Глава 10. ДОХОДИ ПІДПРИЄМСТВА

•Дохід підприємства та його форми. •Прибуток фірми. •Ефективність підприємницької діяльності фірми. •Чи максимізують фірми прибуток?

Однією із головних цілей підприємницької діяльності фірми та умовою її виживання на ринку є одержання доходу. Підприємства трансформують ресурси у товари та послуги не з милосердя чи інших альтруїстичних мотивів, а з метою отримання вигоди (доходу). Окрім того, дохід фірми є джерелом інвестицій, а отже – й головною умовою її стійкого розвитку. Підприємство, що не ставить за мету максимізацію доходу, зазнає фінансових втрат і витісняється із світу бізнесу.

В даній главі ми розглянемо суть, джерела та форми доходів фірми, а також систему показників, що визначають ефективність її діяльності.

§ 1. Дохід підприємства та його форми

Дохід є основним спонукальним мотивом й джерелом розвитку підприємства (фірми). У широкому розумінні дохід підприємства – це усі грошові кошти, які воно одержує від реалізації продукції, володіння та продажу матеріальних і фінансових акивів. Насамперед, слід розрізняти такі форми доходу фірми, як валовий і чистий.

Валовий дохід (виручка від реалізації) – це сума грошей, що їх отрмує фірма від продажу продукції (послуг) та інших матеріальних і фінансових активів.

Чистий дохід (прибуток) фірми – це різниця між валовим доходом і сукупними витратами.

Сучасна економічна наука розглядає валовий дохід підприємства результатом функціонування усіх виробничих факторів. Тому грошова виручка підприємства містить у собі відповідні факторні доходи: заробітну плату – дохід на працю, процент – дохід на капітал, ренту – на землю, непрямі податки – дохід держави, що включається в ціну продукції, а також підприємницький дохід (чистий дохід) – на підприємницькі здібності. Проте, з точки зору фірми, заробітна плата, рента, непрямі податки і процент – це витрати, які потрібно оплатити із валового доходу, лише чистий дохід утворює прибуток підприємства.

В залежності від джерел отримання розрізняють наступні форми доходу підприємства:

• звичайний дохід, що формується за рахунок грошових надходжень від основної діяльності фірми (виробництво товарів та надання послуг), а також за рахунок продажу активів (землі, обладнання, цінних паперів) не пізніше як через 6 місяців після їх придбання;

• капітальний дохід – це дохід від перепродажу матеріальних (земля, майно) та фінансових (акції, облігації) активів, але не раніше, ніж через 6 місяців після їх придбання;

• дивідендний дохід – це сума дивідендів, що їх одержує фірма, якщо володіє акціями інших корпорацій.

В економічно розвинених країнах 85% дивідендного доходу підприємства звільняється від оподаткування. Таким чином держава стимулює інвестиційний процес (вкладання коштів у розвиток економіки, створення нових робочих місць).

В сучасній економічній літературі виділяють також граничний дохід фірми.

Граничний дохід – це додатковий дохід підприємства від продажу додаткової одиниці продукції.

Він обчислюється за формулою:

MR – граничний дохід;

TR – валовий дохід, або виручка від реалізації; , де p – ціна продукції, q – кількість проданої продукції.

Граничний дохід є важливим для визначення оптимального обсягу виробництва фірми, тобто такого обсягу, за якого її прибуток буде максимальним.

Існує універсальне правило, за яким діє будь-яка фірма: вона нарощуватиме обсяги виробництва до тих пір, доки , тобто витрати на випуск додаткової одиниці продукції (MC) є меншими або дорівнюють доходу від її продажу (MR). Якщо граничні витрати (MC) стають більшими за граничний дохід (MR), то випуск даної одиниці продукції для фірми є невигідним (збитковим).