Глава 7. ПІДПРИЄМСТВО ЯК ЕКОНОМІЧНИЙ СУБ’ЄКТ БІЗНЕС-ДІЯЛЬНОСТІ

•Підприємство як первинна ланка економіки. •Організаційно-правові форми підприємства. •Форми організації корпоративних підприємств. •Форми підприємств за рівнем концентрації і централізації виробництва. •Венчурні та лізингові фірми. •Види підприємств за формами власності. •Управління підприємством.

Підприємницька діяльність здійснюється у певних організаційно-правових формах господарювання. Поняття “організаційна форма” відображає встановлену законом і нормами господарського права окрему форму об’єднання людей для здійснення їх спільної діяльності у межах певної структури.

Найбільш поширеною, типовою і стійкою структурною формою економічної діяльності є підприємство. Поняття “підприємство” ємке і багатогранне. Воно характеризується за різними ознаками: юридичним статусом, типом об’єднання осіб і капіталів, сферами діяльності, галузевою структурою, рівнем концентрації і централізації виробництва, формами власності, масштабами, методами управління.

Економічний зміст і вид підприємства, як головного суб’єкта господарської діяльності, залежить від типу економічної системи, до того ж воно змінюється у часі. Якщо в умовах централізованої соціалістичної економіки підприємствами в основному вважались державні виробничі установи, заводи і фабрики, то повернення до ринкової економіки породило ряд організаційно-правових форм, які не були властиві планово-директивній економіці.

Від діяльності підприємств залежить виробництво матеріальних благ, задоволення потреб населення, його життєвий рівень, НТП, тобто, ефективність економіки.

У даній темі вивчається підприємницька діяльність у різних організаційно-правових формах.

§1. Підприємство як первинна ланка економіки

Організаційною формою підприємницької діяльності є підприємство (фірма). Самостійний господарський суб’єкт має право називатись підприємством або фірмою, якщо він утворений відповідно до чинного законодавства, виробляє продукцію і надає послуги для задоволення суспільних потреб.

Правова самостійність підприємства (фірми) визначається тим, що воно є юридичною особою.

Юридична особа – це підприємство, організація, установа, яка має у своєму розпорядженні відособлене майно, несе самостійну майнову відповідальність, є єдиним су’бєктом прав і зобов’язань як позивач і відповідач.

Ознакою юридичної особи є наявність відокремленого від інших учасників майна; самостійна майнова відповідальність; право володіти, розпоряджатися і користуватися власністю; право здійснювати від свого імені господарські операції.

Підприємство (фірма) – самостійна господарська одиниця, що має право юридичної особи, володіє певним набором виробничих факторів, здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність, надає послуги з метою задоволення суспільних потреб і отримання прибутку.

В економічній літературі та господарській практиці є різні тлумачення термінів “підприємство” і “фірма”. Термін “підприємство” традиційно вживається у постсоціалістичних країнах і у значно меншій мірі використовується в економічній науці і практиці західних країн. У їх діловій лексиці важко підібрати термін, який повністю еквівалентний поняттю “підприємство”. Самим близьким аналогом є термін “фірма”. Початково термін “фірма” (від італ. firma – підпис) означає торгове ім’я комерсанта. Сьогодні – це організаційна структура бізнесу, основна підприємницька одиниця у всіх сферах економіки, яка володіє юридичною та економічною самостійністю.

Надалі розглядатимемо обидва терміни, як, в основному, аналоги, що виражають сукупність засобів виробництва, людей і певну їх організацію, яка забезпечує підприємницьку діяльність.

Водночас, існує певна відмінність понять “підприємство” і “фірма”. Здебільшого під поняттям “підприємство” розуміється однопрофільна юридична особа, що виробляє однорідну продукцію, або надає послуги. Фірмою прийнято називати юридичну особу, яка представляє одне підприємство або об’єднання підприємств переважно однієї галузі, що пов’язані між собою послідовністю технологічних процесів для виробництва однорідних або багатопрофільних виробів та надання послуг.

Сучасні фірми, як правило, мають у своєму складі кілька підприємств, які не є юридичними особами. Головне підприємство фірми інтегрує економічну владу підприємств, які входять до її складу, що надає фірмі соціально-економічну, виробничо-технологічну, організаційно-управлінську цілісність і стійкість. Однак, є й фірми, що представляють тільки одне підприємство.

Механізм функціонування підприємства (фірми) грунтується на взаємодії праці, капіталу, землі й інформації, в результаті якої здійснюється виробничий процес і досягається результат. Він включає відносини трьох рівнів: контрактні відносини фірми з її партнерами (горизонтальний рівень); відносини з підприємствами, що входять до її складу (вертикальний рівень); відносини з державою (макроекономічний рівень).

Головною функцією підприємства (фірми) є задоволення попиту споживачів у певних видах продукції і послугах та отримання прибутку. Підприємство, метою якого є максимізація прибутку, називається комерційним, а у якого є якісь інші цілі – некомерційним.

В структурі національної економіки підприємство (фірма) є первинною ланкою, оскільки саме тут безпосередньо поєднуються фактори виробництва, виробляється продукція, надаються послуги, трудовий колектив має можливість самовиразитися і реалізувати свої інтереси.

Найважливішими ознаками підприємства (фірми), що характеризує його як первинну і основну ланку у виробничій структурі народногосподарського комплексу країни, є економічна відособленість і господарська самостійність.

Економічна відособленість підприємства (фірми) виражає його економічну суть як окремого товаровиробника, який здійснює своє індивідуальне відтворення власним трудовим колективом і власними відособленими ресурсами у вигляді замкненого господарського обороту. Як відособлена господарська структура, фірма має найменування, під яким веде підприємницьку діяльність, яке дає змогу відрізняти одну фірму від інших у виробництві, на ринку, в суді чи арбітражі. Назва фірми може відбивати ім’я або прізвище її власника, виробничу спрямованість, фантазійну назву, форму власності тощо.

Економічна самостійність підприємства (фірми) виражає його майново-правові відносини як юридичної особи. Вона проявляється в тому, що підприємство має самостійний баланс, рахунок в банку, печатку зі своїм найменуванням, а виробниче підприємство – товарний знак¹. Воно самостійно планує свою діяльність; розпоряджається трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами; вибирає ділових партнерів і вступає з ними у відносини; визначає зовнішньоекономічну політику і стратегію; вибирає організаційні форми управління.

На всіх етапах розвитку ринкової економіки фірми були і залишаються рушійною силою бізнесу, школою підприємництва, генератором інновацій, “полігоном” освоєння і впровадження результатів НТП. Фірми інтегрують і організовують економіку на мікрорівні, а їх сукупність визначає ефективність національної економіки на макрорівні.