8. Роль грошей в економічному розвитку суспільства.

Роль грошей визначається їхнім безпосереднім впливом на поведінку усіх без виключення суб’єктів ринку. Основними факторами, що визначають цей вплив, а отже і роль грошей є наступні:

1) гроші, як інструменти обміну результатами праці створюють необхідні передумови для розвитку виробництва;

2) за допомогою грошей виражається вартість ВВП, що є необхідною умовою його розподілу;

3) зміна кількості грошей в обігу безпосередньо позначається на перебігу ділового циклу, впливаючи на підйом і спади виробництва;

4) кругооборот капіталу розпочинається і завершується у формі грошей, що визначає їх значення для забезпечення виробництва необхідними ресурсами;

5) нагромадження грошей і їхня капіталізація у вигляді інвестиції визначає ключову роль грошей для забезпечення процесу розширеного відтворення;

6) зміна кількості грошей в обігу є одним із головних засобів впливу держави на перебіг усіх економічних процесів;

7) гроші відіграють ключову роль у ефективній організації зовнішньо-торгівельного обороту країни і міжнародного руху капіталів.

2.1. Металі стична теорія грошей.

Металі стична теорія грошей полягає в ототожненні грошей із благородними металами. Дана теорія виникла в Англії у період початкового накопичення капіталу і свого розвитку набула у ХV-ХVІІІ ст., а її головними представниками вважалися англійські економісти Уіллям Стеффорд, Томас Мен та Девід Норс.

Основні положення теорії зводяться:

• єдине багатство суспільства це золото і срібло;

• золото і срібло є грошима за своєю природою;

• джерелом багатства суспільства є зовнішня торгівля, активне сальдо якої забезпечує притік в країну благородних металів.

• головною функцією грошей є засіб нагромадження скарбів.

Металі стична теорія відображає ідеї меркантилізму, який пов’язував створення прибутку виключно із сферою обігу, а багатством нації вважав суто гроші у вигляді благородних металів.

Основна позитивна риса металі стичної теорії полягає у її прогресивній ролі, боротьбі проти псування монет, яке широко практикувалось державами в період металевого грошового обігу.

Негативними моментами є:

• заперечення можливості заміни повноцінних грошей знаками вартості;

• ігнорування функцій грошей як засіб обігу і платежу;

• уявлення про багатство суспільства як нагромадження благородних металів, а не як сукупність матеріальних і нематеріальних благ.

2.2. Номіналістична теорія грошей.

Номіналістична теорія грошей полягає у запереченні товарної природи грошей і трактуванні їх як умовних знаків позбавлених внутрішньої вартості. Хоча окремі положення теорії висувалися прихильниками псування монет, ще в античний період, її головні ідеї були сформульовані у ХVІІ-ХVІІІ ст. такими англійськими економістами Ніколас Барбон, Джордж Берклін і Джеймс Стюарт.

Основні положення теорії:

• гроші – це ідеальні рахункові одиниці, умовні знаки за допомогою яких визначаються мінові пропорції товарів і здійснюється їх обмін;

• гроші самі по собі не мають ніякої внутрішньої вартості;

• вартість грошей визначається тим, що на них позначено, тобто їхнім номіналом;

• гроші створюються державою;

• головними функціями грошей є засіб обігу і платежу.

На сьогодні саме номіналістична теорія є основою для формування уявлень зарубіжних економістів про сутність грошей як економічної категорії. Позитивними моментами номіналістичної теорії є визначення можливості і необхідності заміни повноцінних грошей знаками вартості.

Негативними рисами теорії є :

• ігнорування товарної природи грошей та їхньої ролі як міри вартості;

• трактування грошей більшою мірою як юридичної, а не економічної категорії;

• розгляд обігу неповноцінних грошей у відриві від обігу товарів.