МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з організації навчально-виробничої практики :

"Університецька освіта. Входження в Болонський процес "

для студентів І курсу

(напрям 0502 "Менеджмент", професійне спрямування

"Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" і "Туризму")

Тернопіль

2011

Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (протокол № 1 від 31 серпня 2011 р.).

Методичні рекомендації з організації навчально-виробничої практики "Університецька освіта. Входження в Болонський процес " для студентів І курсу (напрям 0502 "Менеджмент", професійне спрямування "Менеджмент зовнішньо­економічної діяльності) / Укл. Мазур В.С. - Тернопіль, 2011р.

Укладач: Мазур В.С, к. є. н., доцент кафедри менеджменту ТНЕУ

Відповідальний за випуск: Брич В.Я., д.є.н., професор, завідувач кафедри менеджменту ТНЕУ;

Рецензенти: Куриляк В.Є. , к.є.н., доцент кафедри менеджменту ТНЕУ,

Предик Г.А., к. є. н., доцент ТНЕУ.

Зміст

1. Вступ ……………………….4

2. Теоретична і практична підготовка бакалавра ………………………7

3. Мета і завдання навчально-виробничої практики…………………….10

4. Організація робочого місця для роботи з комп'ютером………………12

5. Засади проходження практики ……………………….14

6. Порядок проходження навчально-виробничої практики

"Університецька освіта. Входження в Болонський процес " ……………15

7. Оформлення та захист звіту……………………………………………17

8. Додатки ………………………19

Додаток 1. Зразок титульної сторінки звіту

про проходження навчально-виробничої практики

"Університецька освіта. Входження в Болонський процес " ……………19

Додаток 2. Анкета "Ставлення студента до його обраної

спеціальності" ………………………20

Додаток 3. Підсумкова анкета за навчальною програмою

"Університецька освіта. Входження в Болонський процес " …………22

Додаток 4. Тест "Чи можу я бути управлінцем?"…………………….23

9. Список рекомендованої літератури ………………………24

Вступ Шановний першокурснику!

До Тебе звертаються Викладачі кафедри менеджменту, яка на п'ять найближчих років стане твоїм другим домом.

Насамперед вітаємо Тебе зі вступом в один з найпрестижніших і найелітніших вищих навчальних закладів нашої України. У вересні 2006 р. йому виповнюється 40 років.

Увесь цей період наші випускники були і є носіями правди, честі, гідності і професійності.

Сьогодні нас називають Президентським Університетом. І тому на нас - Викладачів, - і на Тебе - студента - час покладає високу відповідальність. Тож бажаємо Тобі наполегливо оволодівати фаховими знаннями.

В останні роки в Україні зросла зацікавленість питаннями менеджменту, управління підприємствами, трансформації організаційних структур компаній. Адже основним завданням є виживання в сучасному світі і збереження конкурентоспроможності.

Приступаючи до раціоналізації праці керівників (менеджерів) як умови підвищення її ефективності та якості, не слід забувати про особливості цього виду праці:

• успішна діяльність менеджера вимагає великих і розмаїтих знань порівняно з іншими видами людської діяльності;

• праця менеджера характеризується більшою організаційною свободою і самостійністю, високою складністю і нестабільністю, а тому її важко оцінювати і нормувати;

- втрати від низької якості праці менеджера значні, вони можуть зростати, якщо розглядати ієрархічну піраміду управління знизу догори;

- висока відповідальність, ймовірний характер праці і часті стресові ситуації вимагають віднесення роботи керівника до категорії важких видів діяльності.

Успішна керівна діяльність можлива за умови:

• створення ефективної системи і механізму управління;

• оптимального визначення цілей і пріоритетів у роботі;

• формування ефективного колективу, досягнення взаємодії між працівниками і координації їх діяльності ("командна" робота);

• вмілої організації роботи людей, створення спонукальних мотивів, забезпечення розвитку колективу, зміцнення його єдності, підтримки ентузіазму;

• постійного удосконалення методів і прийомів виконання управлінських операцій.

Ефективне управління можливе лише за наявності у керівника низки рідкісних інтелектуальних і моральних якостей. Йому потрібна також енергія і воля.

Основні риси менеджерів, які досягають великих успіхів, наступні:

• впевненість у своїх силах і здатність приймати ефективні рішення за будь-якого рівня невизначеності результатів;

• вміння при маневруванні не випускати з поля зору найважливішого;

• інтуїтивне відчуття найбільш важливого у кожній справі;

• уміння налагоджувати потрібні ділові контакти;

• ефективна комунікабельність як у листах, так і особистих контактах;

• прагнення підвищувати кваліфікацію;

• здатність зберігати врівноваженість і спокій.

Як доповнення до основної бази спеціальних знань, потрібних для менеджерської роботи, менеджерам необхідно виробити ключові навички, щоб успішно виконувати різні службові функції. Це насамперед технічні (технологічні) навички, пов'язані зі способами і прийомами виконання певних робіт при здійсненні управлінської діяльності. Навички спілкування з людьми - навички, що пов'язані із можливостями менеджера добре працювати з іншими (членами групи, лідером), оскільки менеджер досягає мети через діяльність останніх. Нарешті, концептуальні навички - це навички, пов'язані із можливістю бачити організацію як ціле, розрізняти зв'язки між частинами організації і розуміти, як організація підходить до вирішення загальних проблем усієї системи.

Можна послатися на зарубіжний досвід. Ефективний менеджер сучасної фірми доступний для підлеглих, тон обговорення навіть гострих проблем у нього завжди доброзичливий, в його полі зору завжди перебуває потреби працюючих, питання мотивації високо­продуктивної праці. Сучасний менеджер не терпить кабінетного стилю роботи, завжди знаходиться серед людей, на місцях виробництва, обговорює і вирішує більшість невідкладних питань. Водночас він толерантно ставиться до відкритої незгоди, охоче делегує повноваження, будує відносини на довірі, в критичні моменти не намагається шукати винуватого, віддає перевагу усній інформації перед письмовою.

Управління - це насамперед робота з людьми. Тому особливо відповідальні завдання, що стоять перед менеджерами, стосуються формування справжніх трудових колективів. Кожна група працівників, залежно від стилю взаємовідносин, може діяти як коаліція або як співдружність. Коаліція — це група людей із загальними інтересами, члени її мають індивідуальні інтереси, які не у всьому збігаються, тоді як співдружністю називають групи, інтереси членів яких повністю збігаються. Для цього повинен розвиватися дух колективізму, обов'язку, відповідальності, справедливого стимулювання і точного врахування індивідуального вкладу кожного працівника.