Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції (вишкіл студія).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
489.47 Кб
Скачать

1. 4. Функції бюджету та особливості їхнього вияву в ринкових умовах господарювання

Сутність бюджету як економічної категорії не буде повною, якщо не розглянути функції, які він виконує. В економічній літе¬ратурі останніх років переважно представлена точка зору щодо виконання бюджетом двох функцій - розподільчої і контрольної. Вони об'єктивно властиві бюджету як економічній категорії. За до¬помогою розподільчої функції проходить процес концентрації гро¬шових коштів у руках держави та їхнього використання з метою задоволення загальнодержавних потреб; контрольна функція дає змогу регулювати і простежувати, наскільки своєчасно і повно фі¬нансові ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорції в розподілі бюджетних коштів, чи ефектив¬но вони використовуються.

Особливості бюджету як економічної категорії накладають відбиток і на функції, які він виконує. Зміст функцій, сфера та об'єкт їхньої дії характеризуються відповідною специфікою. Так. зміст розподільчої функції бюджету визначається процесами роз¬поділу і перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозді¬лами суспільного виробництва. Жодна з інших лапок фінансової системи не здійснює такого багатогранного (міжгалузевого, між-територіального і т. ін.) і багаторівневого (обласний, міський, ра¬йонний і т. ін.) перерозподілу коштів, як бюджет.

Специфіка розподільчої функції полягає ще й у масштабнос¬ті операцій, багатоканальності грошових потоків і великій різно¬видності цільових фондів, які утворюються. Розподіляючи майже половину всього валового внутрішнього продукту, бюджет формує чисельні фонди різноманітного цільового призначення. З бюдже¬том держави пов'язані всі підрозділи суспільного виробництва і сфери послуг. Таким чином, розподільча функція бюджету харак¬теризується багатократністю розподілу, вона виявляється у всіх сферах суспільних відносин і використовується державою для ре¬гулювання економічного і соціального розвитку.

Контрольна функція полягає в тому, що бюджет об'єктивно через формування і використання централізованого фонду грошо¬вих коштів держави відображає економічні процеси, які відбува¬ються в структурних ланках економіки. Завдяки цій якості можна відповісти на запитання, як надходять у розпорядження держави фінансові ресурси від різних суб'єктів господарювання, чи відпо¬відає розмір централізованих ресурсів держави обсягу її потреб і т. ін. Основу контрольної функції становить рух бюджетних коштів, які відображаються у відповідних показниках бюджетних надхо¬джень і видаткових призначень. Особливістю контрольної функції бюджету є високий рівень централізації фінансових ресурсів у ру¬ках держави, а централізація завжди означає підзвітність і створює передумови для організації державного фінансового контролю на всіх рівнях влади.

1.5. Бюджетна політика та її особливості

Отже, в узагальненому вигляді бюджетна політика - це діяльність держави у напрямку використання бюджетних відносин для забез¬печення соціально-економічного розвитку суспільства.

Бюджетна політика тісно пов'язана з економікою. Так, політика може впливати на економіку як позитивно, так і негативно. На практиці бюджетна політика потребує правового оформ¬лення. Держава визначає методи, обсяги та форми формування бюджетного фонду, відображає їх у законодавчих і нормативних актах. Фінансовий апарат держави, органи місцевого самовряду¬вання на основі чинного законодавства розробляють і видають нормативні документи, які дають можливість встановити єдині у державі правила формування і використання коштів бюджетного фонду держави. Від якості та повноти правового регулювання за¬лежить успішне проведення бюджетної політики.

Завдання бюджетної політики як сукупності заходів держави щодо організації та використання бюджетних відносин для забезпечення соціально-економічного розвитку полягають у реалізації основної мети - забезпечення належного життєвого рівня населення відповідно до встановлених соціальних стандартів.

На бюджетну політику впливає низка чинників, які е внутрішніми і зовнішніми. До зовнішніх чинників належать: залеж¬ність держави від економічних взаємовідносин з іншими дер¬жавами, експортних можливостей самої держави, її інтеграції зі світовими економічними системами. Внутрішніми чинниками вважаються стан розвитку економіки, соціальної сфери, організа¬ція грошового обігу, стабільність грошової одиниці, стан розвит¬ку кредитування тощо.

Залежно від періоду і характеру завдань, що вирішуються, бюджетну політику поділяють на бюджету стратегію та бюджетну тактику.

Бюджетну стратегію слід розуміти як довготривалий курс бюджетної політики, розрахований на перспективу, що охоплює вирішення глобальних завдань, визначених економічною страте¬гією.

Бюджетну тактику слід розуміти як форму реалізації бюджетної стратегії, комплекс адаптивних заходів впливу держави на стан функціонування конкретних бюджетних взаємовідносин з метою надання їм параметрів, визначених завданнями бюджетної стратегії. Головною функціональною характеристикою та критері-альною ознакою бюджетної тактики є саме адаптивність. Межі та орієнтири такої адаптивності задаються стратегією.

Якщо стратегія формується під впливом політичних та ідео¬логічних засад, то тактика безпосередньо залежить від дій держа¬ви і може мати самостійний характер. У цьому разі бюджетна так¬тика перетворюється у гальмо бюджетної стратегії або її обмежує, спричиняє неузгодженості у діях окремих інститутів державної влади й управління, органів місцевого самоврядування.

У теоретичному й практичному аспектах велике значення має конкретизація видів бюджетної політики (рис. 1):

• політика у сфері доходів бюджетів, яка охоплює податкову (фіскальну) політику і політику мобілізації неподаткових надходжень;

• політика у сфері видатків бюджетів, яка пердбачає політи¬ку кошторисного фінансування, інвестиційно-бюджетну політику (політику бюджетного інвестування), політику бюджетного креди¬тування (за рахунок видаткової частини бюджетів), політику бюджетного дотування і субсидіювання (надання дотацій і субвенцій юридичним особам та субсидій населенню), політику бюджетного резервування;

• політика у сфері бюджетного регулювання і міжбюджетних відносин, яка охоплює політику надання і отримання трансфертів;

• політика у сфері бюджетного дефіциту і державного боргу, яка охоплює політику обгрунтування обсягів дефіциту бюджетів, джерел покриття дефіциту, політику управління внутрішнім і зов¬нішнім державним боргом.