188. Поняття та основні юридичні ознаки міжнародного екологічного права.

Міжнародне право навколишнього середовища - це сукупність міжнародно-правових принципів та норм, які регулюють на загальноприйнятих принципах та нормах міжнародні права, міждержавні суспільні відношення по збереженню, раціональному використанню міжнародних екологічних ресурсів, навколишнього природного середовища та його раціонального використання та відновлення з метою забезпечення сприятливих для життя людини якостей екосистеми.

Має самостійний предмет правового регулювання -міжнародні екологічні відношення, котрі за своїм змістом відрізняються від інших відношень у галузі міжнародного співробітництва, від аналогічних відношене внутрішнього екологічного права.

Основними об'єктами міжнародно-правової охорони навколишнього природного середовища є суша, надра, Світовий океан, небесні тіла, повітряний простір, космічний простір, флора і фауна Землі, а також боротьба з основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища.

Найважливішим джерелами міжнародного екологічного права є Декларація ООН з навколишнього середовища, яку прийнято в 1972 р. на Всесвітній конференції ООН з проблем навколишнього середовища (Стокгольм, Швеція); Всесвітня стратегія охорони природи, прийнята МСОП (1980р.); "Декларація Ріо", яку схвалено міжнародною конференцією з навколишнього середовища і розвитку в 1992р. (Ріо-де-Жанейро, Бразилія).

Основні принципи:

• повага державного суверенітету, суверенна рівність держав;

• територіальна недоторканність та цілісність, співробітництво;

• мирне рішення міжнародних спорів;

• міжнародно-правова відповідальність.

Спеціальні принципи:

• неприпустимість заподіяння трансграничної шкоди;

• екологічно обґрунтоване раціональне використання природних ресурсів;

• захист екологічних систем Світового океану;

• заборона військового або іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище в концентрованому вигляді;

• забезпечення екологічної безпеки;

189. Правові засади міжнародного екологічного права та їх види.

Засади функціонування міжнародного права навколишнього середовища виявляються в його принципах. Принципи визначають основні риси і характер галузі права, дають бачення тих засад, на яких будується дана сфера міжнародно-правового регулювання.

До загальних принципів належать: принцип поваги до державного суверенітету, невтручання у внутрішні справи інших держав, принцип добровільного виконання міжнародних зобов’язань, мирного вирішення спорів та деякі інші. Вони зафіксовані у Статуті ООН, у Декларації про принципи міжнародного права. Загальні принципи міжнародного права закріплені також у вигляді звичаїв: суверенної рівності держави; добросусідства; міжнародного співробітництва, добросовісного виконання міжнародних зобов’язань; міжнародної відповідальності держав; мирного вирішення спорів; незастосування сили або погрози силою; співробітництва держав; невтручання у внутрішні справи держав; незаподіяння шкоди; непорушності державних кордонів; територіальної цілісності; поваги прав і свобод людини та деякі інші.

Специфические принципы разбросаны по множеству международно-правовых актов, имеющих как обязательный, так и рекомендательный характер. Обычно выделяется следующие принципы:

окружающая среда – общая забота человечества;

окружающая среда вне государственных границ является общим достоянием человечества;

свобода исследования и использования окружающей среды и ее компонентов;

рациональное использование окружающей среды;

содействие международно-правовому сотрудничеству в исследовании и использовании окружающей среды;

взаимозависимость охраны окружающей среды, мира, развития, обеспечения прав человека и фундаментальных свобод;

предосторожный подход к окружающей среде;

право на развитие;

предотвращение вреда;

предотвращение загрязнения окружающей среды;

ответственность государств;

отказ от иммунитета, от юрисдикции международных или иностранных судебных органов.