118. Організаційно-правові форми здійснення управління і екологічного контролю.

Організаійно-правові форми управління полягають у виданні конкретних державних актів, що поділяються на види за конкретними критеріями, а саме:

А) За межами дії (дії актів у просторі й часі) акти поділяються на такі:

• що діють на всій території без обмежень у часі.

• що діють на всій території протягом певного терміну.

• що діють на частині території без обмежень у часі.

• що діють на частині території протягом певного тер міну.

Б) За характером компетенції органів, які видають акти:

- акти загального,

- галузевого

- функціонального управління.

Перші регулюють управлінські відносини в усіх сферах і галузях;

другі — відносини, пов'язані з якоюсь однією галуззю державного управління; треті — регулюють одну чи кілька державних функцій.

До першої групи актів державного управління належать: акти Президента України, КМУ, місцевих державних адміністрацій.

До другої — акти управління галузевих міністерств, комітетів, відомств, а також керівників галузей і служб місцевих державних адміністрацій; до третьої — акти функціональних органів управління.

В) За положенням органів, які приймають акти, за ієрархією:

- Президент України - укази і розпорядження.

- КМУ- постанови і розпорядження.

Акти управління Президента і Кабінету Міністрів можуть бути нормативними й індивідуальними. Їх нормативні акти, поряд з законами, становлять правову основу всіх інших актів державного управління.

Міністерства, комітети, відомства, як правило, видають накази й інструкції.

Голови державних адміністрацій видають розпорядження, а керівники структурних підрозділів державних адміністрацій — накази.

Державні адміністрації наділені правом приймати рішення, що передбачають за їх порушення адміністративну відповідальність.

Нормативними актами, які не тільки містять, а й безпосередньо встановлюють загальні правила поведінки, є акти-регулятори, які регламентують суспільні відносини у певних сферах і є безпосереднім механізмом реалізації законів.

Контроль здійснюється відповідно до виданих актів, визначеними органами, що наділені компетенцією відповідно до цих актів.

119. Громадське управління в галузі екології.

Громадське управління в галузі екології здійснюють громадські об'єднання та організації, і його основним завданням є всіляке сприяння органам державної влади, місцевого самоврядування в забезпеченні процесу раціонального природокористування і збере-ження природного середовища.

Для досягнення своїх статутних цілей і завдань, залучення ши¬роких верств населення до охорони довкілля та формування належ¬ної екологічної свідомості відповідні громадські організації мають право:

- вільного доступу до інформації про стан довкілля, джерела його забруднення, захворюваність населення. Така інформація ніким не може бути засекречена;

- розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми;

- брати участь у розгляді радами, іншими органами місцевого самоврядування питань охорони навколишнього природного сере-довища, використання природних об'єктів і забезпечення еко¬логічної безпеки або виступати з ініціативою винесення цих питань на місцеві і республіканські референдуми;

- проводити громадську екологічну експертизу в будь-якій

сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, і пуб-лічні слухання або відкриті засідання щодо оцінки екологічної без¬пеки об'єктів експертизи; виконувати за власні кошти та з трудовою участю членів ор¬ганізацій роботи по охороні і відтворенню природних ресурсів, збереженню і покращенню стану навколишнього природного середо-вища;

- брати участь у проведенні державними органами спеціальної компетенції перевірок дотримання підприємствами, установами, організаціями та громадянами екологічного законодавства та по-передження відповідних правопорушень. Громадський екологічний контроль здійснюється громадськими інспекторами з охорони нав¬колишнього природного середовища;

- пред'являти до суду позови про відшкодування шкоди, за¬подіяної внаслідок порушення екологічного законодавства, в тому числі здоров'ю громадян та майну громадських об'єднань; здійснювати співробітництво з міжнародними та іноземними неурядовими екологічними організаціями, які, до речі, відіграють значну роль і мають великий вплив на суспільні процеси в розви¬нутих країнах.