Глава 11. ПОВЕДІНКА ФІРМИ В РІЗНИХ РИНКОВИХ СТРУКТУРАХ

У попередніх главах на рівні максимальної абстракції були з’ясовані теоретичні аспекти ціноутворення, формування витрат і доходів підприємств. Тепер ці та низка інших економічних явищ і процесів мають отримати конкретнішу форму висвітлення. Сходження від абстрактного до конкретного повинно бути здійснено таким чином, щоб глибинні сутнісні характеристики, пропущені способом логічних абстракцій через призму специфіки різних типів ринкової структури, висвітились на поверхні економічного життя раніше невидимими гранями. Адже характеристики процесів ціноутворення, формування витрат і доходів підприємств та багато інших економічних явищ, незважаючи на наявність загальних, сутнісних рис, не можуть проявлятися однаково в усіх секторах економіки. Вони не можуть досягати повної ідентичності у випадку гігантського металургійного комбінату та невеличкої швейної майстерні, нафтодобувного підприємства та фірми, що продукує, наприклад, послуги автосервісу.

І це тому, що усі ці господарські суб’єкти за технічними, технологічними, організаційними та іншими об’єктивними характеристиками належать до різних ринкових структур. Висвітлення відмінних рис стану та логіки бізнесової поведінки фірм, що знаходяться в різних типах ринкової структури, і складає предмет даної глави.

•Ринкова структура та критерії визначення її типів. •Поведінка фірми в моделі досконалої конкуренції. •Особливості бізнесової поведінки фірми в моделі чистої монополії. •Поведінка фірми за умов монополістичної конкуренції. •Логіка бізнесової поведінки фірми за умов олігополії. •Ризики господарської поведінки підприємства в різних типах ринкової структури.

§1. Ринкова структура та критерії визначення її типів

Поняття “ринкова структура” є спорідненим з поняттям “ринок” (див. Глава 2). Але воно є більш широким за змістом, охоплюючи різноманітні аспекти характеристики усієї ринкової організації господарства країни. Воно є і конкретнішим, оскільки дає змогу з’ясувати не тільки зміст, а й форми прояву ринкової організації господарства в різних секторах і галузях економіки. Важливо і те, що під ринковою структурою криється така характеристика ринку, яка репрезентує вплив ринку на стан і поведінку його суб'єктів, з одного боку, та одночасно вплив виробників і споживачів товару на стан самого ринку, з другого боку.

Що ж означає ринкова структура? Однією з визначальних рис ринко­вої економіки є те, що економічні відносини її суб’єктів проявляють себе у конкуренції, яка є іманентною формою існування ринкової системи господарювання. Але конкуренція на будь-якій стадії її історичної еволюції, іс­нує у єдності з монополією, складаючи певні комбінації з нею. В залежності від особливостей галузі, історичних умов розвитку ринку в країні, наці­ональної специфіки тощо, в органічній єдності “конкуренція-монополія” співвідношення сил є різним.

Певна комбінація конкурентності та монопольності, що визначає різні умови протікання ринкових процесів, отримала назву рин­кової структури. Вона характеризується низкою рис: кількістю та розмірами підприємств галузі, типом оферованого (запропонова­ного) продукту, мірою контролю над цінами, умовами входження в галузь та виходу з неї, мірою доступності інформації.

За цими ознаками стало звичаєм із усієї безмежної кількості виділяти чотири основних типи ринкових структур, або моделей ринку: досконалу конкуренцію, чисту монополію, монополістичну конкуренцію та олігополію. Кожна з названих структур відрізняється ступенем конкурентності ринку, або, іншими словами, здатністю фірми впливати на ринкові процеси. Чим більшим є цей вплив, тим більшою є ринкова влада, тим менш конкурентним стає ринок.

Характерні риси кожної з моделей відображені в таблиці 11.1. За цими рисами моделі досконалої конкуренції та чистої монополії є швидше гіпотетичними, ніж реальними моделями ринку. Від цього важливість їх аналізу не зменшується. Ринкова економіка завжди базувалась і буде базуватися на конкуренції, а граничною її формою є саме досконала конкуренція. В той же час, конкурентне функціонування суб’єктів ринкової економіки об’єктивно штовхає їх до монопольності, граничною формою якої є чиста монополія. Отже, важливим стає розгляд не тільки тих моделей, які описують усю багатогранність існуючих ринків (монополістичної конкуренції та олігополії), але й тих, які репрезентують реальні прагнення, наближення та тенденції у їх розвитку.

Більше того, монополістична конкуренція та олігополія стають зрозумілішими і набирають багатобарвності у своїх характеристиках лише у тому випадку, коли розглядаються на основі порівнянь із так званими “полюсними” моделями – чистою монополією, з одного боку, та досконалою конкуренцією – з іншого.

Отже, предметом наступних параграфів цієї глави є розгляд кожного з окреслених типів ринкових структур, та обгрунтування логіки бізнесової поведінки фірми у кожній із них.