- •Формування інституційного середовища
- •Система забезпечення економічної безпеки повинна відповідати таким основним вимогам:
- •Президент України:
- •Рада національної безпеки і оборони України:
- •Економічна безпека
- •При аналізі економічної безпеки виділяються передусім три основні складові:
- •Власність в умовах ринку
- •Приватизація
- •Національний продукт як виробнича база добробуту
- •Засади соціально-ринкової економіки
- •Базисні відносини та інститути національної економіки
- •Типи національних економік
- •І. За типом власності на засоби виробництва (формаційний підхід):
- •За даним критерієм визначають такі типи економічних систем:
- •Теоретичні підходи
- •Особливі ознаки національної економіки
- •Національна економіка в системі економічних знань
- •Характеристика загальних та специфічних рис національної економіки.
- •Предмет та завдання дисципліни «Національна економіка »
- •Методологія аналізу національної економіки.
- •Основні економічні показники національної економіки
- •Особливості формування та розвитку національної економіки України
- •Економічні теорії та їхні загальні положення
- •Базисні відносини та інститути національної економіки
- •Господарська збалансованість і стабільність як завдання державних інститутів національної економіки
- •Суспільні потреби як соціальна база добробуту
- •Суть і значення природно-ресурсного потенціалу.
- •Трудоресурсний потенціал України.
- •Науково-технічний потенціал та його значення в розвитку господарства країни.
- •Зовнішньоекономічний потенціал
- •Інформаційний потенціал
- •Державна влада та державне управління.
- •Суть інституту власності.
- •Фактори ( внутрішні й зовнішні), що представляють загрозу економічній безпеці.
- •Ринковий механізм регулювання національної економіки
- •Сучасні науковці визначають ринковий механізм як:
- •Ринковий механізм містить у собі наступні складові:
- •Поняття національного ринку та його складові.
- •Поняття управлінської діяльності.
- •Конституційні засади побудови структур державного управління.
- •Організаційна структура державного управління.
- •Верховенство права над законом і закону над владою
- •Ефективність державного управління
- •Демократія як фактор самоуправління в економіці.
- •Уроки демократії для України
- •Економічна свобода і її основи
- •Поліпшення інституційних рамкових умов
- •Структурний ефект та його вимірювання
- •Теорія економічного зростання
- •Показники економічного зростання національної економіки
- •Суть та показники цільових комплексні програм
- •Способи прогнозування
- •Принципи і методи прогнозування національної економіки
- •Класифікація економіко – мат. Моделей
- •Формування ринкових відносин
- •Стратегія структурних перетворень
- •Основні напрями макроекономічної структурної перебудови
- •Реструктуризація галузей соціяльного комплексу
- •Реструктуризація базових галузей промисловості
- •Вплив інтеграційних процесів на формування ринків товарів, послуг і капіталу
- •Принципи економічної інтеграції і внутрішні проблеми України.
- •Інституційні основи і форми економічної і політичної інтеграції
- •Передумови і шляхи міжнародної економічної інтеграції
- •Міжнародна підтримка ринкових перетворень в Україні
Принципи економічної інтеграції і внутрішні проблеми України.
Що стосується принципів міжнародної економічної інтеграції, то вони мають насамперед визначати загальнолюдські вартості, які є прийнятними для кожної країни-учасниці інтеграційної групи. Це означає, що кожна з країн-учасниць має визнавати і запроваджувати загальнолюдські вартості насамперед у своїй країні і тим паче в міжнародних відносинах. Принципів, які спільні для усіх учасників інтеграції, є достатньо. Вони стосуються найважливіших аспектів життєдіяльності людини та країни загалом. Ці принципи можна звести в декілька груп:
^ свобода людини: забезпечення природних прав людини на життя, освіту, професію, підприємництво, переміщення та багато інших прав, що дають можливість людині пізнавати світ, себе, брати участь у тих видах діяльності, які їй до вподоби та приносять засоби для життя;
^ розбудова правової держави: власне правова держава має забезпечити реалізацію людиною її природних прав і свобод; сутність правової держави зводиться до створення конституції та підконституційних законів країни, які не регламентують (визначають) поведінку людини (що можна робити, а чого не можна), а захищають природні права і свободи людини у тому числі право на оплату праці, свободу слова, вираження своїх політичних, ідеологічних, релігійних переконань тощо;
створення вільної економічної системи: це вельми важливий принцип міжнародної економічної інтеграції, позаяк він передбачає вільний рух товарів, праці, капіталів між: країнами; його основними характеристиками є:
економічна свобода людини-виробника і людини-споживача, тобто кожен обирає вид діяльності та де і на що витрачати свої доходи;
пріоритет приватної власності на капітал і результати виробництва; приватна власність визначає економічні інтереси власника і є рушійної силою ділової активності, продуктивного та ефективного виробництва загалом;
звуження вертикальної (директивної) системи управління аж до її ліквідації та поширення горизонтальної економічної політики задля активізації ділових відносин між власниками, виробниками, банками, торговельними організаціями та іншими рівноправними суб'єктами господарювання;
лібералізація руху товарів, праці й капіталу: у цьому аспекті якраз закладені основи вільної економіки та й цілі міжнародної економічної інтеграції загалом; кожна країна-учасниця інтеграції отримує можливості розширювати межі ринків для своїх товарів, руху праці й капіталу та створювати передумови для руху тих самих товарів, праці й капіталу на її території з інших країн.
Досвід розвинутих інтеграційних груп показує, що реалізація цих принципів приводить до відносного вирівнювання рівнів економічного розвитку тих країн-учасниць, які відзначалися невисоким рівнем розвитку. Очевидно, що інтеграція на рівнопартнерських засадах має позитивний вплив на розвиток країн-учасниць.
Внутрішні проблеми міжнародної інтеграції України. Проблеми інтеграції України у світову економіку стосуються дотримання практично всіх трьох груп названих принципів. Сьогоднішня Україна проходить етап подолання стереотипів розбудови економічної системи
Ідеологія, держава і економіка не повинні бути метою, якої належить досягти, вони — лише засіб досягнення поставлених цілей: свободи людини і нації, захисту прав і соціального стану людей, легального отримання належних доходів грішми, забезпечення гідного людини рівня життя та ін. З огляду на це вибір національної ідеології має бути обґрунтований чинниками, що уможливлюють формування відповідного національно-політичного, національно-економічного і національно-соціального мислення усіх громадян країни, зокрема такими, як:
1) об'єктивні закони економіки і суспільства, передусім закон господарської збалансованості (Qц - vГм), дотримання вимог якого забезпечує збалансованість національних економічних, політичних та соціальних пропорцій і стабільність усього суспільства; закон товарообміну (Q = Г/ц), що спонукає виробника до забезпечення конкурентоспроможності його товару, а споживача — до його платоспроможності; закон товаровиробництва (В - О + dВ чи Г = Г0 + dГ), дотримання якого уможливлює відшкодування витрат виробництва та отримання валового внутрішнього продукту в його натурально-вартісній і грошовій формах для національних потреб;
2) національне мислення як результат самопізнання кожної людини і нації загалом щодо її ставлення і сприйняття нею вартостей політичної, економічної, ідеологічної, соціальної свобод і засобів їх досягнення.
Складовими національного мислення є:
національна самосвідомість (спосіб мислення, який відображає усвідомлення людиною своїх коренів, збереження історично сформованих національних рис культури, мови, побуту, освіти тощо);
національна демократія (політико-ідеологічна система мислення, що ґрунтується на принципах побудови правової держави, соціально орієнтованої економічної системи за національними ознаками титульної нації країни та рівних конституційних правах розвитку національних меншин);
національний патріотизм (рівень національної самосвідомості, для якого характерними є гордість за свою націю і країну, бережливе ставлення до національної (державної) мови, культури, історії, освяти, релігії, культурних та історичних надбань інших народів);
національна гідність (суспільна, політична, ідеологічна, соціально-економічна позиція людини, яка обстоює національні інтереси своєї країни, нації);
національно-економічне мислення (пізнання господарських законів і усвідомлення усіма громадянами того, що зростання добробуту залежить від їхньої працездатності, професіоналізму, національно-державного патріотизму та від створених ними конституційних засад^ держави, економіки, законодавчих актів господарювання);
національний інтелект (синтетичний показник розвитку нації та її індивідів, який відображає рівень знань природних і суспільних процесів, а також: рівень національного самоусвідомлення, гуманістичних відносин, моралі, етики, ідеології, міжнародних зв'язків та ін.);
3) національні інтереси (політичні, державні, економічні, міжнаціональні відносини, необхідні для національного самовідтворення і входження України до міжнародних політичних, економічних, фінансових, торговельних організацій і союзів).
Для України життєво важливо:
створення демократичної правової держави, яка обстоювала б національні інтереси народу, забезпечувала захист прав своїх громадян, здійснювала передбачувану, виважену внутрішню і зовнішню політику;
формування ринкової економічної системи, в якій домінувала б приватна власність на капітал і створюваний продукт, діяли б механізм ринкового регулювання виробництва, розподілу і споживання національного продукту, надійна система соціального захисту тих, хто його потребує;
сприйняття Україною вартостей політичної демократії і соціального розвитку провідних європейських країн і країн світу, політичне й економічне зближення з ними через інтеграцію в європейські структури, Світову Організацію Торгівлі (СОТ) тощо;
збереження і розвиток рівноправних партнерських економічних і торговельних відносин із країнами СНД і країнами, що розвиваються;
4) національно-громадянське суспільство з розвинутою політичною демократією і соціально орієнтованою ринковою економікою — державно-організована нація, для якої пріоритетними є національні та загальнолюдські вартості у сфері державотворення (правова держава), економічної свободи людини, розвитку національних і культурних надбань представниками різних етнічних груп. Суто громадянського суспільства не існує, позаяк жодна країна не має громадянської конституції, а має державну (національну) конституцію за ознаками титульної нації, тому суспільство цієї країни є національно-громадянським. Сутність такого суспільства реалізується за дотримання загальнолюдських вартостей співжиття:
> ухвалення, запровадження і дотримання законів країни, які захищають природні права і свободи людини на працю, доходи, самовираження, освіту, охорону здоров'я, житло;
^ забезпечення умов і захисту вільного вибору виду діяльності, місця праці, місця проживання, розвитку національної культури, формування національної самосвідомості всіх етнічних груп населення;
^ створення економічних і правових умов, за яких люди праці й непрацездатні громадяни країни отримують доходи грішми, що уможливлює їхні платоспроможність і гідний людини рівень життя;
^ створення правових і економічних умов, за яких виробники здатні здійснювати виробництво конкурентоспроможних товарів та послуг для відшкодування витрат виробництва й отримання прибутків на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Підтвердженням того є досвід розвинутих країн, економічна система яких забезпечує високу зайнятість населення і добробут усіх членів суспільства.