Економіка

Військові поселення

• 1/3 селян були казенні (тобто державні) селяни, які належали не поміщикам, а державі.

• У 1816 р. – з державних селян почали формувати військові поселення. Аракчеєв. В цих поселеннях кожна сім’я мала не лише займатися землеробством, а й одночасно утримувати 1 – 2 солдатів. Життя селян регламентувалося суворим режимом. Військова муштра – з 7 (кантоністи) до 45 років. Формально – 3 дні на державу, 3 – на себе, але насправді всі днів селяни працювали на державу.

• Поселення створювалися на Харківщині, Катеринославщині, Херсонщині, Київщині та Поділлі. 554 тис. населення.

• У 1857 р. військові поселення були ліквідовано

Товарно-грошові відносини

• В пер. пол. 19 ст. – зростало виробництво хліба на продаж.

• Технічні культури: Полтавська і Чернігівська губернії – конопля і тютюн, Катеринославська і Херсонська – льон.

• В 20-х рр. – плантації буряків

• Найенергійніше втягувалися в товарно-грошові відносини великі землевласники. Деякі з них технічно вдосконалювали своїх господарства, знайомилися з досягненнями агрономії та агротехніки. Але в більшості раціоналізаторські експерименти закінчувалися невдачею (опір селян, нестача грошей у поміщиків, нестача вільної кваліфікованої сили)

Селянські промисли

• Розклад кріпосницької системи супроводжувався обезземеленням селян → селяни йшли на місцеві підприємства (цукроварні, цегельні) або займалися дрібними промислами.

• 25% селян - безземельні

• Наприкінці 18 ст. – чумацтво переросло у торговельно-візницький промисел.

• Поширена була сезонна міграція на Південь

• Всупереч державній політиці, були й заможні селяни. Із селян-кріпаків вийшли купці й промисловці – мільйонери Яхненки і Семиренки, Терещенко (цукрозаводчик)

Промисловий переворот

• В 30-х рр. – промисловий переворот (перехід від ручної до машинної праці). Найбільші зрушення були у легкій, харчовій і переробній промисловості.

• На першому місці стояло цукроваріння. 1815 р. – торговий дім Яхненків і Семиренків. У 40-х рр. – заснували парове цукрове виробництво, обладнали машинобудівний завод, утримували ціле робітниче містечко з технічним училищем, бібліотекою, театром, лікарнею та церквою.

• Група підприємців виробляла полотно. Але в 40-50-х рр. полотняна промисловість зникла, не витримавши російської конкуренції (підтримка уряду)

• Пер. пол. 19 ст. – кам’яновугільна промисловість (Донбас)

• 1824 – перший цукровий завод на Київщині

• Залізна руда біля Кривого Рогу

Зростання міського населення та розвиток торгівлі

• Урбанізація. Зростання чисельності населення в містах.

• У 1817 р. – Одеса була оголошена вільним портом (порто-франко)

• Політика держави була спрямована на заселення міст мігрантами → зменшення частки українців, а збільшення – росіян та євреїв.

• Морські порти – Одеса, Миколаїв, Херсон

• Найбільші міста – Харків, Полтава, Київ, Кролевець, Ромни

Внутрішня та зовнішня торгівля

• Базари та ярмарки

• Україна – ринок збуту російських промислових товарів, український ринок був представлений переважно сільськогосподарською продукцією, а також цукром і горілкою.

• Експорт хліба в Туреччину, Грецію, Італію, Францію, Англію.

• В Австрію, Пруссію, Польщу, Молдавію гнали худобу, а також вивозили мед, віск, рибу, риб’ячий клей.

• Ввозили – машинне обладнання, предмети розкоші