Кобилиця Лук'ян

Освіта

• Російська імперія дбала про освіту настільки, наскільки їй було це вигідно. Тобто вона прагнула забезпечити себе в освічених кадрах і водночас не виховувати національну свідомість, нав’язати почуття меншовартості.

• У першій половині XIX ст. царизм покінчив з українською школою.

• Становий характер освіти: для нижчих верств населення – парафіяльні двокласні школи; для дітей дворян, купців, службовців і заможних міщан – повітові училища, інколи гімназії; для дітей дворян – гімназії, ліцеї та університети.

• Зменшення кількості шкіл.

• Для дітей дворян – приватні пансіонати та школи.

• 1804 – в Чернігові – перше ремісниче училище.

• 1805 р. – з ініціативи Каразина – Харківський університет.

• Волинський ліцей, на базі Кременецької гімназії. 1817 – Рішельєвський ліцей. Центр вищої освіти на ПД. Орлай

• 1817 р. – закриття Києво-Могилянської академії.

• 1820 – у Ніжині гімназія вищих наук. У 1832 р. вона була перетворена на Ніжинський ліцей.

• 1834 – київський Університет ім. св. Володимира. Перший ректор – Максимович. Юридичний і філософський факультети.

• Ліцеї об’єднували в собі гімназичні та університетські курси.

• З 1792 – заборона викладати закон Божий

• З 1805 р. – початкові школи перейшли у відання церкви → посилення контролю.

• Після революції 1848 шкільна справа зосереджувалася у руках держави.

• Було створено нижчу реальну школу, навчальний курс трикласних шкіл збільшувався на один рік.

• Почалося вивчення основ садівництва, бджільництва та шовківництва.

• Відкривалися недільні школи для дорослих.

• Середню освіту надавали гімназії. Їх кількість була невеликою.

• Понімечення і покатоличення учнів.

• В першій половині XIX ст. - указ про обов’язкове вивчення української мови.

• 1817 – у Львові – реальна торговельна школа, 1844 – технічна академія.

• Вища освіта – Львівський університет, Реальна та Технічна академії у Львові, Чернівецький ліцей.

Наука

• Осиповський – «Курс математики»

• Математик Остроградський був обраний членом Петербурзької, Паризької, Римської і Туринської академії наук.

• Максимович – ботанік, історик, «Основи ботаніки»

• Каразин – перші метеорологічні станції, карти, прогнози погоди. «Філотехнічне товариство»

• 1812 – Нікітинський ботанічний сад в Ялті.

• 1846 – одна з перших праць з історії – «Історія Русів»

• 1842 – 1843 – «История Малороссии» Маркевича.

• У кінці пер. пол. 19 ст. – перші історичні дослідження Костомарова.

• 1817 – Львівський науково-дослідний інститут Оссолінських (Оссолінський – літературознавець, історик, громадський діяч)

• 1850 – в Києві – перша жіноча гімназія.

• З 1661 – Львівський університет.

• 1805 – австрійці переводять Львівський університет зі Львова до Кракова, але в 1818 р. його було повернуто назад.

Література

• Фольклорні збірники Цертелєва – «Досвід збирання старовинних малоросійських пісень» (1819).

• Михайло Максимович – «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні», Збірка українських пісень»

• Альманах «Русалка Днісрова».

• Центр – у Харкові. Декани університету: Успенський, Гулак-Артемовський, Срезневський, Квітка-Основ’яненко.

• 1798 (повністю в 1842) – «Енеїда» Котляревського, «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»

• Байкарі – Гулак-Артемовський, Гребінка.

• Квітка-Основ’яненко: повісті «Пан Халявський», п’єси «Дворянські вибори», «Сватання на Гончарівці»

• Пантелеймон Куліш

• Гоголь – «Тарас Бульба»

• 1840 – «Кобзар» Шевченка.

Театр

• Центр – Харків і Полтава – український професійний театр

• Деректор, режисер і актор Харківського театру – Квітка-Основ’яненко. Також виділявся Щепкін.

• На чолі Полтавського театру(1818 – 1821, через брак коштів змушений був закритися) стояли Котляревський та Щепкін.

• Поміщицькі театри, оркестри, хори і капели.

• Театр-кріпаків с. Качанівки на Чернігівщині. Музикантів навчав грати Глинка.

Музика

• Найпоширеніші народні інструменти – троїсті музики (скрипка, цимбали, бубон)

• Кобзарі – Шут, Крюковський, Гриценко (Холожний), Остап Вересай

• Музичне життя – в Києві, Харкові, Полтаві, Одесі, Львові.

• Витвицький – твір «Україна» (1836) – варіація на тему народної пісні «Зібралися всі бурлаки»

• Композитор – Єдлічка.

• Викладач Харківського університету – Вітковський.

• 1847 – концерти угорського композитора Ліста.

• 1848 р. – італійська оперна трупа давала концерти в Києві.

• У Галичині – Вербицький.

Архітектура

• Пам’ятник Рішельє – Мартос.

• 1809 – Самсон, що розриває пащу лева.

• Зростання міст → зростання ролі архітектури

• Губернські і повітові міста забудовувалися за планом.

• Помпезність.

• Створювалися монументальні кам’яні будинки державних установ, навчальних закладів, церкви, палаци.

• Архітектор – Меленський – пам’ятник на честь магдебурзького права, церква-мавзолей на Аскольдовій могилі, перший у місті театр.

• Проект академіка Беретті в Києві в стилі класицизму – будинки університету та Інституту шляхетних дівчат.

• 1809 – театр в Одесі. А також Потьомкінські сходи, Воронцовський палац.

• Палац Розумовського в Батурині, маєток Галагана на Чернігівщині в с. Сокирницях

• Парк «Софіївка»

• У Львові – будинки інституту Оссолінських, ратуша, будинок театру.

Живопис

• Жанр портрета

• Боровиковський, Мокрицький, Тропінін, Сошенко, Шевченко – «Живописна Україна»