Економіка

Політика

• В Україні розвивалися лише ті галузі промисловості, які не мали відповідних природних умов у Росії (цукрова), або ті, що постачали сировину чи напівфабрикати для російської індустрії (металургія, кам’яновугільна)

• Текстильна промисловість була штучно затримана у розвитку

• Українська сировина перероблялася за межами України → посилення залежності від центру.

• Викачування капіталу з України.

Промисловий переворот

• Сформувався ринок вільнонайманої праці.

• З поч. 60-х рр. виробництво швидко машинізується. Завершився промисловий переворот у 80-ті рр. XX ст.

Іноземний капітал

• Політика протекціонізму щодо вітчизняних виробників.

• Мито на іноземну продукцію зростало.

• Приплив іноземних капіталів (прискорення розвитку окремих галузей промисловості, створення нових робочих місць, викачування коштів з України

Формування українського індустріального району

• 60-90-ті рр. – Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий райони.

• Зріс видобуток на Донбасі, але техніка залишалася відсталою.

• Підвищення попиту на метал.

• Розвиток вугледобувної, гірничорудної і металургійної галузі. Інші стояли на місці. Певний виняток становили с ∕ г і транспортне машинобудування.

• с ∕ г машинобудування: Олександрівськ (=Запоріжжя), Харків, Одеса, Бердянськ, Херсон, Миколаїв, Київ.

• Транспортне машинобудування: Харків і Луганськ(паровози), Миколаїв.

Залізниця

• 1863 – перша залізнична лінія від Балти до Одеси, 200 км. Регулярний рух почався 1866 р.

• Лінії від Балти до Крюкова на Дніпрі (біля сучасного Кременчука) і від Балти до Києва.

• 1868 – перша залізниця на лівобережжі, Київ – Курськ.

• На кін. 80-х рр. – створена система залізниць. Залізничні вузли – Харків, Київ, Кременчук, Катеринослав, Одеса.

• Колоніальна тенденція (магістралі українські землі з російськими промисловими районами)

Водний транспорт

• На Дніпрі почали використовувати пароплави, але судна без парових машин продовжували переважати.

• Морський торговий флот.

• Майже через всі українські порти товари переважно вивозилися (Миколаїв, Херсон, Маріуполь, Керч).

• Єдиним портом, де вивіз урівноважувався ввозом був найбільший порт Чорного моря і другий в імперії (після Петербурга) – Одеса.

Соціальні групи

• Формуються нові соціальні групи

• Посилюється роль підприємців (буржуазії) та найманих робітників (пролетарів), які за складом були багатонаціональними.

• У вугільній, гірничорудній та металургійній промисловості переважали робітники-росіяни.

• Селяни надавали перевагу роботі в полі або на цукроварні, і рідко працювали на підприємствах.

• Українські підприємці – цукрова, борошномельна, винокурна промисловості. Брати Терещенки, Харитоненко, Яхненко, Демченко, Алчевський.

• Зростає чисельність і роль інтелігенції (українці в ній – 1/3)

• Українці були у меншості у найважливіших соціальних групах.

Міста

• Центри: Одеса (порт), Київ (центр внутрішньої торгівлі, машинобудування, адміністративного управління та культурного життя), Харків (торгівля і промисловість), Катеринослав (промисловий центр ПД)

• Урбанізація, занепад невеликих і середніх міст, розвиток великих.

• 13% населення було міським. У містах проживало лише 5% українців (росіян – 38%, євреїв – 45%)

• Монополія – це велике об’єднання підприємців в одній чи кількох галузях, де придушують конкуренцію, контролюють ціну і ділять ринки збуту.

• У 1882 році в Росії з'явився "Союз рейкових фабрикантів", у 1884 році - "Союз фабрикантів рейкових скріплень"

Торгівля

• Поглиблення суспільного поділу праці, господарської спеціалізації окремих районів → розширення внутрішнього ринку.

• Низька купівельна спроможність населення → гальмування розвитку внутрішнього ринку.

• Після реформи 1861 р. об’єми торгівлі почали швидко рости.

• Появилися нові форми: контракти на товари.

• Ярмарки, базари

• Розширення географії торгівлі.

• Постійна торгівля стала переважаючою.

• Зовнішня торгівля – експорт хліба.

• Купецтво України було багатонаціональним. Переважали росіяни та євреї.