Наддніпрянська Україна на початку XX ст. Економіка

Економічна криза 1900 – 1903

• Найбільше зачепила металургійну й кам’яновугільну галузі.

• На Україні криза була глибшою і тривалішою.

• Деяке пожвавлення відбулося за часів російсько-японської війни (програш Росії) 1904 – 1905 рр., але загалом господарство перебувало в стані депресії.

Монополістичні об’єднання

• Концентрація виробництва – поглинання слабших підприємств сильнішими.

• Дуже поширеними були акціонерні товариства.

• Монополія – об’єднання підприємств певної галузі чи місцевості, які регулювали об’єм виробництва, розподіляли ринки збуту продукції, встановлювали ціни.

• Синдикати – форма монополії, це угоди самостійних у виробничому відношенні власників підприємств про спільний продаж продукції через утворюваний ними об’єднаний орган збуту.

• 1887 – виник перший цукровий синдикат, 1902 – «Продамет» (металургія), 1903 – «Продаруд», «Продвагон», «Продвугілля»

Передвоєнне економічне піднесення

• З 1909 р. – промислове піднесення (гірничорудна та металургійна промисловість). Швидко розвивалася харчова промисловість.

• Але передвоєнне економічне піднесення → посиленню господарського визиску України.

Сільське господарство

• Розвиток гальмувався поміщицьким землеволодінням та селянським малоземеллям → Україна – край з відсталим с ∕ г

• Посилилася спеціалізація: Степова Україна – зернові, Правобережжя – технічні культури

• Провідна роль – зерно.

Міграція

• Аграрне перенаселення → міграція в Степову Україну, Бессарабію, на Дорн, Кубань, Нижнє Поволжя, за Урал, до Сибіру, на Далекий Схід

Кооперативи

• Батько руху – Левитський. 1887 – хліборобська спілка в Олександрівському повіті Катеринославської губернії.

• 1914 – на Україні діяло 3000 спілок (1 місце в Росії), але їх розвиток гальмувався рос. кооперативами

• Для координації діяльності спілок у Києві та Вінниці було створено Союзи споживчої кооперації.

Становище населення

• 1 травня 1900 – в Харкові – масовий робітничий страйк. Страйком керувала РСДРП.

• Періодичні селянські заворушення (Полтавщина, Харківщина)

• У селянських виступах 1902 р. активну участь брала інтелігенція.

Російська і єврейська течії

• 1898 – Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП). 1903 – її поділ на меншовиків (реформи) і більшовиків (революція)

• Кін. 1901 – поч. 1902 – партія російських соціалістів–революціонерів (есерів). Революційний терор.

• Національному питанню загальноросійські політичні партії особливої уваги не приділяли.

• 1898 – у Вільно – Загальний єврейський робітничий союз, або Бунд

Посилення руху в кін. XIX ст.

• Більш рішуча боротьба, захист соц. Та культурних прав українців, вимоги політичної автономії і навіть державної самостійності.

• Вересень 1897 – Загальна українська організація (ЗУО). Завдання – об’єднання всіх українських сил для боротьби за національні права українського народу в Росії»

• Перехід від культурно-освітньої діяльності до політичної.

• 1900 – брошура Міхновського «Самостійна Україна». – Завдання – боротьба за самостійність.

Політичні партії

• 1900 – РУП (Революційна українська партія). Орієнтація на село. Утворила Центральний комітет у Києві та Зарубіжний комітет у Львові. За повалення самодержавства, ліквідацію поміщицького землеволодіння, безоплатну передачу землі селянам.

• 1904 – на конференції ЗУО – створення Української демократичної партії. Поєднання національних вимог з соціальними.

• 1904 – з РУП вийшли Меленевський. Скоропис-Йолтуховський і створили Українську соціал-демократичну спілку, яка ввійшли до РСДРП

• Чикаленко, Грінченко, Єфремов – за політичну автономію.

• Переважала автономістська течії, самостійницька течія була представлена Міхновським і Українською народною партією (УНП), яку створив Міхновський у 1902 році.