішніх ефектів, як-то:
ефекту залучення — ініціювання зростання ділової активності у технологічно пов’язаних виробництвах;
редукційного ефекту — зниження собівартості продукції власного виробництва;
ефекту інновацій-— розповсюдження по суміжних галузях новітніх технологій;
доходо-творчего ефекту — ініціювання зростання рівня зайнятості, підвищення реальних доходів населення та загального рівня добробуту.
В Україні такими національними пріоритетами є
агропромисловий комплекс;
харчова промисловість;
важке та вжокотехнологічне машинобудування (комплектне енергетичне устаткування, верстатобудування, обладнання для металургійних заводів тощо);
аерокосмічна галузь;
військова промисловість;
суднобудування;.
окремі наукоємні високотехнологічні виробництва (виробництво зварювальної апаратури, порошкова металургія, виробництво новітніх матеріалів зі специфічними властивостями, біотехнології тощо);
сфера послуг (передусім транспортних, оздоровчого туризму, інжинірингових, освітніх, фінансових),
Провідним елементом структурної політики справедливо вважається інвестиційно-інноваційна політика.
Дійсно, галузеві пропорції не встановлюються самі по собі. Вони залежать від обсягів коштів, спрямованих в ті чи інші галузі. Тому правомірна стверджувати, що прогресивна зміна галузевих пропорцій національної економіки не можлива без удосконалення структури інвестицій. А інвестиції , у свою чергу, є своєрідною точкою структурної біфуркації і реорганізації соціально-економічної системи, в якій завдяки їм з'являється або новий напрям розвитку, або новий елемент, що надає системі нових якісних властивостей.