3.3. Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту

Світова фінансова наука неоднозначно підходить до оціню­вання впливу бюджетного дефіциту на соціально-економічні про­цеси у суспільстві. Розглядаючи соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту, необхідно враховувати різні чинники та способи впливу дефіциту на розвиток економіки, соціальної сфе­ри, рівень соціального захисту населення з урахуванням конкрет­них обставин. Зважаючи на такі підходи, наслідки можуть бути по­зитивними, нейтральними і негативними.

Так, спроба позитивного оцінювання впливу бюджетного де­фіциту на соціально-економічний розвиток суспільства здійснена у період Великої французької революції, ідеологи якої називали дефіцит "багатство нації". Підставою для цього вважалося твер­дження, що дефіцити активізують суспільство, впливаючи на нап­рямки наукової думки, стимулюючи законодавчу діяльність, зму­шуючи економити державні кошти, попереджувати і викривати зловживання. .

Тезу про позитивний вплив бюджетного дефіциту на еконо­міку обґрунтував Дж. Кейнс. Після Другої світової війни кейнсіанські теорії застосовували практично всі промислово розвинуті країни, в результаті чого бюджетний дефіцит перетворився у ва­гомий інструмент фінансової політики, використовувався при ви­рішенні різнопланових завдань і посів важливе місце в теоріях еко­номічного зростання і циклічного регулювання економіки.

Однак переважна більшість теоретиків і практиків світу схи­ляються до думки, що бюджетний дефіцит має негативний вплив на соціально-економічні процеси у суспільстві. Він є свідченням марнотратства уряду, чинником макрофінансової нестабільності та підвищення ризику економічної діяльності держави. Зростання бюджетного дефіциту спричиняє посилення інфляційних процесів у суспільстві, загострює кризу державних фінансів і грошової сис­теми, сприяє зростанню диференціації в доходах окремих верств населення. Дефіцит бюджету є причиною зниження ефективності податкової системи, послаблення стимулів до праці, підриву впев­неності членів суспільства у майбутньому.

У більшості країн світу, у т. ч. в Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що зумовило поглиблення фінансової нестабільності. Вони дають поштовх інфляційним процесам і спри­чинюють відволікання значних обсягів фінансових ресурсів з при­ватного сектору. Безконтрольність і зняття питання про законодавче обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисциплі­ни у країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів.

Бюджетний дефіцит впливає на зменшення обсягу заоща­джень у загальнонаціональному масштабі, яке зумовлює зростан­ня процентної ставки, обмеження доступності кредитних ресурсів для приватного сектору. В підсумку підвищується обмінний курс національної валюти, що спричинює зменшення обсягів інвести­цій та експорту, збільшення імпорту. Такий стан зумовлює дефіцит зовнішньоторгового балансу, внаслідок чого виникає дефіцит пла­тіжного балансу. Ці негативні наслідки мають поточний характер і виявляються протягом бюджетного року.

Однак зменшення обсягів інших видів діяльності, зумовлене бюджетними дефіцитами, можуть мати й більш віддалені негатив­ні побічні ефекти. Так, наприклад, спад інвестиційної діяльності спричиняє зменшення акціонерного капіталу, виробничих потуж­ностей, обсягів виробництва, що є причиною зниження рівня про­дуктивності праці й реальної зарплати, а це негативно впливає на проценти, ренту, прибутки за рахунок національного капіталу, які перетікають до нерезидентів. Відповідно продовжує зростати дер­жавна заборгованість, унаслідок чого зменшується довір'я інвес­торів, іноземні інвестиції, а нерезиденти вивозять власний капітал за кордон. У результаті формується надмірний державний борг, який створює ризик дефолту.