Гулак микола іванович
Г
улак
Микола (1822 —
26.5.(7.6.)1899) — український
громадсько-політичний діяч, педагог і
вчений. Походив з дворянської родини
Золотоніського повіту на Полтавщині.
В 1843 закінчив юридичний факультет
Дерптського (Тартуського) ун-ту. В 1844
здобув вчений ступінь кандидата права.
В 1845-47 служив в канцелярії київського
і волинського генерал-губернатора. В
грудні 1845- січні 1846 разом
з М. Костомаровим та В. Білозерським заснувавКирило-Мефодіївське
братство.
Належав до радикального крила організації
(Г., Т. Шевченко,
Г. Андрузький, О. Навроцький,
І.Посяда), яке відстоювало
національно-демократичні ідеї.
18.3.1847
заарештований і ув'язнений в Шліссельбурзькій
фортеці, де перебував до 1850. Під час
слідства тримався особливо мужньо,
відмовившись давати свідчення і назвати
будь-кого з учасників братства. В 1850-55
перебував під наглядом поліції в Пермі.
З 1859 працював викладачем математики,
природничих наук та історії у навчальних
закладах Одеси, Керчі, Кутаїсі, Тбілісі.
Г. належать праці з історії, математики,
філософії, юриспруденції, переклади з
грузинської і азербайджанської
літератури. Помер у Єлисаветполі (тепер
Гянджа, Азерб
Західноукраїнські землі наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Соціально-економічне становище
Адміністративно-територіальний
устрій та населення
|
Закарпаття
фактично управлялося з Будапешта
Угорщиною.
1787
– приєднання
Буковини до Галичини,
а після
1849
р. Буковині було знову надано право
окремого
краю.
Українські
землі були об’єднані разом з польськими
у «Королівство
Галичини і Лодомерії»
Багатонаціональний
склад населення.
|
Реформи
Марії-Терезії (1740
–
1780)
та Франца-Йосифа (1780
– 1790)
|
Україна
– аграрно-сировинний
придаток.
Перед реформами на ї землях панувала
польська сваволя, були відсутні
промисловість і торгівля, великі
міста і нормальні шляхи сполучення,
населення було бідним.
70-80-ті
рр..
– реформи.
Аграрна
сфера.
На
поч. 80-х рр..
– імператорський указ, звільнення
селян від особистої залежності, розмір
панщини – до 30
днів на рік.
Релігійна
реформа.
Католицька, протестантська та
греко-католицька церква були зрівняні
в правах.
1784
р.
– у
Львові
замість єзуїтської колегії відкрили
університет.
При ньому до 1809 р. діяв Руський
інститут,
де на філософському та богословському
факультетах вчилися українці.
Почала
працювати мережа семінарій, яка
готувала греко-католицьких священиків.
Бруківка,
каналізація.
Запровадження
початкових
та середніх шкіл.
У початковій школі навчання мало
проводитися на
рідній мові.
|
Економіка
|
Наступники
реформаторів Леопольд II
(1790
–
1792)
і
Франц II
(1792
– 1835)
стали на шлях контрреформ.
Була
відновлена
панщина,
зросли селянські повинності.
Основна
галузь – сільськогосподарське
виробництво.
Майже всі поміщики – поляки, і лише
деякі з них використовували агротехнічні
досягнення.
Посилення
визиску
селян
(панщина 5-6 днів на тиждень) →
обезземелення селян.
Такою
ж була ситуація на буковинському
селі. Єдине, ситуацію там покращувало
скотарство
(розведення худоби і овець). Головні
культури – кукурудза
і картопля.
Відсталим
аграрним краєм залишалося й Закарпаття.
Скорочення
селянських наділів.
Промисловість:
текстильна,
шкіряна, соляна, залізорудна, тютюнова,
лісова.
У
Галичині – ткацтво.
Воно, як і шкіряне
виробництво,
йшло також і на експорт
Засновувалися
нові керамічні,
залізоробні підприємства, ливарні
заводи.
Соляна промисловість.
Початок
промислового перевороту в німецьких
та чеських провінціях негативно
вплинув на промисловість. Більш-менш
розвинутими залишалося лише
гуральництво
й броварництво,
сірчана
промисловість.
Невеликий
відсоток зайнятості в промисловості.
|
