8.2. Видатки бюджету на науку

Створення принципово нового механізму бюджетного фі¬нансування науки, удосконалення державної системи підготовки кадрів, використання пільгового податкового режиму у реалізації нових видів продукції й інші бюджетні заходи мають стимулювати наукові відкриття і нові технічні досягнення, зменшувати строки впровадження їх у виробництво, а в підсумку - бути каталізатором пришвидшення науково-технічного прогресу.

Значно підвищується роль науки у забезпеченні стабільності економіки, її ефективності, зміцненні економічної могутності та не¬залежності держави. Для цього суспільство вкладає значні кошти у наукові розробки та програми, сприяє пришвидшенню впроваджен¬ня наукових досліджень у виробництво, оскільки від рівня розвитку науки, розширення масштабів науково-технічного прогресу зале¬жить зростання обсягів виробництва, підвищення якості та конку¬рентоспроможності продукції, зниження затрат на її виробництво, підвищення економічної ефективності народного господарства, що в підсумку сприятиме покращенню життєвого рівня населення.

Фінансування науки з державного бюджету України здійсню¬ється за трьома рівнями:

• заклади Академії наук України - це наукові установи, які ви¬конують державні фундаментальні дослідження. До них на¬лежать такі: Інститут економічного прогнозування, Інститут економіки, Інститут економіки промисловості, Національний інститут економічних програм, Науково-дослідний інститут моделювання та інформатизації та ін.;

• відомчі заклади: при Президентові України, Верховній Раді України, міністерствах і відомствах функціонують наукові установи, які виконують наукові дослідження, що є актуаль¬ними для конкретного напрямку діяльності. До них належать: Національний інститут стратегічних досліджень, Академія управління при Президентові України, Науково-дослідний еко¬номічний інститут при Міністерстві економіки, Українська ака¬демія банківської справи Національного банку України та ін.;

• заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки. У цих закладах поряд із навчанням студентів виконуються замов¬лення з окремих загальнодержавних проблем з відповідним фінансуванням з державного бюджету.

Фінансування науково-дослідних установ з бюджету здійснюєть¬ся через головних розпорядників бюджетних коштів. Поряд із бюджет¬ним фінансуванням стимулюється залучення для досліджень власних коштів. Джерела фінансування наукових досліджень залежать від їх¬нього характеру. Розрізняють два напрями наукових досліджень:

• фундаментальні;

• прикладні.

Фундаментальними дослідженнями є пошукові теоретичні напрямки науки. Визначити наперед результативність та ефективність таких досліджень дуже складно, тому неможливо встановити їхню вартісну оцінку. Через ризиковість використання інвестова¬них коштів ці дослідження фінансуються за допомогою бюджету або спеціальних фондів.

Прикладні дослідження пов'язані з визначенням форм і методів упровадження в практику результатів фундаментальних досліджень, які завершились певними винаходами.

В Україні існує певна спеціалізація наукових закладів. Академіч¬ні науково-дослідні заклади, підпорядковані Національній академії наук, займаються насамперед фундаментальними дослідженнями, тому їхня діяльність фінансується з Державного бюджету України.

Щодо прикладних досліджень фінансування здійснюється пе¬реважно за рахунок замовника.

Бюджетне фінансування науки здійснюється двома способами:

• фінансування наукових закладів;

• фінансування наукової тематики.

Фінансування наукових закладів ґрунтується на складанні їх¬нього кошторису. Обсяг фінансування насамперед визначається штатним розписом. Сума витрат на заробітну плату розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку зарплати, яка сформувалась у навчальному закладі. Ставка заробітної плати за¬лежить від посади (лаборант, інженер, науковий співробітник) і на¬укового ступеня (кандидат, доктор наук) та вченого звання (старший науковий співробітник). Штатний розпис наукового закладу затвер¬джує його керівник. Другу основну статтю витрат становлять ви¬трати на проведення наукових досліджень - придбання та обслуго¬вування спеціальної техніки, обладнання, матеріалів для проведення досліджень, що визначається профілем наукового закладу.