108. Поняття та види екологічних прав громадян.

Екологічні права належать до суб'єктивних прав.

Екологічні права як вид суб'єктивних прав являють собою су¬купну міру можливої поведінки в галузі приналежності екологічних об'єктів, їх використання, відтворення й охорони довкілля, забез¬печення екологічної безпеки.

За юридичною сутністю екологічні права можна поділити на:

а) конституційні - право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.;

б) встановлені в спеціальних законах - участь в обговорені проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і ре-конструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан довкілля, та внесення пропозицій до державних і господарських ор¬ганів, установ та організацій з цих питань; участь у розробці та здійсненні природоохоронних заходів тощо;

в) передбачені підзаконними нормативними актами та договорами - перелік їх різноманітний.

Екологічні права за формою реалізації поділяються на:

а) індивіду¬альні.

б) колективні.

Екологічні права диференціюються на:

а) абсолютні - їх носію протистоїть не¬певна кількість осіб як зобов'язаних суб'єктів і кожен з цих суб'єк¬тів повинен утримуватися від порушення прав.

б) відносні – тут протистоїть визначена кількість осіб.

Екологічні права поділяються залежно від захисту екологічних інтересів на:

а) екологічні майнові - на відшко-дування шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище; на при-родокористування; на власність на природні ресурси тощо.

б) особисті немайнові пра¬ва - забезпечують природне існування фізичної особи і виникають з приводу особистих благ..

Екологічні права громадян у сфері охорони навколишнього при¬родного середовища можна підрозділити на право: брати участь у заходах, що забезпечують раціональне використання природних об'єктів; громадських утворень у галузі екології; в обговоренні нор¬мативних актів та інших заходів з метою запобігання негативним наслідкам; у проведенні екологічної експертизи тощо.

109. Правові форми захисту екологічних прав громадян

Форми захисту — це адміністративний, звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини, громадський, са¬мозахист, судовий.

Адміністративна форма захисту передбачає, що громадяни можуть звертатися в органи державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, до підприємств, установ, організацій незалежно від фор¬ми власності зі зверненнями, зокрема зауваженнями, пропозиціями і скаргами. Особи, яким на¬правлені такі звернення, повинні їх розглянути і дати обґрунтова¬ну відповідь у місячний термін, що може бути продовжений якщо вирішити порушене питан¬ня в цей строк неможливо.

Однією з головних функцій Уповноваженого ВРУ з прав людини у сфері екології є контроль за діяльністю виконавчих та інших органів держ. влади шляхом розгляду скарг громадян на дії тих чи інших органів або посадових осіб, що при-звели до порушення екологічних прав громадянина.

До громадського порядку захисту можна віднести:

- референдум;

- громадські (публічні) слухання;

- загальні збори громадян за місцем проживання;

- залучення експертів від громадськості в робочі гру¬пи з екологічних питань, утворених органами влади, участь у про¬веденні державної екологічної експертизи, а також проведення ек¬спертизи громадської;

- збори, мітинги, походи, демонстрації;

- ро¬бота з депутатами.

Самозахист - передбачені мо-ральними засадами суспільства та нормами законодавства, у пев¬них випадках визначених у договорі, дії особи (тобто застосування засобів протидії), які наділені зазначеним правом, спрямовані на забезпечення недоторканності права, припинення порушення і ліквідацію наслідків.

До форм правового захисту прав громадянина належить:

- судовий захист - право на су¬довий захист є конституційним. КУ передбачає, що встановлює кожний може звертатися до суду, якщо: його права і свободи порушені чи порушуються; ство¬рені чи створюються перешкоди для реалізації прав або свобод; мають місце інші обмеження прав і свобод.