7.5. Кошторис бюджетної установи. Порядок його складання, розгляду і затвердження

Кошторис - це основний плановий фінансовий документ бю¬джетної установи, яким на бюджетний період установлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення пла¬тежів для виконання бюджетною установою своїх функцій і до¬сягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних при¬значень.

Кошторис має дві складові:

• загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загаль¬ного фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією основних функцій;

• спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеці¬ального фонду бюджету та їхній розподіл за економічною класифі¬кацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням уста¬новою основних функцій.

Для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної зі складанням проектів кошторисів, головні розпорядники бюджет¬них коштів:

а) встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, строк подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їхнього складання;

б) розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони мають додержуватися і котрі необхідні для правильного визначення видатків у проектах кошторисів;

в) забезпечують складання проектів кошторисів на централізовані заходи, що здійснюють безпосередньо головні розпорядники.

Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня з точки зору законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків,правильності їхнього розподілу за економічною класифікацією, повноти надходження доходів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства.

На основі проектів кошторисів головні розпорядники форму¬ють бюджетні запити, які подають Міністерство фінансів України, міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фі¬нансові органи для вміщення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку. Строк розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюють головні розпорядники з таким розрахунком, щоб проекти зведених кошто¬рисів могли бути своєчасно оформлені в бюджетні запаси.

7.6. Нормування видатків. Види норм

Нормування видатків - це визначення обсягу витрат на роз¬рахункову планову одиницю, яка характеризує обсяг діяльності відповідної бюджетної установи, наприклад, на клас у школі, на дитину в дошкільній дитячій установі тощо.

Метод нормування видатків є основним при розрахунку ви¬датків на поточне утримання бюджетних установ і дає змогу порівняти потреби однотипних бюджетних установ та організацій. Нормування видатків передбачає однакове задоволення потреб споріднених установ і здійснення принципу цільового використання грошових коштів, які надаються з бюджету. Водночас цей метод розрахунку видатків дає можливість здійснювати контроль за виконанням кошторису.

Сума видатків бюджетної установи за допомогою нормативного методу розрахунку визначається як добуток розрахункових одиниць на норму видатків. Число розрахункових одиниць визначається на підставі даних з мережі та контингенту бюдж. установ. Мережу бюджетних установ та їхній контингент встановлюють міністерства та відділи держадміністрацій і затверджують за станом на кінець року.

Для визначення суми видатків за нормативного методу розра¬хунку треба знати норму видатків на розрахункову одиницю.

Норма видатків - це величина затрат на планову розрахунко¬ву одиницю (наприклад, на клас, вихованця, на квадратний метр площі). Норми затрат встановлюються за однорідними видатками й однотипними установами. Залежно від того, в яких одиницях ви¬мірювання відображаються норми, вирізняють дві основні групи норм: матеріальні та фінансові.

Матеріальні норми визначають затрати матеріальних ресур¬сів на розрахункову одиницю в натуральному виразі. Наприклад, склад і якість продуктів харчування на дитину в дитячому садку, на ліжко в лікарні, норма видатків палива з розрахунку на метр кубіч¬ний приміщення. Матеріальні норми диференціюються за видами бюджетних установ.

Фінансові норми - це грошовий вираз матеріальної норми, відповідно до діючих державних цін. Фінансова норма також ди¬ференціюється за видами затрат.

Вивчаючи фінансову норму, необхідно виокремити поняття "бюджетна норма". Якщо фінансова норма відображає загалом суму грошових затрат на розрахункову одиницю, то бюджетна - лише частку видатків, яка покривається за рахунок бюджетних коштів.

Залежно від методу побудови фінансові норми поділяються на індивідуальні, комбіновані та укрупнені.

Індивідуальні норми відображають затрати за окремим видом видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, норма харчування на 1 учня, вихованця тощо. Ці норми застосовуються переважно при складанні індивідуальних кошторисів доходів і видатків.

Комбіновані норми відображають суму затрат загалом за ви¬дом видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, норма всіх ви¬датків за видом "оплата комунальних послуг та енергоносіїв" на 1 клас у школі. Ця норма дає змогу визначити загальну суму видат¬ків на оплату теплопостачання, водопостачання та водовідведення, оплату електроенергії та природного газу. Комбіновані норми за¬стосовуються при зведеному плануванні.

Укрупнені норми відображають загальну суму затрат на роз¬рахункову одиницю. Наприклад, норма видатків на клас у школі, вихованця в школі-інтернаті або на установу. Укрупнені норми за¬стосовуються переважно при плануванні видатків щодо масових соціально-культурних установ з невеликим обсягом роботи (на¬приклад, для установ позашкільної роботи з дітьми).

Комбіновані й укрупнені норми широко застосовуються на першому етапі складання бюджету. Разом з тим, вони використо¬вуються і при складанні зведених розрахунків за однорідними бю¬джетними установами.

Норми видатків поділяються також на обов'язкові та роз¬рахункові. Обов'язковими є норми, величину яких установлює, як правило, уряд, і вона суворо обов'язкова при складанні та ви¬конанні кошторисів доходів і видатків бюджетних установ. До обов'язкових норм належать, зокрема, норми видатків на продукти харчування, медикаменти та перев'язувальні матеріали, видатки на відрядження.