29.Зовнішня політика Московської держави у XV-XVII ст..

За Івана IV зовнішня політика Московської держави набула експансіоністського характеру. Війни, що велися майже безперервно, мали на меті розширити територію Московської держави за рахунок земель сусідів. Особливістю Московської держави було те, що ядро її державної території, яке сформувалося до XVI ст., знаходилося осторонь світових торговельних шляхів. На заході такі шляхи контролювали Швеція, Литва і Польща; на сході та півдні — Кримське, Астраханське й Казанське ханства. У 1548 р. розпочалася війна за підкорення Казанського ханства. У жовтні 1552 р. 150-тисячне московське військо захопило Казань — столицю ханства. Проте і після цього татари протягом кількох років чинили опір загарбникам. Підкоривши Казань, московське військо 1556 р. без бою захопило Астраханське ханство. У результаті завоювань Іван IV отримав можливість контролювати багатий Волзький торговельний шлях. Загарбавши Казанське та Астраханське ханства, Іван IV розпочав війну проти Кримського ханства. Вона тривала упродовж чотирьох років, але жаданого успіху не принесла. Кримський хан був серйозним ворогом — за його спиною стояв могутній турецький султан, перед яким тремтіла Європа. Зрозумівши безперспективність війни проти Криму, Іван IV спрямував свою експансію на захід. Територіальні зазіхання Московії поширилися на багаті землі Балтії, що знаходилися під владою Лівонського ордену. Метою Лівонської війни 1558-1583 pp. стало загарбання Прибалтики та вихід до Балтійського моря. Агресія Московії занепокоїла Європу. На захист Лівонії виступили Литва, Польща, Швеція і Данія. Тривала (25-річна) війна закінчилася для Московської держави цілковитою поразкою. Іншим об'єктом експансії став Сибір. У 1582 р. почалося завоювання Сибірського ханства. Зацікавлені у підкоренні цих земель купці Строганови з дозволу Івана IV найняли загін волзьких козаків отамана Єрмака, який вирушив на завоювання Сибіру. Дії озброєних вогнепальною зброєю козаків нагадували винищення іспанськими конкістадорами індіанців у Новому світі. Колонізація Сибіру тривала майже сто років і завершилася наприкінці XVII ст. Результатом експансіоністської зовнішньої політики Московської держави в XVI ст. стало значне збільшення її території за рахунок земель на сході, поразка в боротьбі за вихід до Балтійського моря і виснаження сил держави v майже безперервних війнах.

30. Зовнішньополітичні наслідки Великих географічних відкриттів.

Великі географічні відкриття XV-XVII вв. уплинули на світовий розвиток. Відомо, що багато раніше європейці відвідували узбережжя Америки, робили подорожі до берегів Африки, але тільки відкриття Колумба поклало початок постійним і різноманітним зв'язкам Європи й Америки, відкрило новий етап світової історії. Географічним відкриттям є не тільки відвідування представниками якого-небудь цивілізованого народу раніше невідомої частини землі. У поняття "географічне відкриття" входить установлення безпосереднього зв'язку між заново відкритими землями і осередками культури Старого Світлу.

Великі географічні відкриття значно розширили знання європейців про світ, зруйнували багато забобонів і неправильні уявлення про інші материки і їхні народи.

Розширення наукових знань дало поштовх швидкому розвиткові промисловості і торгівлі в Європі, виникненню нових форм фінансової системи, банківської справи і кредиту. Головні торговельні шляхи пересунулися із Середземного моря в Атлантичний океан.

Найважливішим наслідком відкриття і колонізації нових земель стала "революція цін", що дала новий імпульс первісному нагромадженню капіталу в Європі, прискорила формування капіталістичного укладу в господарстві.

Однак наслідки колонізації і завоювання нових земель були неоднозначними для народів метрополій і колоній. Результатом колонізації стало не тільки освоєння нових земель, воно супроводжувалося дивовижною експлуатацією скорених народів, приречених на рабство і вимирання. У ході завоювання були зруйновані багато вогнищ древніх цивілізацій, порушений природний хід історичного розвитку цілих континентів, народи колонізованих країн були насильно утягнені в капіталістичний ринок, що формувався, і своєю працею прискорили процес становлення і розвитку капіталізму в Європі.