3. Особливості міжнародних відносин в давній Месопотамії. Зовнішня політика провідних міст-держав.

Месопотамія (, в пер. межиріччя) - територія від гір Вірменії на півночі до Перської затоки на півдні, від гірських областей Ірану на сході до Сирійсько-Месопотамського степу на заході. Євфрат і Тигр беруть початок на Вірменському нагір'ї і впадають у Перську затоку, в давнину-двома роздільними гирлами, а зараз-одним великим гирлом Шатт-ель-Араб.

У пер.пол.2 тис.до н.е. на Мес.нападают хетти-зовніш.завойовники, які теж визначили.МВ Мес-мії.

Царство третьої династії Ур у старовавилонський період. Плем'я кутіїв, яке прийшло з північного сходу, розбило державу правителя Саргон. Царі кутіїв йменували себе правителями 4-х країн світу. Вони були внесені до царського списку царів Шумеру. Вони самі не правили, доручивши збір данини правителям Лагаш. Почали вести війни з Еламом. Ці війни були успішні, і дозволили просунутись воїнам третьої династії Ур до Сирії та Фінікії. Встановити владу над Еламом царі Уров так і не змогли. У цей період в МВ точно зафіксовані перші міждинастичні шлюби. Приклад: цар Шульги на 18-му році свого правління видав дочку за правителя держави Мархаші, а на 31-му році др.дочку-за правителя держави Аншан. Шульгі намагався вести договірну політику з держ-ми. На 34-му році свого правління Шульги розгромив Аншан. Про це повідомив сам цар в написі, що дійшов до нас. З повідомлення Шульги видно, що його міждинастична політика була частиною міждержавної політики, і так було досить часто. Через декілька десятиліть правитель Шусін видав дочку за царя Аншан, дав багате придане. Потім царь династії Ур видав дочку за царя невеликого нома-Забшалі. Спираючись на джерела МВ царів Уров можна зробити висновок, що у нас немає відомостей про шлюб третьої династії Уров з дочками іноземних правителів-тільки всередині Месопотамії.

Відносини з Еламом. Відносини були мінливими. У результаті еламіти завдали царству третьої династії Уров ніщівного удару, захопивши і зруйнувавши столицю (м. Ур). Такими були відносини з Еламом і надалі. При першій династії Іссіна в історії Месопотамії починається новий поворот в МВ з Еламом. Засновник династії Іссіна видає дочку за правителя Еламу. У тому ж році він нападає на Елам і розбиває його.

Месопотамія і Єгипет. В період правління фараона Аменемхета 2. Відомості дуже мізерні, однак робимо висновок: в результаті занепаду першої династії Іссіна правителі цієї династії намагалися шукати підтримки, і знайшли її в особі Єгипту.

Офіційне листування Мес.правителів вказує на те, що в сер.2 тис. поява. держави Ассирії (поки це був союз міст-держав). Ми маємо в своєму розпорядженні 2-ма написами Ашшурского царя Ілушуми: «Я освоб.аккадцев від боргів» і «Ур, Ніппур та ін» - перерахування міст в долині Тігра Ілушума успішно просунувся на Південь Месопотамії, навіть захопив деякі міста. В кінці 20ст.до н.е. правитель м.Ешнуни видав дочку за спадкоємця еламського трону. Практика між династичних шлюбів для вавил.царів була стійкою. Її особливість полягала в тому, щто вона була внутрішньою. Іноді династ.шлюби надовго зберігали мирні МВ. Напр., Цар Урука через десятиліття після укладення шлюбу з вавил.царями указ.в листі: «Царі Урука і Вавилона - один рід». Перші відомості про одруження Вавіл.царевічей на іноземн.царевнах віднос. до правління Шамши-Адада 1 (18ст.до н.е.). Шамши-Адад одружив свого онука на дочці вождя сусідньогоплемені і видав золотом і сріблом несчисленний викуп. Син Шамши-Адада 1 - Ясмах-Адад був одружений на дочці царя м.Катни. Ясмах пішов на цей шлюб щоб залучити катнійцев до союзу проти сусідньої держави. Після того, як ця держава була розгромлена, Ясмах хотів розлучитися з Катнійской царівною. Проте його батько заборонив це, вказавши на негативні наслідки цього розриву. Тоді Ясмах відправив дружину в Пальмовий палац. Дочки, які народилися, були видані за царів сусідніх країн. Висновок: династичні шлюби на сході, як показує історія Вавилона, могли забезпечити мир краще, ніж будь-які договори.

Договори в Мес.как джерело з іст.діпломатіі. Конкретних відомостей про договори в цей період немає. Але існували різні союзи, і про них ми маємо відомості. Один з чиновників писав: «Немає царя, який був би сильний сам по собі. За Хаммурапі, правителем Вавилона, йдуть 10 царів; за Рим-Сином, правителем р. Ларс, за ін правителями-стільки ж, а за Мхадом-20 царів ». Це свідчить про величезний альянс міст. Найсильнішим містом був Ямхад (20 царів), але саме Хаммурапі зміг підпорядкувати собі всіх сусідів. Його посли, агенти їздили по всій Месопотамії, і навіть мали свої резиденції. Всі відомості агенти доставляли своєму владиці. Союзи були 2 видів: рівноправні і нерівнопр. Союзи закл. в великій кількості, і були недовговічні. Якщо союз був нерівноправним, цар-владика союзу посилав в залежні царства своїх радників для пост.надзору. У листах до глави неравнопр.союзу залежні царі наз.его батьком, паном. Обовязком залежних країн було надання військової допомоги. Форма укладення-стандартна. Укладення союзу закріплений. клятвою, прин. жертви (найчастіше віслюка). Клялися перед богами і владикою. Клятва не гарант.міцності союзу, в більшості випадків держави ставали ворогами. Але були й інші методи: підкуп, повстання, майстерна дипломатія. На початку правління Вавил.цар Хаммурапі закл.союз з наймогутнішим.царем Месопотамії-Шамши-Адад 1. Цей договір ставив Хам.в залежність від Ад'ада, але Хам.теперь міг зібратися з сіламі. Коли Адад помер, Хам.захопив його територію. Потім Хам.закл.договір з Рим-Сином. Обидва союзника не довіряли один одному.

1763г.до н.е.-Хам.знищив Рім-Сина, м.Ларс, а потім підкорив і держ Марі (союзник Вавилону). Хам.починав відчувати в собі силу. Договір між Марі і Вавилоном був першим в ракурсі виконання екон.взаємодопомоги. Держава Хам-пи і його наступників ставала могутньою централізованою державою. Царство проіснувало до навали персів.