6.3Механізм розвитку інфляції
Розвиток інфляційних процесів в економіці як правило включає 2 основних стадії в залежності від співвідношення темпів зростання грошової маси і рівня товарних цін.
Характерезується тим , що темпи росту грошової маси в економіці перевищують темпи росту цін. Це означає що гроші знецінюються повільніше, а ніж зростає їхня кількість в обігу.
Даний процес пов'язаний з наступними основними причинами:
господарський оборот потребує додаткової грошової маси для обслуговування платежів.
сповільнюється швидкість обігу грошей у наслідок послідовного їх надходження в обіг, що обмежує безпосередній тиск грошової маси на ціни.
значні суми коштів осідають у формі заощаджень населення, що являє з собою по суті відкладений попит
у суспільстві зберігається так звана «грошова ілюзія» , тобто уявлення субєктів ринку про незміну купівельну спроможність грошей.
На цій стадії інфляція як правило має повзучий характер.
Характерезується перевищенням темпів зростання цін над темпами росту величини грошової маси . Це означає що гроші на цій стадії знецінюються скорше, а ніж зростає їхня кількість в обігу. Дана стадія розпочинається при настані критичної точки інфляції. критична точка інфляції означає що подальше зростання маси грошей в обігу обумовлює різке зниження їхньої купівельної спроможності і вже накопичує ріст цін. При цьому причини які зумовлюють повзучий характер інфляції на першій стадії перестають діяти. Основними характерними ознаками другої стадії інфляції є наступне:
різко зростає швидкість обігу грошей, виявом того є так зване явище «втеча від грошей», тобто бажання субєктів ринку за будь-яку ціну перетворити гроші на товар.
різке збільшення величини грошової маси у наслідок надходження грошей із сфери заощадження у сферу обігу
зміна явища «грошової ілюзії» явищем «інфляційних очікувань», тобто прогнозування субєктами ринку подальшого стійкого зниження вартості грошей, що зумовлює ріст попиту на товари.
На цій стадії інфляція набуває форми галупуючої та гіперінфляції.
Графічно механізм розвитку інфляційних процесів можна зобразити:
1) М>P 2) P<M
6.4. Вплив інфляції на економіку і соціальну сферу.
Високі темпи інфляції виявляють серйозний негативний вплив на економіку країни, наслідками чого є:
Розладнення грошової системи, що визначається втратоюнаціональною грошовою одиницею своїх фунцій у результаті субєкти ринку переходять до використання твердої іноземної валюти, або до бартерного обміну.
Дестабілізація кредитної системи, що повязано із значними втратами для кредиторів у наслідок знеціненнягрошей наданих в позику.
Посилення диспропорції в економіці, що має своїм наслідком перелив капіталів із сфери виробництва у сферу обігу у якій обіг грошей відбувається швидше, а від так швидше ростуть ціни.
Падіння рівня інвестицій в економіку, що повязано з підривом стимулів до нагромадження грошей у наслідок їхнього знецінення, а від так призводить до підриву процесу розширеного відтворення.
Деформація структури споживчого попиту, що визначається зростанням ціності товарів по відношеню до грошей, а від так породжує ажіотажний попит на золото, коштовності, нерухомість, антикваріат, товари мистецтва.
Дезорганізація господарських звязків яка зумовлена нерівномірним зростанням цін і появою диспропорцій між різними галузями і секторами економіки, що в свою чергу породжує розрив звязків між підприємствами та платіжну кризу.
Розладнення фінансової системи, що повязане з знеціненням грошових надходжень до бюджету а від так загострює проблему внутрішнього державного боргу та пошуку джерел покриття дефіциту.
Зниження платоспроможного попиту населення, оскільки ріст цін зумовлює зниження рівня реальної заробітньої плати, що у свою чергу призводить до зниження попиту на ринку та спаду виробництва, тобто стагнації економіки.
Зростання обсягу спекулятивних операцій на ринку, повязані з тим що високі темпи знецінення грошей породжують бажання субєктів ринку швидко отримати значні обсяги прибутків, що призводить до зростання обсягів високо ризикових операцій на біржах та ринках нерухомості.
Порушення зовнішньоекономічних звязків, що визначається знеціненням національної валюти, яке підриває стимули до здійснення експортно-імпортних операцій і породжує втому національних та іноземних капіталів за кордон.
До числа основних соціальних наслідків інфляції відносять.
знецінення заощаджень широких верст населення
загальне зниження житевого рівня, особливо громадян з фіксованим доходом
зростання рівня безробіття у наслідок стагнації економіки