Селянські виступи

Селянські виступи

• Відповідь на посилення кріпацтва.

• Подання колективних скарг та довголітні процеси, що, як правило, закінчувалися на користь поміщика.

• Втеча селян, потрава панських посівів та лук, порубка лісів, розправа над сільською старшиною, підпали садиб поміщиків, відмова сплачувати державні податки, бойкот рекрутських наборів.

• З 1838 р. – охопили майже всю Галичину. Придушення відбувалося за допомогою військової сили.

• 1843 – 1844 – повстання Кобилиці (депутат сейму). Було придушене, Кобилиця заарештований.

Рух опришків

• У Прикарпатті.

• 1810 – 1825 – особливий розмах руху, ватажок – Мирон Штолюк. Лише у 1830 р. його загін розгромили.

• Для придушення: польові суди, військо (гірські стрільці), прикордонна варта, охорона солеварень, тютюнових складів.

«Холерні бунти» на Закарпатті

• 1831 – обмеження (карантин, озброєні кордони на дорогах, заборона пересування), пов’язані з епідемією холери, спричинили повстання проти всієї системи земельних відносин.

• 1836 – закон угорського уряду, який скасував частину другорядних натуральних повинностей. Деякі повинності селяни могли викупити тимчасово або назавжди. Селянам надавалося право переходити від одного поміщика до іншого, за умови виконання всіх повинностей, сплати податків і боргів. Були обмежені права поміщика на судочинство селян й скасовано право фізично карати селян.

Початок. Греко-католицькі священики

• Передумови – реформи Марії-Терезії.

• Збільшення кількості української інтелігенції.

• У 1805 р. – початкові школи були поставлені під контроль римо-католицької церкви.

• 1809 – закрито Руський інститут при Львівському університеті.

• 1812 – скасовано обов’язковість освіти → зменшення кількості учнів.

• Суспільна верства, яка очолювала національне відродження в краї – греко-католицькі священики, які підтримували тісні зв’язки з народом.

Просвітництво

• На поч. 19 ст.

• Осередок першої хвилі – Перемишль. Перемишльський єпископ – М. Левицький (1774 – 1858) зібрав патріотично-налаштованих священиків: Могильницький, Левицький, Лозинський, Лаврівський.

• Боротьба з а впровадження української мови в систему початкової освіти та за розширення мережі початкових шкіл.

• 1816 – Могильницький, за ініціативи Левицького, заснував перше просвітницьке товариство греко-католицьких священиків. Товариство видало перші граматики української мови, відкрило близько 400 шкіл.

• У 30-ті рр. – центр відродження перемістився до Львова.

«Руська трійця». Альманах «Русалка Дністрова»

• 1833 – 1837 – «Руська трійця»: Вагилевич, Шашкевич і Головацький.

• 1834 – Шашкевич, Вагилевич і Головацький об’єднали навколо себе 20 людей.

• 1836 р. – Шашкевич виголосив першу українську промову в музеї семінарії. Це сподобалося всім семінаристам, і від того часу деякі з них стали розмовляти українською.

• Члени гуртка підготували до друку збірку поезій народною мовою, у якій звучав заклик до єднання народних сил і до національного пробудження. Збірку не пропустила цензура.

• 1837 – стараннями Головацького – збірка (альманах) «Русалка Дністрова» в Будапешті. Вміщені народні пісні, думи, перекази, історичні документи. Альманах став маніфестом українського національного руху. Влада конфіскувала та знищила майже всі примірники, а авторів притягли до відповідальності і тривалий час переслідували.

• Розпад «Руської трійці» → призупинення процесу національного відродження.