1.5. Розвиток Форм грошей, що знаходяться в обігу.

Форма грошей – це спосіб реалізації грошових відносин в суспільстві залежно від їхньої матеріального носія. Функціонування тих чи інших форм грошей в економіці визначається рівнем розвитку товарного виробництва і обміну. Для кожного етапу цього розвитку характерна своя форма грошей. В залежності від того, що саме виступає носієм грошових відносин, тобто, що є їхньою матеріальною субстанцією розрізняють дві ключові форми грошей: повноцінні гроші і знаки вартості або неповноцінні гроші.

Повноцінні гроші – це гроші, що володіють реальною вартістю, а їхнім носієм виступає певний товар, котрий відіграє роль загального еквівалента. Купівельна спроможність таких грошей визначається їхньою цінністю саме як товару. Розвиток форм грошей відбувався послідовно від вищої до вищої, головними серед яких є три наступні: кількісні, вагові, монети.

Кількісна форма повноцінних грошей забезпечує здійснення товарного обміну і вимірювання вартості у кількості одиниць товару, який служив грошима.

Вагова форма повноцінних грошей передбачала функціонування у якості загального еквівалента якогось певного однорідного і подільного товару. Спочатку ваговою формою грошей виступали продовольчі товари, пізніше ця роль перейшла до металів, і на решті закріпилася за благородними металами. Саме у благородних металах виявилися властивості, найбільш придатні для загального еквівалента: однорідність; портативність; фізико-хімічна стійкість; економічна подільність; порівняно стійка вартість.

Монета - це виготовлений із металу грошовий знак, який має встановлений законом форму, зовнішній вигляд і ваговий вміст. Необхідність монет пов’язана із необхідністю використання для обміну благородних металів у вигляді завірених певним авторитетним органом вагових кількостей.

Знаки вартості – це форма грошей, номінальна вартість яких значно перевищує затрати на їх виробництво. Цінність знаків вартості як форм грошей залежить від впевненості у тому, що власник таких грошей може обміняти їх на інші блага або заплатити ними борги. Ва залежності від особливостей емісії і обігу, гроші як знаки вартості поділяються на : паперові і кредитні.

Паперові гроші – це знаки вартості, які не розмінюються на повноцінні гроші, наділені примусовим номіналом і випускаються державою з метою покриття бюджетних витрат. Сутність паперових грошей визначається наступними елементами:

• необхідність випуску пов’язана із потребою покриття бюджетного дефіциту;

• можливість виникнення пов’язана із функцією засобу обігу, якої повноцінні гроші могли використовуватись за номінальною вартістю, незважаючи не вагу;

• необхідною умовою функціонування є визнання таких грошей усіма учасниками товарного обміну;

• характер обігу паперових грошей є нестійкий у зв’язку із надмірним випуском їх державою понад реальні потреби товарообороту.

Кредитні гроші – це знаки вартості, що використовуються у якості загального еквівалента, одночасно виражаючи при цьому кредитні відносини між боржником і кредитором. Суть кредитних грошей визначається наступними елементами:

• необхідність випуску пов’язана із зростаючими потребами товарообороту, який

вже не може задовольнити наявні повноцінні гроші;

• можливість виникнення пов’язана із розвитком кредитних операцій у формі, що

виражена у виконанні грошима функції засобу платежу.

• необхідною умовою функціонування є наявність взаємної довіри між кредитором і боржником при оформленні кредитних угод таким документами, які пізніше могли використовуватись як платіжний засіб;

• характер обігу кредитних грошей є стійким так як кредитні операції проводяться у зв’язку із реальними процесами виробництва і реалізації продукції

Основними формами кред. грошей є: вексель, банкнота, чек, електронні гроші.

Вексель - це письмове боргове зобов’язання позичальника про сплату боргу у встановлений строк. Основними рисами векселя є його абстрактність (відсутність пояснення конкретних причин виникнення боргу) і безупірність (обов’язкова виплата боргу незалежно від обставин його виникнення). Залежна від порядку оформлення і використання векселі є прості і переказні. Простий вексель – це виписане боржником письмове зобов’язання кредитору про сплату певної суми коштів у визначений строк. Переказний (трактта) – це виписаний кредитору і акцентований боржником наказ про сплату певної суми коштів в встановлений строк. Вона може бути передана власником третій особі, виконуючи функції засобу обігу і платежу. Така передача супроводжується відповідним написом на зворотній стороні векселя, що має назву індосамент. Особливостями векселя як кредитного документа визначається для його власника 4 основними можливостями використання: отримати суму боргу; використання шляхом індосаменту, як платіжний засіб; дисконтування (облікувати) вексель у банку отримати суму боргу за мінусом %; віддати в заставу при отриманні банківського кредиту.

Банкнота (банківський білет) - це вексель центрального емісійного банку, який не пов'язаний із певною конкретною кредитною угодою. На відміну від векселя банкнота є безстроковим борговим зобов’язанням випущеним під гарантією ЦБ. Залежно від особливостей забезпечення розрізняють два основні види банкнот: класичні і сучасні.

Класична банкнота – це вексель ЦБ, що представляв в обігу повноцінні гроші і був на них розмінний. Характерною ознакою клас. банкноти є її подвійне забезпечення: грошове, тобто золотим запасом ЦБ і кредитне, тобто комерційними векселями, що дисконтова ні у ЦБ комерційними банками.

Сучасна банкнота – це нерозмінний на благородні метали знак вартості, емісія якого здійснюється ЦБ у порядку кредитування комерційних банків, держави і приріст валютних резервів. Забезпеченням суч. банкнот є усі активи ЦБ.

Чек – це письмова вказівка, яку власник поточного рахунку дає своєму банкові про виплату певної грошової суми або її перерахування на інший рахунок. Залежно від порядку використання чеки поділяються на: іменні (що виписуються лише на певну особу без права передачі третій стороні), ордерні (можуть бути передані третій особі шляхом індосаменту), на пред’явника ( за якими гроші може отримати будь-яка особа, що пред’явила чек до оплати).

Електронні гроші – це форма кредитних грошей, використання яких для платежів і розрахунків здійснюється за допомогою електронних засобів передачі і обробки інформації. Електронні гроші є по суті грошима на рахунках комп’ютерної пам’яті банків, розпорядження якими здійснюється за допомогою спеціального пристрою, яким виступає пластикова картка.

Пластикова картка – це документ у вигляді картки з негнучкого пластику, що не підлягає передачі і дозволяє її власникові оплачувати товари і послуги у безготівковому порядку, а також отримувати готівку. Залежно від способу здійснюваних розрахунків пластикові картки можуть бути дебетовими і кредитними.

Дебетова картка – це пластикова картка призначена для знаття коштів і здійснення платежів, через електронні термінали на суми в межах залишку на особистих рахунку клієнта.

Кредитна картка – це пластикова картка розрахунки за допомогою якої і зняття готівки здійснюється на основі відкритої банком кредитної лінії у межах встановленого ліміту.

Електронні гроші і чеки відображають зобов’язання банків перед своїми клієнтами в обсягах залишків коштів на їх рахунках, тому їх ще називають депозитними грошима. Ці гроші існують лише в безготівковому виді, а їх рух відбувається виключно шляхом записів на банківських рахунках: у паперовому вигляді для чеків і електронному для пластикових карток.