- •1.1.Зародження філософської думки, її культурно-історичні передумови
- •1.2.Філософія в стародавній індії.
- •1.4.Антична філософія. Її особливості.
- •1.5.Фiлософiя середньовiччя, її особливості.
- •1.6.Головні риси культури і філософії ренесансу
- •1.7.Ф.Бекон-родоначальник англійського емпіризму. Досвідно-індуктивний метод ф.Бекона
- •1.8.Р.Декарт- основоположник європейського раціоналізму. Дуалізм р.Декарта
- •1.9.Механічний матеріалізмт. Гобса. Його вчення про суспільство і державу.
- •1.10. Моністична філософія б. Спінози. Етичні погляди б. Спінози.
- •1.11.Монадологія г. Лейбніц. Раціоналістична методологія і діалектика г. Лейбніца.
- •1.12.Розвиток сенсуалістичної філософії: дж. Локк, дж. Берклі, д. Юм.
- •1.13. Французький матеріалізм хуііі ст: ж. Ламерті, д. Дідро, к. Гельвецій, п. Гольбах.
- •1.14. І. Кант – родоначальник німецької класичної філософії. Апріоризм, агностицизм філософії і. Канта.
- •1.15. Філософcька система гегеля. Вплив гегеля на духовне життя європи
- •1.16. Антропологічна філософія л.Феєрбаха. Обмеженість філософії л. Феєрбаха.
- •1.17. Соціально-економічні та науково-теоретичні передумови виникнення марксисзму. Філософія к. Маркса та ф. Енгельса.
- •1.18. Розвиток філософії в країнах ЗахідноЇ європИ в середині та другій половині хіх ст.
- •1.19. Основні риси західної філософії хх ст.
- •1.20. „Філософія життя”. Екзистенціалізм.
- •1.21. Релігійна філософія. Неотомізм
- •1.22. Філософія росії періоду зародження її державності.
- •1.23. Слов’янофільство та західництво в росії.
- •1.24. Філософські та соціологічні погляди народників.
- •1.25. Російська Релігійно-ідеалістична філософія кінця хіх - поч. Хх ст.
- •1.26. Поширення марксизму в росії. Ленінський етап в розвитку марксистської філософії.
- •1.27. Розвиток російської філософії в радянський та пострадянський періоди.
- •1.28. Українська філософія кінця іх-хvі ст.
- •1.29. Філософія у Києво-Могилянській академії
- •1.30. Соціально-філософські ідеї представників кирило-мефодіївського товариства (Шевченка, Куліша. Костомарова)
- •1.31. Суспільно-політичні та філософські погляди в укр.Літературі: Франко, л.Українка, Коцюбинський
- •1.32. Суспільно-політичні та Філософські погляди громадців: Потебня, Драгоманов.
- •1.33. Релігійно-філософські погляди в укр.Філософії в другій половині хіх ст.
- •1.34. Соціально- філософська думка в Україні кінця хіх-хх ст..
- •1.35. Розвиток суспільно-політичної та філософської думки на ЗакарпатТі.
- •2.1. Розвиток уявлень про буття в історії філософії.
- •2.2. Історія становлення категорії „матерія”.
- •2.3.Сучасна наука про складну системну організацію матерії.
- •2.4 Соцiально-органiзована матерiя.
- •2.5.Рух і розвиток. Осн. Форми руху матерії, їх співвід-ня.
- •2.6. Співвідношення біологічної і соціальної форм руху матерії
- •2.7 Простір і час як загальна форма існуваня матерії. Зміна уявлень про простір і час в ході розвитку наукового знаня
- •2.10. Біологічні та соціальні передумови виникнення та розвитку свідомості
- •2.11.Свідомість і мозок.
- •2.12. Психіка і душа.
- •2.13. Психіка і етнос.
- •2.14. Психологічні риси українського етносу
- •2.15. Природа ідеального. Зв’язок матеріального та ідеального.
- •2.16.Проблеми моделювання свідомості в сучасній науці
- •2.17.Природа агностицизму
- •2.21. Практика як основа, критерій і мета пізнання
- •2.22. Інтуїтивне та дискурсивне пізнання.
- •2.26. Теоретичний рівень пізнання та його основні форми.
- •2.27. Системно -структурний підхід та моделювання як основні методи науково-практичного знання.
- •28. Наука I етика. Свободанаукової творчості
- •2.29. Розвиток уявлень про діалектику в історії філософії. Діалектика і метафізика.
- •2.30. Діалектика як вчення про загальний зв’язок і розвиток . Основні принципи діалектики.
- •2. 31. Природа філософських категорій.
- •2. 32. Зміст основних категорій діалектики.
- •2. 33. Гносеологічна природа закону.
- •2. 34. Зміст основних законів діалектики.
- •2. 35. Методологічне значення законів та категорій діалектики.
- •3.1. Філосфсько-світоглядний зміст проблеми відношення людини до природи.
- •3.2. Демографічні чинники суспільного розвитку
- •3.3. Природа як всезагальний предмет людської праці, засіб до життя та самоцінність.
- •3.4. Відмінність законів природи від законів суспільства
- •3.5. Відмінність способу буття людини від тварини.
- •3.6. Соціальні і технологічні причини загострення сучасної екологічної кризи та шляхи її подолання.
- •3.7. Проблема екологічної безпеки України.
- •3.8. Сучасні демографічні проблеми і шляхи їх вирішення.
- •3.9. Поняття суспільства. Його основні елементи.
- •3.10. Потреби, інтереси, цілі. Проблема цінностей.
- •3.11. Суспільне виробництво. Його сутність структура та роль в житті суспільства.
- •3. 12. Сутність і природа нтр.
- •3.13. Перетворення науки в безпосередню продуктивну силу
- •3.16. Соціальні конфлікти / революція, еволюція, війна/
- •17. Поняття війни і миру в сучасних умовах
- •3.18. Історичні форми спільності людей
- •3.20. Сім’я та сімейно-побутові відносини
- •3.21. Політична організація суспільства. Держави, партії, суспільно-політичні рухи і громадські організації.
- •3.22. Сутність, походження та історичні закономірності розвитку держави. Форми державного устрою. Природа тоталітаризму.
- •3.23. Духовні потреби, духовні цінності та духовні відносини в суспільстві.
- •3.24. Духовність та ментальність. Особливості ментальності українського народу.
- •3.25. Структура суспільної свідомості: буденна і теоретична свідомості, соціальна психологія та ідеологія.
- •3.26. Основні форми суспільної свідомості, їх виникнення і розвиток.
- •3.27. Специфіка релігійної та атеїстичної свідомості. Свобода совісті.
- •3.28. Суспільна свідомість та самосвідомість. Шляхи формування і розвитку української національної самосвідомості.
- •3.29. Формування та розвиток ідеї суспільного прогресу в історії філософії та суспільно-політичної думки.
- •3. 34. Людина і особа. Критерії особистості.
- •3.35. Проблема відчуження в суч. Су-стві та шляхи його подоланняя
1.1.Зародження філософської думки, її культурно-історичні передумови
Філософія виникла з необхідності осмислення людиною себе, своєї сутності та навколишнього світу. Свій зміст вона бере з практики освоєння людиною дійсності, з висновків і результатів конкретно-наукового пізнання людиною світу, з народної мудрості та з логіки власного розвитку.
Філософія виникла як теоретичне осмислення і дальший розвиток попередніх типів світогляду. Тобто з точки зору розвитку людства можна виділити такі типи світогляду як: міф, релігія і філософія. Будучи первісною формою, міфологія була єдиною формою суспільної свідомості тому й містила в собі у нерозчленованому, зародковому вигляді всі наступні форми суспільної свідомості –релігію, мораль та ін (також філософію).
Вона відображала специфічні риси первісного людського колективу, тобто вони були притаманні йому лише в тій мірі в якій він належав до певного колективу. Первісні люди не розповідали міфи, а колективно їх “переживали”, “відтворювали”. Це було тому, що первісні люди мислили образами, було відсутнє абстрактне мислення.
Наступною формою світогляду була релігія. специфічною її ознакою є віра в існування надприродніх сил (Бога, духа, чортів та ін. ) та втручання їх в дійсне життя. тут має місце поділ на посейбічний та потойбічний світ.
Виникнення релігії звязане із появою в людській голові здатності до абстрактного мислення.
Головними і невідємними частинами релігії є:
1. концептуальний елемент – сукупність вірувань, уявлень, міфів, ідей даної релігії. 2.релігійні почуття; 3. культові дії, обрядові настрої.
Релігія не аргументує свої положення, а сприймає їх на віру.
Вона побудована на догмах, які непотребують доведення.
Наступною історичною формою світогляду є філософія. це перша наукоподібна форма світогляду. Філософія виникає внаслідок подальшого розвитку практично-матеріальної діяльності людини, становлення наукового розуміння нею світу, що протилежне релігійному.
Філософський світогляд виник і розвивався у рабовласницькому суспільстві (Індії, Китаю, Греції), в умовах поглибленого поділу праці від фізичної, руйнівння традиційних звязків і шаблонів поведінки людей родового суспільства. Спільними рисами всіх форм суспільної свідомості є те, що вони виникли в процесі практичної діяльності людини.
Саме в цей час і спостерігається перехід від міфологічного світобачення до філософського. Але становлення суто філософських поглядів як теоретичної форми сприйняття світу датується більш пізнім часом - XIII - XI ст. до н.е. При цьому слід наголосити, що виникнення філософії в країнах Сходу (Китаї та Iндії) є тривалим процесом, що здійснювався на фоні древньої міфології. Це знайшло своє відображення у специфіці філософських концепцій, напрямків і шкіл. На зміну жрецям приходять мудреці (філософи), які, на відміну від своїх попередників, не займаються тлумаченням волі Неба, а намагалися пояснити сутність природи і людини, розкрити їх взаємозв’язок і взаємодію, визначити місце людини у суспільстві, її відношення до влади, закону.
Перші відомості із філософії знаходимо у Єгипті і Вавілоні. Однак це ще не були філософські системи, а скоріше якісь уривчасті знання з геометрії, астрономії і медицини. Уже сформовані філософські системи, які дійшли до нас, знаходимо у стародавньому Китаї та Iндії.