32. Особливості здійснення господарської діяльності у виключній (морській) економічній зоні.

Наступним видом спеціального режиму господарювання є виняткова (морська) економічна зона України, територія якої визначається статтею 411 Господарського кодексу України, а також Законом України «Про виняткову (морський) економічну зону України» від 16.05. 1995 р. Даний закон розроблений на основі положень конвенції ООН по морському праву 1982 р. і визначає особливості правового регулювання господарської діяльності у винятковій (морський) економічній зоні України.

Питання про створення виняткової економічної зони за межами територіального моря в прилеглому безпосередньо до нього районі відкритого моря виникло на рубежі 60-70 років нашого сторіччя. Ініціатива постановки його виходила від країн, які вважали, що в умовах величезної технічної і економічної переваги розвинених держав, що склалися, принцип свободи рибальства і видобування мінеральних ресурсів у відкритому морі не відповідає інтересам країн «третього світу» і вигідний тільки морським державам, що мають необхідну економічну і технічну нагоду, а також великий і сучасний риболовецький флот, що розвиваються. На їх думку, збереження свободи рибальства і інших промислів було б несумісний з ідеєю створення нового, справедливого і рівноправного економічного порядку в міжнародних відносинах.

Після певного періоду заперечень і коливань, що тривав близько трьох років, великі морські держави прийняли в 1974 р. концепцію виняткової економічної зони за умови рішення питань морського права, що розглядалися III Конференцією ООН по морському праву, на взаємоприйнятих умовах. Такі взаємоприйнятні рішення в результаті багаторічних зусиль були знайдені Конференцією і включені нею в Конвенцію ООН по морському праву.

Конвенція ООН по морському праву 1982 г . створила, по суті, новий міжнародно-правовий вид простору Світового океану – виняткову економічну зону.

До виняткової економічної зони застосовується положення ст. 89 Конвенції ООН по морському праву 1982 р., яка свідчить: «жодна держава не має права претендувати на підкорення якої-небудь частини відкритого моря своєму суверенітету». З Конвенції виходить, що виняткова економічна зона за винятком конкретних прав і обов'язків, визнаних за прибережною державою, залишилася в решті відносин відкритим морем.

Відповідно ст. 55 Конвенції виняткова економічна зона – це район, який розташований за межами територіального моря і прилягає до нього. Ширина виняткової економічної зони не повинна перевищувати 200 морських миль, відлічених від вихідних ліній, від яких вимірюється ширина територіального моря (ст. 57 Конвенції).

Закон України «Про виняткову (морський) економічну зону України» встановлює особливість правового режиму виняткової (морський) економічної зони України, яка визначається законодавчим закріпленням суверенних прав України на розвідку, експлуатацію, збереження природних ресурсів як живих, так і неживих і управління ними у винятковій (морський) економічній зоні. Таким чином, ніхто окрім України або без її дозволу не може здійснювати розвідку і експлуатацію природних ресурсів в її винятковій (морський) економічній зоні.

Особлива увага в Конвенції ООН 1982 г . приділяється питанням збереження живих ресурсів у водах відкритого моря, в яких збережений принцип свободи рибальства, здійснюваної тут з урахуванням договірних зобов'язань держав, а також передбачених Конвенцією прав, обов'язків і інтересів прибережних держав. Відповідно до Конвенції всі держави повинні вживати відносно своїх громадян таких заходів, які є необхідними для збереження ресурсів відкритого моря. Держави повинні також в цих же цілях співпрацювати один з одним безпосередньо або в рамках субрегіональних або регіональних організацій по рибальству.

Це питання також знайшло відображення в законодавстві України. Так, для забезпечення суверенних прав на розвідку, експлуатацію, збереження живих і неживих ресурсів і управління ними у винятковій (морський) економічній зоні в ст. 411 Господарського кодексу України передбачені заходи, направлені на забезпечення виконання законодавства України. Такими заходами є огляд, інспекція, арешт, судовий розгляд. Особливості практичного вживання даних заходів передбачені Законом України «Про виняткову (морський) економічну зону» від 16.05. 1995 р.

Законодавство України встановлює, що охорона суверенних прав України у винятковій (морський) економічній зоні і контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань інших держав, українських і іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій здійснюється Прикордонними військами України, рибоохоронними органами Міністерства рибного господарства України і органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України.

Законодавець встановив відповідальність у разі порушення законодавства про виняткову (морський) економічну зону. Так, громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства за порушення законодавства про виняткову (морський) економічну зону України несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законодавчими актами України.

Юридичні особи за порушення законодавства про виняткову (морський) економічну зону України несуть відповідальність, встановлену статтями 22  –  26   Закону України «Про виняткову (морський) економічну зону України» від 16.05.1995 р. Дані статті закону передбачають наступні види відповідальності:

а) штрафні санкції;

б) конфіскацію засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення.

Ці види відповідальності юридичних осіб можуть застосовуватися як окремо, так і в сукупності, залежно від порушення. При цьому дуже важливо, що залучення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану в результаті порушення, живим або іншим ресурсам виняткової (морський) економічної зони України.

Законодавство України про виняткову (морський) економічну зону особливу увагу надає питанням здійснення морських наукових досліджень у винятковій (морський) економічній зоні. Необхідно відзначити, що морські наукові дослідження у винятковій (морський) економічній зоні України мають право проводити всі держави, незалежно від їх географічного положення, їх юридичних і фізичних осіб, а також міжнародні організації за умови дотримання законодавства України. Для проведення морських наукових досліджень у винятковій (морський) економічній зоні України вимагається одержати згоду спеціально уповноважених органів України. Спеціально уповноважені органи України дають свою згоду на проведення морських наукових досліджень у винятковій (морський) економічній зоні за умови, що ці дослідження проводяться в мирних цілях, для розширення знань про морське середовище на благо людства і не несуть загрози навколишньому природному середовищу.

Аналіз законодавства України про виняткову (морський) економічну зону дозволяє зробити висновок, що законодавством України закріплені наступні основні ознаки виняткової (морський) економічної зони:

Чітко визначені межі виняткової (морський) економічної зони.

Закріплені суверенні права і юрисдикція України в своїй винятковій (морський) економічній зоні.

Встановлені особливі умови і порядок використовування і охорони природних ресурсів виняткової (морський) економічної зони.

Закріплений дозвільний порядок проведення морських наукових досліджень у винятковій (морський) економічній зоні.

Всі вищевказані ознаки визначають доцільність створення складної юридичної конструкції, здатної за допомогою встановлення певних обмежень, направлених на охорону суверенних прав України у винятковій (морський) економічній зоні, пов'язати публічні і приватні інтереси і забезпечити ефективну організацію і здійснення господарської діяльності в умовах виняткової (морський) економічної зони.