- •Формування інституційного середовища
- •Система забезпечення економічної безпеки повинна відповідати таким основним вимогам:
- •Президент України:
- •Рада національної безпеки і оборони України:
- •Економічна безпека
- •При аналізі економічної безпеки виділяються передусім три основні складові:
- •Власність в умовах ринку
- •Приватизація
- •Національний продукт як виробнича база добробуту
- •Засади соціально-ринкової економіки
- •Базисні відносини та інститути національної економіки
- •Типи національних економік
- •І. За типом власності на засоби виробництва (формаційний підхід):
- •За даним критерієм визначають такі типи економічних систем:
- •Теоретичні підходи
- •Особливі ознаки національної економіки
- •Національна економіка в системі економічних знань
- •Характеристика загальних та специфічних рис національної економіки.
- •Предмет та завдання дисципліни «Національна економіка »
- •Методологія аналізу національної економіки.
- •Основні економічні показники національної економіки
- •Особливості формування та розвитку національної економіки України
- •Економічні теорії та їхні загальні положення
- •Базисні відносини та інститути національної економіки
- •Господарська збалансованість і стабільність як завдання державних інститутів національної економіки
- •Суспільні потреби як соціальна база добробуту
- •Суть і значення природно-ресурсного потенціалу.
- •Трудоресурсний потенціал України.
- •Науково-технічний потенціал та його значення в розвитку господарства країни.
- •Зовнішньоекономічний потенціал
- •Інформаційний потенціал
- •Державна влада та державне управління.
- •Суть інституту власності.
- •Фактори ( внутрішні й зовнішні), що представляють загрозу економічній безпеці.
- •Ринковий механізм регулювання національної економіки
- •Сучасні науковці визначають ринковий механізм як:
- •Ринковий механізм містить у собі наступні складові:
- •Поняття національного ринку та його складові.
- •Поняття управлінської діяльності.
- •Конституційні засади побудови структур державного управління.
- •Організаційна структура державного управління.
- •Верховенство права над законом і закону над владою
- •Ефективність державного управління
- •Демократія як фактор самоуправління в економіці.
- •Уроки демократії для України
- •Економічна свобода і її основи
- •Поліпшення інституційних рамкових умов
- •Структурний ефект та його вимірювання
- •Теорія економічного зростання
- •Показники економічного зростання національної економіки
- •Суть та показники цільових комплексні програм
- •Способи прогнозування
- •Принципи і методи прогнозування національної економіки
- •Класифікація економіко – мат. Моделей
- •Формування ринкових відносин
- •Стратегія структурних перетворень
- •Основні напрями макроекономічної структурної перебудови
- •Реструктуризація галузей соціяльного комплексу
- •Реструктуризація базових галузей промисловості
- •Вплив інтеграційних процесів на формування ринків товарів, послуг і капіталу
- •Принципи економічної інтеграції і внутрішні проблеми України.
- •Інституційні основи і форми економічної і політичної інтеграції
- •Передумови і шляхи міжнародної економічної інтеграції
- •Міжнародна підтримка ринкових перетворень в Україні
Реструктуризація галузей соціяльного комплексу
Соціяльний комплекс об'єднує галузі національної економіки, за ефективністю яких роблять висновок про стан економічної політики у сфері виробництва, забезпечення матеріяльними і грошовими ресурсами розвитку соціяльної сфери, цивілізованість і гуманність суспільства загалом.
Соціяльний комплекс — комплекс галузей сфери виробництва і сфери послуг, який забезпечує виробництво товарів і послуг для населення.
Рівень розвитку соціяльного комплексу визначається умінням управляти державою, володінням економічними законами, пристосуванням форм і методів господарювання до їх вимог.
До соціяльного комплексу належать: підприємства, що виробляють товари масового вжитку; сфера послуг; споживчий ринок; доходи і рівень життя населення.
Структура соціяльного комплексу має відображати структуру потреб і попиту населення.
Розвиток соціяльного комплексу залежить від державної, економічної, інвестиційної політики та діяльності уряду. Як і галузі промисловості, він потребує відповідної реструктуризації. Соціяльний комплекс, своєю чергою, впливає на сферу виробництва, оскільки саме в ньому формується реальний попит та платоспроможність населення. Збільшення виробництва товарів і послуг можливе за зростання їх споживання.
Тому мета реструктуризації соціяльного комплексу — створення економічного механізму, за якого попит і пропозиція , тобто соціяльний і виробничий комплекси, перебувають у тісному взаємозв'язку:
Сутність такого взаємозв'язку полягає у:
забезпеченні конкурентоспроможності товарів сфери виробництва і сфери послуг:
забезпеченні грошовими доходами населення його платоспроможності: ,
У першому випадку ціна одиниці реалізованої продукції має відшкодувати затрати матеріялів О, праці Т і принести валовий прибуток ВП:
Ц = 0 + Т + ВП.
У другому випадку придбані товари і послуги О мають задовольнити матеріяльні та соціяльні потреби споживачів:
де О* — споживчі товари і послуги, що задовольняють потреби споживачів.
Реструктуризація соціяльного комплексу в Україні є тривалим процесом і потребує 8 — 10 млрд. дол. США.
Реструктуризація споживчого ринку. Споживчий ринок в Україні формується на засадах і принципах функціонування ринкової економіки: приватної власності на засоби виробництва і на товари споживчого ринку; ринкового розподілу товарів, робіт і послуг, тобто предметів реалізації на споживчому ринку.
З рівняння ринку випливає, що зростання споживчого попиту зумовлює збільшення споживання товарів і послуг , а це, своєю чергою — збільшення обсягів виробництва:
Факторами зростання споживчого попиту є стимулювання продуктивної праці, підвищення грошових доходів Гм і коефіцієнта оборотності грошей V. Стимулюючи зростання оплати праці залученням додаткової праці ∆Т чи її продуктивності, віддачі досягають збільшення обсягу виробництва на ∆В:
Реструктуризація доходів населення. Частина національного доходу в різних формах спрямовується на особисті потреби населення. Це доходи грішми. Вони складаються із: заробітної платні; доходів робітників і службовців від підприємств і організацій, що не входять до заробітної платні; доходів грішми від селянських спілок; надходжень від продажу продуктів сільського господарства і кооперації; пенсій; різних виплат, дивідендів.