3.2. Матеріально-правовий метод і матеріально-правові норми

Колізійна норма, відсилаючи до законодавства певної держави, самостійно не врегульовує правовідносини з уча­стю іноземного елементу. Її існування має сенс за умови використання матеріально-правової норми, тобто такої, що по суті регулює відносини у міжнародному приватному праві.

Наявність і використання таких норм і визначає матері­ально-правовий метод регулювання зазначених відносин. Він полягає саме в тому, що відносини регулюються безпо­середньо юридичними нормами.

До матеріально-правових норм у міжнародному приват­ному праві відносять: 1) уніфіковані норми міжнародних договорів; 2) норми національного законодавства, які регу­люють відносини з участю іноземного елементу; 3) міжна­родні й торговельні звичаї; 4) судову практику (в державах, де вона визнається формою права).

Матеріально-правові норми міжнародних угод є уніфіко­ваними правилами, створеними кількома суб'єктами пра­ва для безпосереднього врегулювання відносин, що часто ви­никають у практиці міжнародного приватного права. Міжнародні угоди можуть повністю або частково містити такі норми.

Здебільшого матеріально-правовий метод застосовуєть­ся при укладенні угод з питань авторського права, регулю­вання праці, відшкодування шкоди, зовнішньоекономічних відносин, деяких інших. Його використано, наприклад, у Бернській конвенції з охорони літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 р., Брюссельській конвенції про відповідальність операторів ядерних суден (1962 р.), Віденській конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (1980 р.).

Норми національного законодавства, що регулюють пра­вовідносини з участю іноземного елементу, можуть місти­тися в конституціях держав та інших законодавчих актах.

У багатьох державах приймаються нормативно-правові акти, присвячені питанням зовнішньоекономічної діяль­ності, скажімо законодавство з питань іноземного інвесту­вання.

Часто норми національного права є результатом транс­формації міжнародних угод у внутрішнє законодавство. Причому вони можуть визначати не тільки правовий ста­тус іноземних суб'єктів права в певній державі, а й права та обов'язки суб'єктів цієї держави за кордоном. Внутрішні за походженням, цивільно-правові або господарсько-правові за змістом ці норми є матеріально-правовими нормами міжна­родного приватного права.

Використання матеріально-правового методу має перева­ги перед колізійним. По-перше, цей метод створює значно більшу визначеність для учасників відносин, оскільки для них ці норми можуть бути відомими заздалегідь. По-друге, уніфіковані матеріально-правові норми дозволяють уник­нути односторонності у правовому регулюванні. Своєю чер­гою, колізійний метод регулювання сприяє усуненню про­галин, які утворюються при використанні виключно мате­ріально-правових норм. Поєднання цих методів дозволяє враховувати конкретні умови виникнення й реалізації прав та обов'язків суб'єктів відносин.

§ 4. Система міжнародного приватного права

Міжнародне приватне право поділяється на дві частини: загальну і особливу. Як окрему частину іноді виділяють ще міжнародний цивільний процес.

У загальній частині навчального курсу розглядаються загальнотеоретичні питання, що мають значення для міжна­родного приватного права в цілому, а саме: поняття, пред­мет, систему і зміст цього права, його джерела і форми, ме­тоди правового регулювання, вчення про колізійні та мате­ріально-правові норми; правові режими, загальні положен­ня щодо суб'єктів, низку інших загальних понять і прин­ципів.

Особлива частина містить аналіз питань власності, зобо­в'язальних відносин. Нею охоплено також спадкові відно­сини, шлюбно-сімейні, трудові та основи міжнародного ци­вільного процесу. Складається вона з таких розділів: право власності, зокрема інтелектуальної, спадкове право; за­гальні положення зобов'язального права; міжнародні пере­везення; шлюбно-сімейні відносини; міжнародні трудові відносини; міжнародний цивільний процес; міжнародний комерційний арбітраж.

Система міжнародного приватного права як наука охоп­лює також основні теоретичні та методологічні особливості галузі, її історичний розвиток, актуальні проблеми і перс­пективи.