45. Місце раціонального природокористування в екологічних відносинах.

Проблема рационального использования земель, как и других природных ресурсов, в современных условиях многоаспектная, важная и актуальная. Так, в Постановлении Верховной Рады Ук¬раины от 22 сентября 2005 года «О рекомендациях парламентских слушаний «Современное состояние и перспективы развития земель¬ных отношений в Украине» отмечается, что уровень реализации одной из главных задач земельной реформы — рациональное ис¬пользование и охрана земель в стране остается низким. . Установление порядка рационального использования земель — это прерогатива государства, его уполномоченных органов. Включение в процессе реализации земельной и аграрной реформ определенной части земель сельскохозяйственного назначения в сферу рыночных отношений создает определенный конфликт меж¬ду экономическими интересами негосударственного пользователя данными землями и общественными экологическими интересами. Он может быть разрешен лишь при условиях надлежащего экологи¬ческого правосознания соответствующих пользователей земли.

48. Поняття і значення правової охорони земель. Стаття 162. Поняття охорони земельОхорона земель — це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.Стаття 163. Завдання охорони земелЗавданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель. Стаття 164. Зміст охорони земель1. Охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;г) збереження природних водно-болотних угідь;ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

49. Оргаізаційно-правові заходи охорони земель.

Охрана земель является не локальным, а общегосударственным делом. Правовая охрана земель представляет собой систему урегули¬рованных нормами права организационных, экономических и других специальных отношений по обеспечению рационального использования земельного фонда страны, предотвращение необо-снованного изъятия земель из сельскохозяйственного оборота, за¬щиты земель от вредных антропогенных воздействий, обеспечение особого правового режима земель природоохранного, оздоровительного, рекреационного и историко-культурного назначения. Землепользование, с одной стороны, должно максимально удо¬влетворять потребности людей, а с другой — обеспечивать охрану земли как источника удовлетворения этих потребностей. Охране земель и смежных природных ресурсов должна оказывать содействие экологизация земельно-правовых предписаний.- это внедрение правил экологической защиты в содержание норм, которые регулируют хозяйственную, рекреационную и деятельность, связанную в той или иной мере с воздействием на окружающую среду. Природные качества земли, ее экономическая и социальная роль определяют и основные функции земельного права. Среди них осо¬бую роль выполняет охранительная функция. Эта функция имеет своей задачей охрану земли как объекта природы, объекта права собственности, а также повышение ее качества и продуктивного использования в интересах человека и общества. Моніторинг земель — це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.2. У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки. Основними завданнями моніторингу земель є прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів. Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою. Кадастрові зйомки — це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Бонітування ґрунтів — це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах.