104. Право на безпечне екологічне середовище та екологічну безпеку людини та громадянина.

Право на безпечне екологічне середовище є конституційним. Воно притаманне людині від часу її народження і є фактичним правом кожного громадянина вимагати дотримання еколого-правових приписів. Цьому праву відповідає обов'язок кожного і дер¬жави щодо його забезпеченню. Це право являє собою юридичну можливість проживати в нав¬колишньому природному середовищі, яке б не заподіювало шко¬ди його здоров'ю і життю, а в разі порушення цього права — вима¬гати його захисту у встановленому законодавством порядку.

Це право за своїм харак¬тером — пасивне право, бо підставою для його виникнення є нор¬ма закону, а тому суб'єктові не обов'язково входити у відповідні стосунки. Для нього харак-терна наявність непевного кола зобов'язаних осіб, що повинні утри-муватися від його порушення, в тому числі й держави.

Шкода, заподіяна порушенням цього права, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за за¬бруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Особи, яким завдано такої шкоди, ма¬ють право на відшкодування неодержаних прибутків за час, не-обхідний для відновлення здоров'я, якості довкілля, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Право на екологічну безпеку передбачає, що усім громадянам гарантується відсутність небезпеки - забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Україн¬ського народу є обов'язком держави.

Це право також є пасивним. Підставою для його виникнення є нор-ма закону. Цьому праву протистоїть невизначене коло зобов'язаних осіб, що повинні утри¬муватися від його порушення, в тому числі й держави.

За порушення цього права – вчинення правопорушення – настає екологічна відповідальність, суть якої проявляється в трьох функціях: стимулюючій, компенсаційній, превентивній, і полягає в збереженні сталого балансу економічних та екологічних інтересів у процесі господарської діяльності на базі попередження, скорочення та відновлення втрат у природному середовищі.

Може наставати така відповідальність:

- адміністративна

- кримінальна

- цивільно-правова

- дисциплінарна.

105. Право на отримання екологічної інформації, одержання екологічної освіти та об’єднання в громадські екологічні організації, на відшкодування екологічної шкоди.

Право громадян на одержання екологічної інформації розгля¬дається передбачає вільний доступ до інформації про стан навколишнього середовища і вільне одержання, використання, поширення і збере¬ження такої інформації, за винятком обмежень, установлених за¬коном.

Повна інформація означає, що відомості, які до неї входять, є вичерпними, в них по¬вною мірою відображені всі факти. Достовірною є інформація, яка відповідає стану довкілля та здоров'ю людей, що об'єктивно існу-ють, а також іншим показникам. Терміни отримання інформації передбачені в законодавстві.

Загальною умовою одержання екологічної інформації є її від¬критий характер. За своїм поширенням інформація поділяється на відкриту і з обмеженим доступом (конфіденційну і таємну). Інфор¬мація про стан навколишнього природного середовища, його вплив на здоров'я людей завжди є відкритою і не може бути визнана конфіденційної чи таємницею.

Щодо права на освіту, то розв'язання багатьох екологічних проблем не можливе без розуміння особливостей процесів, які відбуваються у сфері взаємовідносин суспільства і природи. Тому в сучасних умовах одним із напрямів державної екологічної політики є посилення екологічної, в тому числі правової, освіти, культури і науки, що передбачає розширення мережі спеціальних закладів освіти, спроможних організувати одне з екологічних прав громадян. Це право є складовою частиною конституційного права на освіту.

Право на екологічну освіту може бути реалізоване на формальному (в дошкільних виховних закладах, у школах, ліцеях, коледжах, інститутах, університетах, академіях тощо), неформальному (шляхом самоосвіти, через засоби масової інформації, бібліотеки, клуби, гуртки тощо) та контрактному рівнях.

Щодо права об’єднуватися в громадські організації, то воно передбачене КУ, ЗУ «Про об'єднання громадян», у якому встановлено, що громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Громадяни мають право об’єднуватися у будь-які, а отже і екологічні, організації для захисту своїх прав та інтересів, і не повинні суперечити своєю діяльністю КУ, ЗУ.

Громадяни мають право на відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди протиправними діяннями інших осіб, посадових осіб організацій, підприємств. Відшкодування шкоди здійснюється у порядку цивільного судочинства.