Освіта
|
Брак
шкіл,
але після реформи 1861
р.
мережа
шкіл розширилася.
Заборона
викладання української мови
→ вимога української мови навчання
Лише
близько 20% населення України старше
10 років уміло читати.
Недільні
школи,
які в 1862
були закриті, але в 1864
знову відновлені.
Середня
освіта – класичні
гімназії
(гуманітарний нахил, дозволяли вступ
в університети, 8 років навчання) і
реальні
училища
( природничо-математичні дисципліни,
6 років навчання). Навчання російської
мовою.
1870
– перші
жіночі гімназії,
8 років навчання, право вступу до
університетів
80-ті
рр.
– підвищена плата за навчання і
обмеження
доступу до гімназій євреїв.
1887
– «циркуляр
про кухарчиних дітей»
- обмеження вступу до гімназій для
дітей прислуги, дрібних крамарів
тощо.
Середня
освіта для дворян
– інститути шляхетних дівчат,
кадетські корпуси, приватні пансіони.
Харківський,
Київський та Новоросійський
університети (1865).
1865
– Одеський
університет.
↓ вихідців
дворян та ↑ представників духовенства,
інтелігенції, підприємців, селян
і робітників.
Але навчання платне.
1873
– реформування Харківського
ветеринарного училища у ветеринарний
інститут.
1875
– перетворення Ніжинського
юридичного ліцею на Історико-філологічний
інститут.
1878
– відкриття в Києві
жіночих курсів
= зародження вищої
жіночої освіти.
1885
– технологічний
інститут в Харкові,
1898
– політехнічний
інститут в Києві,
1899
– Вище
гірниче училище в
Катеринославі.
Після
революції склад учнів дещо
демократизувався,
але в цілому середня освіта залишалася
недосяжною
для основної маси населення.
1869
– шкільна
реформа.
Обов’язкове
початкове навчання
дітей від 6 до 14 років, школи передавалися
з відання церкви під
державну опіку.
За
шкільним законом 1895
діяли нижчі,
сільські школи
(1 – 3 роки навчання) та вищі,
у містах
(4-6 класи)
Брак
шкіл і фінансів, малокваліфіковані
вчителі
→ 67% неписемних.
Уряд
дозволяв викладання української
мовою
1881
– «Руське
педагогічне товариство»,
яке опікувалося школою
Гімназії
були переважно з польської мовою
викладання.
Меценат
Галаган відкрив гімназію
в Прилуках.
1894
– відкриття
кафедри історії України у Львівському
університеті.
1875
– засновано Чернівецький
університет,
1877
– Львівську
технічну академію перетворено на
політехнічний
інститут,
1897
– Академія
ветеринарної медицини.
Кількість
середніх шкіл в Галичині в 1900-1909
майже подвоїлась,
але укр. в них було лише 20%
Навчання
– з німецькою
або польською
мовою викладання, лише після боротьби
студентства у Львівському та
Чернівецькому університетах відкрили
декілька укр.
кафедр.
Кількість
укр. у вузах всіляко обмежувалась,
але на початкову освіту отримували
майже
всі діти.
Перед
I
св. в. українськими були 6
гімназій і 15 приватних середніх
шкіл.
Початкових шкіл – 3,5
тис.,
навчання
– рідною мовою.
|
Наука
|
Ляпунов
– стійкість
і рівновага руху механічних систем
Мечников
– теорія утворення багатоклітинних
організмів з одноклітинних, явище
фагоцитозу.
Мечников
разом з Гамалією
а 1886
створили в Одесі першу
бактеріологічну станцію.
Хірурга
Шимановський, фізик Пулюй
Данило
Заболотний – препарат від холери.
Пулюй
разом з П. Кулішем
і Нечуєм-Левицьким
переклали
з староєврейської Псалтир
та з грецької Євангеліє.
Костомаров
– історик, праці «Богдан
Хмельницький»,
«Руїна»
Володимир
Антонович
– праці «Про
походження козацтва»,
«Бесіди
про часи козацькі на Україні»
Яворницький
– «Історія
запорозьких козаків»
Історик.
Професор
Харківського університету Потебня.
1907
– Українське
наукове товариство
(УНТ), голова – Грушевський.
Видавало «Записки»
і «Українські
наукові
збірники»
Історія
– Грушевський
«Історія
України-Руси»,
праці Єфрименка,
Багалія
(історія
Слобожанщини),
етнограф
і архітектор Федір Вовк.
Філологи
– Б. Грінченко(«Словар
української мови»)
і А. Кримський
(вивчення
староукраїнських текстів)
1913
– Петро
Нестеров
– «мертва
петля»
і підготував та очолив перший груповий
політ літаків за маршрутом Київ –
Ніжин – Київ. Авіатор
– Левко
Мацієвич.
Гірничий
інженер Лутугін
– геологічна
карта Донецького басейну,
інженер
Михайло Курако
– основи передової металургії,
Сергій
Реформатський
– хімічні
реакції малоорганічгного синтезу,
Володимир Вернадський
– мінеральні
багатства
України.
|
Література
|
П.
Куліш
«Чорна
рада»,
Марко
Вовчок
«Інститутка»,
«Народні
оповідання»,
Іван
Нечуй-Левицький
«Микола
Джеря»,
«Кайдашева
сім’я»,
Панас
Мирний
«Хіба
ревуть
воли,
як
ясла повні?»,
«Голодна
воля»,
повість «Повія»,
Леся
Українка, І. Франко
«Вічний
революціонер»,
«Каменярі»,
поеми «Наймичка»,
«Марійка»,
«Смерть
убивці»
Стиль
модернізм.
Коцюбинський
– «Фата
моргана»,
Стефаник
(новели), В. Винниченко,
Олександр
Олесь
(«По
дорозі в казку»)
Драматургія:
Старицький
«Не
судилося»,
«Ой
не ходи, Грицю, та й на вечорниці»,
«У
темряві»,
«За
двома зайцями»,
«Богдан
Хмельницький»,
«Маруся
Богуславка»,
«Оборона
Буші»
Марко
Кропивницький
«Дай
серцю волю, заведе в неволю»,
«Доки
сонце зійде, роса очі виїсть»,
«Глитай,
або
ж
павук»
Іван
Карпенко-Карий
«Безталанна»,
«Наймичка»,
«Мартин
Боруля»,
«Сто
тисяч»,
«Хазяїн»)
Панас
Мирний
«Лимерівна»
|
Театр
|
Поширені
аматорські
театри,
гуртки та групи.
Брати
Тобілевичі (+): Іван
Карпенко-Карий, Микола Садовський,
Панас Саксаганський
1881
– дозвіл
на постановку укр. вистав у південних
губерніях
1882
– в Єлисаветграді з ініціативи
Кропивницького
– перша
українська професійна трупа
– Товариство
українських
акторів.
Директор
– Старицький, Кропивницький – режисер
та актор.
До трупи входили – Заньковецька,
Садовський, Саксаганський,
Садовська-Барілотті
Трупа,
очолювала Деркачем, 1894
дала виставу в Парижі.
1864
– відкрився перший
професійний театр у Львові.
1875
– режисер
театру Кропивницький.
1906
– Микола Садовський створив у
Полтаві
перший
український стаціонарний професійний
театр,
який у 1907
переїхав
до Києва
|
Музика
|
Семен
Гулак-Артемовський
– опера «Запорожець
за Дунаєм»
Петро
Сокальський
«Мазепа»,
«Майська
ніч»,
«Богдан
Хмельницький»
Микола
Лисенко
– поезії
Шевченка,
опери «Різдвяна
ніч»,
«Утоплена»,
«Тарас
Бульба»,
дитячі опери «Коза-Дереза»,
«Пан
Коцький»;
«Енеїда»,
«Наталка
Полтавка»
1862
– Чубинський
– «Ще
не вмерла України…».
Музику написав Вербицький.
Ця пісня стала в 2001
Державним Гімном.
1904
– за ініціативою Лисенка було відкрито
вищу
музично-драматичну школу в Києві та
музичний інститут
1905
у Львові.
Композитори
- Леонтович,
Людкевич, Стеценко, Степовий
Оперна
актриса
Соломія
Крушельницька
|
Архітектура
|
Урбанізація
→ пошуки
нового стилю.
70-ті
рр.
– в Києві – будинок
міської думи в стилі бароко,
готель «Континенталь»,
будинок
театру
В
кін. 90-х –
оперний
театр
в Києві.
В
Києві – О. Беретті
– Володимирський
собор;
Кобелєв;
Вербицький
– політехнічний
інститут в Києві.
Харків
– Бекетов
(також драматичний
театр в Сімферополі)
Будинок
Військово-історичного музею
Чорноморського флоту.
Юліан
Захаревич
– Львівський
політехнічний інститут, будинок
Галицької ощадної каси
Поширюється
український
стиль в архітектурі
– Василь
Кричевський.
Національний
стиль
– будинок
Полтавського губернського земства
(1903
– 1908), автор – Кричевський.
Мотиви
укр. народної архітектури в ЗХ
будівництві
–
Левинський,
Лушпинський, Нагірний.
|
Скульптура
|
Леонід
Позен - «Шинкар»,
«Кобзар», «переселенці», «Скіф»,
«Запорожець у розвідці»
Монументальна
скульптура: 1853
– в
Києві пам’ятник
князю Володимиру,
пам’ятник
Б. Хмельницькому Микешина.
|
Живопис
|
Розвиток
побутового
жанрового мистецтва
– Жемчужникова,
Соколов, Трутовський.
Пимоненко
–
«Святочне ворожіння», «Весілля в
Київській губернії»
Киріяк
Костанді – «У
хворого товариша», «Гуси», «Рання
весна», «В люди», «Старенькі», «З
пташиного польоту».
З
1902
Костанді очолював «Товариство
південноросійських художників»
Микола
Ярошенко – «Чумацький
Шлях», «ранок на Дніпрі», «Українська
ніч», «Вечір на Україні», «Степ»,
«Місячна ніч на Дніпрі»
Сергій
Васильківський – «Ранок»,
«отава в степу», «Степ на Україеі»,
«На Харківщині»
Корнил
Устиянович – «Батькіська
пара», «Гуцулка біля джерела»,
«Шевченко на засланні»
Теофіл
Копистинський (портретний
живопис),
Романчук (пейзажі),
Труш
Живописець-баталіст
Самокиш
|
Церковне
життя
|
Російська
православна церква
стала засобом зросійщення
й денаціоналізації
віруючих, імперський уряд заборонив
вживати укр. мову навіть у проповідях.
1906
– видання
Біблії на укр. мові,
1909
– збірник
проповідей укр. мовою на Поділлі
1907
– як
виняток
було дозволено викладання укр. мови
в церковнопарафіяльних школах на
Поділлі.
Але поодинокі локальні перемоги суті
справи не міняли.
Сектантський
рух:
секта баптистів, найбільш поширена
секта – штунда
(влада її переслідувала); лише революція
1905
зняла заборону на діяльність штунди.
Переслідувалися й інші секти.
Церква
в Галичині
будила національну
свідомість
. Велика роль належала митрополиту
Андрею
Шептицькому,
який у 1908
таємно подорожував Центральною
Україною.
Церква
на Буковині:
понад дві третини – православні,
решта – греко-католики;
церква перебувала під румунським
впливом.
На
Закарпатті
переважали віруючі греко-католики,
УГКЦ на Закарпатті була опорою
українства,
Юлій
Фірцак.
На протести Фірцака змушені були
реагувати в Будапешті, і на поч. XX
ст..закарпатці відчули певне економічне
полегшення після впровадження деяких
реформ, що ввійшли в історію під
назвою «Верховинська
акція»
|
Меценати
|
|
