1.6. Процес демонетизації грошових металів.

Демонетизація – це процес втрати благородними металами грошових функцій. Демонетизація срібла завершилася наприкінці ХІХ ст., коли більшість країн перейшла на золотий стандарт. А демонетизація золота відбулася в середині ХХ ст. Юридично демонетизацію було закріплено змінами до статуту МВФ (1 кв. 1978р.) Згідно зі змінами відмінено офіційну ціну на золото і воно було виключено із розрахунків міх МВФ. Демонетизація золота є об’єктивно-економічним процесом, причини якого полягають у недоліках функціонування золотого стандарту. До таких причин належать:

• зношення золота у процесі обігу, що призводить до втрати суб’єктів товарообмінних операцій;

• значна складність і трудомісткість добування, що обмежує можливості відтворення грошового металу відповідно до зростаючих потреб ринків;

• обмеженість поширення в природі, що не задовольняє зростаючі потреби товарообороту;

• значні витрати обігу пов’язані із зберіганням і переміщенням між суб’єктами ринку повноцінних грошей;

• труднощі державного регулювання економіки монетарними методами, оскільки, жорсткі рамки золотого стандарту не дозволяли ЦБ проводити гнучку емісію, кредитну і процентну політику.

Основними об’єктивними передумовами заміни повноцінних грошей знаками вартості є наступні:

1) високий рівень розвитку товарно-грошових відносин і значні обсяги виробництва при яких наявні благородні метали перестають задовольняти зростаючі потреби товарообороту;

2) висока довіра суб’єктів ринку до паперових і кредитних знаків вартості, що визнавалась готовністю суспільства приймати їх в оплату за товари і послуги;

3) високий рівень розвитку кредитної системи країни, що визначає можливості випуску в обіг необхідної кількості кредитних грошей.

Демонетизація благородних металів визначається також історичними перевагами знаків вартості порівняно із повноцінними грошима: зручність використання в обігу; мінімальні затрати на виробництво; можливість легко відтворювати відповідно до зростання потреб виробництва.

1. 7. Вартість грошей і її еволюція.

Вартість грошей визначається конкретною формою існування грошових відносин в суспільстві у певний історичний період, що безпосередньо залежить від їхнього носія. Розвиток товарного виробництва і обміну визначає особливості визначення вартості грошей на різних етапах цього розвитку.

Такими етапами є три наступні:

1) виконання функцій грошей товарами і благородними металами. Вартість грошей визначається внутрішньою вартістю самого товару, який використовується в якості загального еквівалента. Це означає що вартість грошей визначається суспільно-необхідними затратами на виготовлення грошового металу.

2) виконання грошових функцій кредитними грошима розмінних на золото. Вартість грошей визначається вартістю вмісту золота в одній грошовій одиниці.

3) перебування в обігу нерозмінних на золото паперово-кредитних знаків вартості. Вартість грошей визначається їхньою купівельною спроможністю, тобто здатністю грошової одиниці обмінюватися на певну кількість товарів і послуг. Це значить що вартість грошей залежить не від вартості якогось одного товару еквівалента, а від вартості усіх товарів, що надходять в оборот. Таким чином купівельна спроможність визначає наповненість однієї грошової одиниці певною кількістю товарів і послуг при одному рівні цін. Цим вищий рівень цін тим нижчою є купівельна спроможність грошової одиниці і навпаки.

Ціна на гроші – це вираження їхньої вартості при реалізації на ринку позичкових капіталів або на валютному ринку у вигляді відповідно позичкового процента або обмінного курсу. Це значить, що ціна на гроші може бути визначена лише при їх реалізації самих по собі, у відриві від товарних потоків або при передачі у тимчасове користування, платою за що є процент, або при обміні на грошові одиниці інших країн, плата за що виражена валютним курсом.