9.3 Бюджетне фінансування підготовки кадрів

Все більш важливе місце в даний час займає система перепідготовки кадрів, виходячи з вимог ринкової економіки. Планування і фінансування видатків на вищі навчальні заклади.

У країні сформувалася система державного і недержавного вищої освіти. Бюджетні асигнування направляються в основному державним навчальним закладам. Вони готують кадри за всіма спеціальностями, необхідним для розвитку економіки та невиробничої сфери країни. [4, c.7]

Навчання здійснюється за такими формами: денне, вечірнє, заочне.

Витрати на вишу визначаються окремо по кожному з них з урахуванням специфічних умов їх функціонування виходячи з середньорічного числа студентів, норм їх матеріального забезпечення, ставок заробітної плати викладачів та інших показників.

Основним фінансовим документом вузу служить кошторис, що визначає загальний обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл бюджетних асигнувань.

При плануванні враховується можливий відсів студентів. У витратах на вузи значну питому вагу має заробітна плата. До фонду заробітної плати вузів включається заробітна плата штатного професорсько-викладацького персоналу (включаючи викладачів-сумісників) денних, вечірніх і заочних навчальних закладів, осіб, залучених на педагогічну роботу на умовах погодинної оплати, а також адміністративно-технічного, навчально-допоміжного та іншого персоналу . Штати професорсько-викладацького складу за посадами визначає і затверджує ректор вузу в межах чисельності учнів та фонду заробітної плати, встановлених для цієї категорії працівників.

Друге місце за величиною у витратах вузів займають витрати на виплату стипендій, які визначаються виходячи з середньорічного числа студентів, які отримують стипендії, і встановлених розмірів стипендій. За вищим навчальним закладам, що мають очну аспірантуру, плануються також стипендії аспірантам.

Навчальні витрати та витрати на придбання книг для бібліотек плануються за нормами, розмір яких залежить від форм навчання (денне, вечірнє, заочне) і профілю підготовки фахівців.

Витрати на виробничу практику студентів визначаються виходячи з чисельності студентів, які проходять практику, і її тривалості. У ці витрати входять також оплата викладачів за керівництво практикою, виплата їм відрядження, добові допомоги студентам, оплата проїзду до місця практики і назад.

У витратах вузів плануються витрати на науково-дослідницьку роботу кафедр, пов'язану з розробкою наукових проблем, проведенням дослідів, на наукові відрядження викладачів, підготовку та захист дисертацій.

Витрати на інвентар і обладнання для вищих навчальних закладів плануються з урахуванням необхідності забезпечення їх спеціальним обладнанням, комп'ютерами та господарським інвентарем. Витрати на придбання інвентарю та обладнання при зведеному плануванні визначаються за нормами на одного студента (в залежності від типу навчального закладу), а витрати на капітальний ремонт - виходячи з зовнішньої кубатури будівель і норм витрат на 1 м3.

Планування і фінансування видатків на середні спеціальні навчальні заклади. Головне завдання середніх спеціальних навчальних закладів - підготовка кваліфікованих фахівців з середньою спеціальною та загальною середньою освітою, що мають необхідні теоретичні знання та практичні навички за фахом, для різних галузей економіки та невиробничої сфери країни.

Витрати на поточне утримання середніх навчальних закладів включають витрати на заробітну плату з нарахуваннями, виплату стипендій, навчальні, господарські та інші витрати.

Основна стаття витрат середніх спеціальних навчальних закладів - заробітна плата.

Фонд заробітної плати планується з урахуванням середньорічної кількості груп учнів, яке визначається за перехідним групам - виходячи з фактичної наповнюваності (25 - 30 учнів), за новим прийому - за плановою наповнюваності. Середньорічна кількість груп розраховується в залежності від термінів випуску і прийому.