11.3. Обслуговування державного боргу за рахунок коштів Державного бюджету України

Обслуговування державного боргу є одним з етапів управлін¬ня ним. У широкому розумінні обслуговування державного боргу передбачає здійснення уповноваженими органами державної вла¬ди заходів щодо виплати процентів за борговими зобов'язаннями держави; та щодо реструктуризації державного боргу.

Управління державним боргом в Україні здійснює система дер¬жавних органів, які мають чітко визначені повноваження та функції у цій сфері: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Мі¬ністерство фінансів України (Департамент державного боргу), На¬ціональний банк України, Державне казначейство України.

Безпосередньо основні операції з обслуговування державного боргу здійснює Державне казначейство України.

На етапі погашення позик проводиться рангування всіх мож¬ливих варіантів між повним погашенням боргу й абсолютним де¬фолтом (відмова від погашення і Обслуговування боргу).

З метою ефективного управління державним боргом, вирішення проблеми зменшення боргового навантаження та ризику невиконан¬ня боргових зобов'язань, а також забезпечення платоспроможності держави використовують реструктуризацію як метод врегулювання проблеми державної заборгованості. Реструктуризація боргу - це угода кредитора з позичальником, який має труднощі з погашенням власних фінансових зобов'язань, про нову схему їхнього погашен¬ня. Реструктуризація боргу може проводитись за допомогою таких методів/схем управління державним боргом:

• пролонгації боргу;

• рефінансування;

• списання/анулювання частини боргу;

• викупу боргу з дисконтом на вторинному ринку;

• обміну боргу на акції національних підприємств чи націо¬нальну валюту;

• тимчасового мораторію на виплату процентів або частини основного боргу;

• конверсії боргу;

• консолідації боргу.

Пролонгація боргу - це форма добровільної згоди кредито¬рів на відтермінування виплат за зобов'язаннями боржника. Як правило, проводиться тоді, коли випуск нових позик є фінансово недоцільним, оскільки всі доходи від них використовують на об¬слуговування раніше випущених позик.

Рефінансування - погашення старої заборгованості новою шляхом заміни короткострокових зобов'язань довгостроковими або за допомогою випуску нових позик (нових цінних паперів).

Списання/анулювання частини боргу означає відмову уря¬ду від його погашення. Анулювання боргів може бути зумовлене фінансовою неспроможністю держави, її банкрутством або полі¬тичними мотивами. Найчастіше подібний механізм застосовується відносно найменш розвинутих країн, нездатних погасити власні зобов'язання навіть у віддаленій перспективі.

Викуп боргу з дисконтом на вторинному ринку - це зменшен¬ня розміру державного боргу через викуп власних боргів із дискон¬том (знижкою) на відкритому ринку. Цей метод реструктуризації боргу можуть застосувати лише деякі країни-боржники, які мають у власному активі значні обсяги золотовалютних резервів.

Обмін боргу на акції національних підприємств чи націо¬нальну валюту - це одна з найбільш поширених ринкових схем ре¬структуризації державного боргу. Передбачає надання кредиторам права продажу боргів з дисконтом за національну валюту, на яку в результаті можна придбати акції національних компаній. Частіше використовується безпосередній обмін боргів на акції компанії, що перебувають у державній власності.

Тимчасовий мораторій на виплату процентів або частини основного боргу - це відтермінування сплати внутрішніх або зо¬внішніх боргових зобов'язань, що оголошується спеціальними ак¬тами державної влади на певний строк чи до закінчення якихось надзвичайних подій. Конверсія боргу - це зміна початкових умов, зокрема, зміна величини позикового процента державної позики /зміна дохіднос¬ті позик. Вона здійснюється у разі зміни ситуації на фінансовому ринку чи погіршення фінансового стану держави, коли остання не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.