Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка Word (5).docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
83.93 Кб
Скачать

3. Організаційно - економічна частина

3.1 Розрахунок потрібної кількості складально-зварювального устаткування.

При плануванні дільниці початком роботи с визначення для фактично

працюючого обладнання показників використання часу роботи обладнання.

Тому в цьому підрозділі необхідно дати визначення дійсного фонду роботи устаткування та провести його розрахунок.

Номінальний фонд роботи обладнання – це кількість станко – годин, які має відробити обладнання згідно офіціально встановленому режиму роботи

підприємства (дільниці). Номінальний фонд часу роботи одиниці обладнання

дорівнює календарному фонду часу за відрахуванням неробочих днів (вихідні, святкові). Річний номінальний фонд встановлюється централізовано на державному рівні, друкується в періодичний літературі і с нормою для усіх підприємств незалежно від форм власності.

Фн = Дк-(Дв+Дсв) (3.1.1)

Фн = 366-(105+10)=251, дня

де Фн - номінальний фонд робочого часу обладнання, дн.;

Дк - календарний фонд робочого часу, який дорівнює кількості днів на рік,дн;

Дв, Дсв - кількість законодавче встановлених днів вихідних та свят, дн.

Дійсний фонд робочого часу розраховується для подальшого визначення ефективності роботи обладнання та є часом, на протязі якого обладнання потенційно може бути задіяним у виробництві.

Розраховується за формулою:

Фд=Фн*tзм*nзм*( ) (3.1.2)

Прийнято на 2012 рік –Фд=2001 год

де Фд - дійсний фонд робочого часу, год.;

Кпл - коефіцієнт планових витрат робочого часу на ремонт, оснащення, переоснащення та зміну робочого міста (у % від номінального фонду),

tзм - тривалість зміни, год.; nзм- кількість змін;

Тривалість зміни знаходиться як різниця встановленої законодавством тривалості робочої зміни (8 год.) та часу нерегламентованих перерв, які складають 3-4% від 8-го динної зміни.

Наступним моїм кроком при плануванні кількості устаткування на дільниці є визначення планової трудомісткості виробничої програми.

Нормативна трудомісткість всієї виробничої програми визначається за плановим нормативом трудових витрат на одиницю продукції (операцію), яка помножена на приведений плановий випуск продукції, та розраховується за формулою:

(3.1.3)

де Тпл - планова трудомісткість операцій, нормо - год;

tшт - тривалість однієї операції, год;

Табл.№1 Розрахунок планової трудомісткості виробу

Назва операції

Норма часу, хв.

Виробнича програма

Планова трудомісткість нормо-годин

Зборка

62,7

8500

8883

Сварка

57,1

8500

8089

Контроль

15,1

8500

2139

Переміщення

10,8

8500

1530

Разом

20641

Необхідна кількість обладнання:

(3.1.4)

де Ррм – розрахункова кількість робочих місць (обладнання), шт.

Квн = 1,15 – 1,4 – кефіцієнт виконання норм.

Визначення коефіцієнта завантаженості:

(3.1.5)

де Кз – коефіцієнт завантаженості, %

Ррм – розрахункова кількість робочих місць (обладнання), шт.

Ппр – прийнята кількість робочих місць, шт.

Табл.№2 Розрахунок кількості робочих місць

Назва операції

Кількість робочих місць

Коефіцієнт завантаження

розрахункова tшт

прийнята tшт

Зборка

3,9

4

95

Сварка

3,5

4

87

Контроль

0,9

1

90

Переміщення

0,6

1

60

Разом

8,9

10

83

Згідно таблиці №2 нижче приведений графік завантаженості обладнання.

Мал.2