Початок
відродження
|
Течії:
українська,
російська
і польська
(в Правобережній Україні, прагнула
відновити Польщу в кордонах до поділів)
В
1777 році
Калиновський видав у Санкт-Петербурзі книжку
«Описание
свадебных украинских простонародных
обрядов»
1798
р. – в Петербурзі Маркович
«Записки
о Малоросии»
Кінець
18 ст.
– офіцер Худоба
– «Історія
України»,
яка мала анти рос. характер, до нас не
дійшла.
В
Новоград-Сіверському
був гурток,
де найбільше проявлялися настрої
української козацької старшини, яка
ще берегла традиції активної участі
у державотворчому житті та обороняла
давній лад та культуру. До гуртка
належала – Полетики, Капністи.
Пропагували ідею
української самостійності,
поширювали твори, де давали високу
оцінку діяльності Мазепи,
Полуботка,
боролися за права всього українського
шляхетства і козацтва.
У
1787 р.
– Капніст
очолив групу
автономістів,
яка опрацьовувала проект відновлення
козацтва. Російський уряд відхилив
таку пропозицію. Капніст
– «Ода
на рабство»,
обурення проти кріпацтва
У
1791 р.
– місія
Капніста.
Капніст поїхав до
Берліна,
де мав зустріч з королівським канцлером.
Капніста цікавило, чи підтримає
Пруссія Україну, в разі її війни з
Росією. Однак пруссько-російські
відносини невдовзі нормалізувались.
Після
1785 р.
(зрівняння прав старшини з дворянами)
опозиційний запал старшини ↓. Вона
стала більше брати участь не у
політичній, а в інтелектуальній
діяльності: «Історія
Русів»
(за Оглобиним – «Декларація
прав української нації…, вічною
книгою
України»,
події до
1769 р.,
вперше зустрічається 1825
р.,
була видана в 1846)
Полетики,
1798
– «Енеїда»
Котляревського.
Саме з «Енеїди» історики визначають
початок національного відродження.
В
Харкові
виходив журнал
«Украинский
весник»,
«История
Малой Руси»
на російській мові Каменського.
|
Масонство
|
Західноєвропейські
революційні ідеї
поширилися в Україні. Зокрема ідеї
Гердера і Шеллінга активізували
процес нац. відродження, який тепер
отримав філософсько-релігійне
обґрунтування. Під час походу 1812
р.
українські полки змогли побачити
світ за межами імперії, і те, як він
відрізняється.
Масони
(«вільний каменяр») сповідували ідею
Бога – Великого
Майстра Всесвіту,
про єдину людську спільноту. Гасло –
«Свобода,
Рівність, Братерство».
Хотіли вдосконалити суспільство
через вдосконалення
людини.
Центром
масонів в
ост. чверті 18 ст.
став Київ.
Ложі були в Харкові,
Львові,
Одесі,
Житомирі, Полтаві, Самборі.
Членами
лож були лікарі, архітектори, літератори,
купці, старшинсько-шляхетські родини.
Переважно входила еліта
і дворяни.
Серед
українських масонів поширювалися
ідеї слов’янської
федерації,
в якій українці були б рівними серед
рівних, і навіть державності України.
1817
– 1819
– масонська ложа «Понт
Евксинський»
в Одесі.
1818-1819
– полтавська
ложа «Любов
до істини».
Належав Котляревський. Цар закрив її
особистим указом.
На
базі Полтавської ложі утворилося
«Малоросійське
товариство»
в
1821 р.,
голова – Лукашевич.
Однодумці – Величко, Капніст,
Котляревський, Кочубей, Тарнавський,
Репнінг. Воно перейшло від пасивної,
до активної опозиції царизму.
1818
– 1822
– в Києві
«З’єднані
слов’яни».
Роботи велися російською та французькою
мовами.
1822
– указ
про
закриття
всіх масонських організацій.
|
Декабристи
|
Декабристський
рух
– спроба офіцерів російської армії
збройною силою встановити конституційний
лад.
У
1816 р.
– у Петербурзі виникла офіцерська
таємна організація «Союз
порятунку»
(з
1818
– «Союз
благоденства»).
Її очолювала Корінна управа (дума). В
Україні були управи в Тульчині
(Пестель)
та Полтаві.
У
1821 р.
– «Союз
благоденства»
розпався.
Члени Тульчинської управи утворили
Південне
товариство,
Пестель.
В Росії було утворене Північне
товариство.
Обидва
товариства мали спільну мету: повалити
самодержавний лад
шляхом військового перевороту і
ліквідувати
кріпосне
право.
До
Південного
товариства
належали: Пестель,
Волконький, брати Муравйови-Апостоли,
Бестужев-Рюмін.
В Південного товариства були управи
в Тульчині, Василькові і Кам’янці.
Програма
Південного
товариства
– «Руська
правда»
Пестеля.
Скасування
кріпацтва,
перетворення всіх селян на рівноправних
громадян, недоторканість
приватної
власності.
Росія мала стати республікою.
Вона визнавала право на самовизначення
лише
для польського
народу.
Проголошувалася провідна
роль росіян.
1823
р.
– «Товариство
об’єднаних слов’ян» у Новограді-Волинському,
Андрій і Петро Борисовий.
Мета
– боротьба проти самодержавство і
кріпацтва, визволення слов’янських
народів і створення федеративного
союзу. Проте Україна в планах товариства
не фігурувала як член федерації
народів. В
1825 р.
це товариство злилось
з Південним.
Програмний
документ Північного
товариства
– Конституція
(автор Муравйов).
Конституційна
монархія і федеративний
устрій. Часткове
відновлення прав українського народу
на власну державу. Планувалося утворити
Українську,
Чорноморську і Бузьку
держави
з центрами у Харкові,
Одесі і Києві.
Однак ці положення не задовольнили
членів товариства і проект Конституції
не був затверджений.
Повстання
Південне товариство планувало на
літо 1826 р.,
але цар
помер
в
листопаді 1825 р.
Повстання
відбулося 14
грудня 1825 р.
у Петербурзі і закінчилося
поразкою.
Незважаючи на це, 29
грудня 1825
р. все ж піднявся Чернігівський
полк під Васильковом,
що розміщувався на Київщині, але його
виступ придушили 3
січня 1826 р.
|
Пропаганда
волелюбних ідей у навчальних закладах
|
Після
розгрому декабристів, опозиційних
рух остаточно не зник.
Утворювалися
таємні
групи і гуртки,
члени яких вважали себе продовжувачами
справи декабристів.
На
поч. 1826 р.
– виник гурток
у Харківському університеті.
Проводилися обговорення політичної
обстановки,
можливі зміни суспільно-політичного
ладу, переписували твори антицарського
спрямування. На
поч. 1827 р.
гурток розгромили.
Волелюбні
настрої охопили й гімназію
вищих наук в Ніжині
(1820),
директор Орлай.
Серед гімназистів був і Гоголь.
1831
– польський
ліцей в Кам’янці
1834
– Київський
університет.
|
Польське
повстання 1830 – 1831 рр. і Україна
|
Листопад
1830 р.
– повстання в Польщі польських
офіцерів. «Патріотичне
товариство».
Мета – відродження державності Польщі
у кордонах 1772
р.
Гасло «За
вашу і нашу свободу».
Росіяни змушені були покинути Польщу.
У
лютому 1831 р.
– польські повстанці направили на
Правобережжя артилерійський корпус,
який мав підняти населення на
антиросійське повстання. Але оскільки
польська шляхта відмовилася звільнити
селян з кріпацтва. То ті їй не допомогли.
В
серпні 1831
р.
росіяни
зайняли Варшаву.
Наслідком
повстання було масове зросійщення
краю.
Почали закриватися польські школи
(українських не було), навчання
переведено на російську мову. В
Кремінці закрили відомий польський
ліцей, натомість відкрили російський
університет
св.
Володимира
в Києві.
60
тис. польських шляхтичів були позбавлені
дворянства. Багатьох заслали вглиб
Росії.
Позитивом
було те, що з часом Київський університет
перетворився на центр, якому належала
важлива роль у відродження української
культури. Царизм дещо поліпшив
становище правобережних селян.
|
Кирило-Мефодіївське
братство
|
З
початку 40-х рр. 19 ст.
місце козацької еліти займають
різночинці.
Січень
1846 – березень 1847 р.
– діяльність Кирило-Мефодіївського
братства.
Українська різночинна інтелігенція.
Символ
товариства – золотий
перстень з вигравіруваними іменами
Кирила і Мефодія.
Входило
12
осіб
Діяло нелегально.
Братство
зазнало впливу творів Шевченка
Один
з засновників – Костомаров.
Ідея єдності пригноблених слов’янських
народів. Членом товариства був П.
Куліш,
Маркович, Білозерський, Гулак.
Слов’янська
федерація, центр –
Київ
Програмні
положення – «Книга
буття українського народу»
і «Статут
слов’янського братства Св. Кирила і
Мефодія»,
основний автор – Костомаров.
У
«Книзі
буття»
вказано основні події світової історії
з давніх часів до
сер. 19 ст.
Значна частина тексту присвячена
історичній драмі України, яка виявилася
поділеною між Польщею і Росією.
Історичне покликанні України: підняти
інших слов’ян на боротьбу за національне
відродження в усіх сферах економічного,
соціального і духовного життя.
«Статут
слов’янського братства Св. Кирила і
Мефодія»
(«Закон
Божий»
складався з двох
частин
– «Головні
ідеї»
і «Головні
правила».
В
«Головних ідеях»
вказувалося, що метою
слов’ян повинно стати їх політичне
об’єднання в федерацію, в якій кожен
народ отримав би власну державу з
демократичною формою правління.
Мета
товариства – повалення самодержавства,
встановлення республіки, утворення
Української держави і об’єднання
слов’ян у федерацію. Найвищий виборчий
орган – собор, або сей. Військо
об’єднувалося і кожен штат мав мати
свою армію.Міліцейські формування.
Демократичні права. Скасовувалися
тілесні покарання і смертна кара.
Ліквідація станових привілеїв.
«Головні
правила»:
мета
«поширення… ідей через виховання
юнацтва, літератур і примноження
членів товариства», товариство
прагнутиме усунути релігійну ворожнечу
між католиками і православними
слов’янами. І найголовніше
правило:
«Товариство буде прагнути зарані про
викорінення рабства і всякого
приниження бідних класів, а водночас
і про повсюдне поширення грамотності».
Між
Кулішем і Костомаровим були суперечності.
Костомаров
– братерство слов’ян, а Куліш
був за розвиток української культури.
Шевченко
і Гулак
були радикалами (за революційні
перетворення)
Діяльність:
агітаційна і культурно-просвітницька
діяльність (пропаганда українських
творів); Білозерський підготовив
проект створення мережі початкових
землеробських шкіл.
Вплив
братства:
наступне покоління взяло ідеї братства;
сприяли розвитку українського
національного руху; це була перша
спроба української інтелігенції
вдатися до політичної боротьби; стало
дороговказом для наступників; стало
самостійним і самобутнім політичним
формуванням, яке організаційно не
підпорядковувалось, а ідеологічно
не повторювало політичних настанов
жодної з загальноросійських суспільних
течій.
|
