8.1. Поняття, передумови, становлення і структура кредитної системи.

Кредитна система – сукупність кредитних інститутів країни. А також форми і методи організації кредитних відносин в суспільстві.

Кредитний інститут – суб’єкт ринку, професійною діяльністю якого є забезпечення перерозподілу коштів економіки на засадах поверненості і сплати %-ка.

Процес формування і розвитку кредитної системи визначається двома об’єктивними передумовами:

1. Потреба на певному етапі суспільного розвитку в специфічній формі підприємницької діяльності, пов’язаної з нагромадженням і перерозподілом коштів суб’єктів ринку. Дана потреба зумовлена нерівномірністю індивідуальних процесів відтворення та необхідністю збігів інтересів кредитора і позичальника за сумами і строками вивільнених коштів у кредитора і відповідних потреб у позичальника. За умов зростання числа господарських зв’язків такий збіг є дуже малоймовірним, а тому вирішення цієї проблеми забезпечується інститутами кредитної системи, котрі спеціалізуються на акумулюванні грошових коштів в одних суб’єктів ринку і наданні їх у позичку іншим суб’єктам.

2. Необхідність впровадження організації і технічного обслуговування зростання обсягів грошового обігу, що зумовлено розширенням товарного виробництва і сфери торгівлі. У зв’язку із розвитком товарного виробництва, із зростанням обсягів платежів в економіці дедалі менше вигідним стає спрямування коштів від одних суб’єктів ринку до інших. Це зумовило об’єктивну потребу в упорядкуванні і технічній організації руху грошових потоків в економіці, що і здійснюють інститути кредитної системи, виконуючи роль основних посередників у забезпеченні руху коштів між різними суб’єктами ринку.

Структура кредитної системи включає в себе дві складові:

а) банківську систему;

б) систему спеціалізованих кредитних інститутів.

Банківська система – сукупність різних видів банків і банківських інститутів у їх взаємозв’язку, що існує в даній країні в даний історичний період.

Банк – особлива установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти, надає їх в кредит, здійснює розрахунки та інші фінансові операції.

Банки поділяються на два види:

а) ЦБ, що здійснює емісію та реалізує грошово-кредитну політику уряду;

б) комерційні банки, що обслуговують безпосередньо підприємства та населення.

Діяльність спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів зосереджена лише на окремих сегментах ринку, доповнюючи діяльність банків.

До складу кредитної системи належить також інфраструктура кредитної системи – комплекс допоміжних засобів, які забезпечують нормальне функціонування кредитних інститутів. До складу таких засобів входять:

• розрахункова мережа;

• інкасаторне та охоронне обслуговування;

• інформаційне забезпечення;

• органи страхування банківських ризиків.

Ефективна діяльність кредитної системи кожної країни передбачає необхідність її побудови за дворівневим принципом: ЦБ країни та комерційні банки, спеціалізовані кредитні установи, інститути, інфраструктура.

Необхідність дворівневої побудови кредитної системи пов’язана з потребою оптимального організування відносин між різними її ланками та забезпечити належний рівень координації та контролю з боку держави в особі ЦБ.