102. Місце екологічного права в правовій системі України

Екологічне право - це система правових норм, які специфічним способом регулюють екологічні суспільні відношення з метою досягнення гармонійних відношень між суспільством та природою, і, на думку переважаючої більшості фахівців-юристів, екологічне право є самостійною, некомплексною галуззю права з підгалузевою структурою та з існуючою назвою.

Правова екологія формується в складі соціальної екології як сукупність норм різних галузей права, які регулюють суспільні відносини в сфері взаємодії суспільства і природи. Вона не відноситься до числа цілісних правових структур. Наше право ділиться на окремі галузі права та інститути за предметом правового регулювання, а не за функціями, які виконуються правом. Відповідно, в системі права нема місця «екологічному праву». Екологічне навантаження несуть всі галузі права, його інститути і норми права, так чи інакше пов'язані з регулюванням взаємодії суспільства та природи.

Екологічне право забезпечує виявлення соціальної спрямованості і місця екологічного права у визначенні функцій, форм та змісту діяльності держави у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки умов існування людини.

Серед правових наук охоплює атмосфероохоронне право, антропоохоронне право, природоохоронне право, фауністичне право, гірниче право, лісове правою водне право, земельне право.

Серед соціальних наук вивчає – правова екологія, глобальна екологія, екологія біосфери, екологія людини, медична екологія, екологія рослин, екологія живих організмів, загальна екологія, радіоекологія тощо.

103. Поняття еколого-правового статусу людини та громадянина. Конституційно-правова система прав, свобод і обов’язків людини, громадянина та юридичних осіб.

Правовий статус передбачає наявність певних прав та обов’язків.

Статус людини передбачає наявність лише таких прав, у екологічній сфері, як право на життя, здоров’я, безпечне екологічне середовище та екологічну безпеку людини, про на екологічну інформацію. Тобто передбачає наявність лише загальних, Конституційних, прав.

Статус громадянина дає можливість набувати права, що визначені законодавчо і реалізовувати їх – право на оренду землі, право на безоплатне користування земельною ділянкою тощо.

Права та обов’язки громадян людей, юр. осіб визначені у КУ, ЗУ, що передбачають такий їх поділ.

За юридичною сутністю екологічні права можна поділити на:

а) конституційні - право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.;

б) встановлені в спеціальних законах - участь в обговорені проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і ре-конструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан довкілля, та внесення пропозицій до державних і господарських ор¬ганів, установ та організацій з цих питань; участь у розробці та здійсненні природоохоронних заходів тощо;

в) передбачені підзаконними нормативними актами та договорами - перелік їх різноманітний.

Екологічні права поділяються залежно від захисту екологічних інтересів на:

а) екологічні майнові - на відшко-дування шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище; на при-родокористування; на власність на природні ресурси тощо.

б) особисті немайнові пра¬ва - забезпечують природне існування фізичної особи і виникають з приводу особистих благ..

Екологічні права громадян у сфері охорони навколишнього при¬родного середовища можна підрозділити на право: брати участь у заходах, що забезпечують раціональне використання природних об'єктів; громадських утворень у галузі екології; в обговоренні нор¬мативних актів та інших заходів з метою запобігання негативним наслідкам; у проведенні екологічної експертизи тощо.

За юридичною силою, ступенем правової урегульованості виокремлюють:

а) конституційні - не заподіювати шкоду природі/культурній спад¬щині, відшкодовувати завдані збитки;

б) вста¬новлені в спеціальних законах - берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища тощо;

в) передбачені підзакон¬ними нормативними актами та договорами.

Залежно від суб'єктного складу:

а) загальні - притаманні всім без винятку громадянам як суб'єктам екологічного права.

б) спеціальні екологічні обов'язки - передбачені чинним поресурсовим еко¬логічним законодавством і базуються на загальних положеннях права власності та природокористування, забезпечення вимог еко¬логічної безпеки тощо.

Екологічні обов'язки поділяються на:

а) майнові - компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на довкілля; вноситиплату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення тощо;

б) немайнові - берегти природу, охороня¬ти, раціонально використовувати її багатства тощо.