Тема 9. Облік власного капіталу

Методичні рекомендації

Вивчення обліку власного капіталу необхідно почати з обліку статутного капіталу, а в споживчій кооперації – з обліку статутного і пайового капіталу. Необхідно ознайомитись з порядком його формування в залежності від організаційно – правової форми підприємства. При вивченні інших видів капіталу слід звернути увагу на порядок їх формування та обліку.

1. Методичні поради до теми «Облік власного капіталу»

Перелік питань

1. Сутність власного капіталу і його структура

2. Порядок формування і облік статутного капіталу

3. Облік пайового капіталу

4. Облік додаткового і інших видів капіталу

5. Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

1. Сутність власного капіталу і його структура

Під капіталом в бухгалтерському обліку розуміють сукупність майнових засобів, що призначені для господарських цілей, виражених в грошовій одиниці.

Структура капіталу, в свою чергу, характеризується співвідношенням власних і позикових коштів, які використовуються підприємством в процесі господарської діяльності.

Для початку господарської діяльності готельно-ресторанне підприємство потребує власних джерел фінансування. У момент створення підприємства таку функцію виконує його початковий капітал, який за своїм матеріальним складом є сукупністю активів, інвестованих засновниками (учасниками) і дорівнює:

Власний капітал = Активи підприємства.

Під час здійснення господарської діяльності підприємство вступає у відносини зі своїми контрагентами (постачальниками, підрядниками), утворюючи при цьому поточні зобов’язання за взаємними розрахунками та заробітною платою, а також перед державою – за податками. Крім поточних зобов’язань підприємство готельно-ресторанного господарства може використовувати довгострокові залучені кошти (кредити, облігаційні позики, тощо).

Таким чином, власний капітал підприємства (тобто капітал, який належить власникам підприємства) визначається як різниця між вартістю його майна (активів) і зобов’язаннями підприємства:

Власний капітал = Активи – Зобовязання

Майно підприємства складається із різних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів — носіїв прав власності окремих суб’єктів.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємства неминуче використовують залучені кошти, утворюючи борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А=З+К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому, власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (К= А–З).

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності, та одним із найістотніших показників, оскільки виконує наступні функції:

Таблиця 9.1.

Функції власного капіталу

Фукція власного капіталу	Характеристика фукції власного капіталу
Заснування та введення в дію підприємства.	Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання
Відповідальності і захисту прав кредиторів	Статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні балансу. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів (тим вищою є його кредитоспроможність).
Кредитоспроможності	Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства.
Ддовгострокового фінансування	Внесками у власний капітал, разом із необоротними активами, цінними паперами, можуть бути грошові кошти. Вони використовуються для фінансування операційної, інвестиційної діяльності підприємства та для погашення заборгованості. Це підвищує ліквідність підприємства та потенціал довгострокового фінансування.
База для розподілу доходів і активів	Одержаний прибуток або розподіляється та виплачується власникам у вигляді дивідендів, або спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу. Нарахування дивідендів здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.
Ссамостійності	Найвищим органом господарського товриства є збори учасників, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над підприємством здійснює утримувач контрольного пакета прав власності. Володіння ним дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, тобто статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1) внесенням власниками підприємства;

2) накопичуванням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на:

• інвестований;

• нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

• статутний капітал;

• додатковий (нереєстрований) капітал, який складається з:

а) додатково вкладеного капіталу,

б) резервного капіталу,

в) нерозподіленого прибутку.

Отже, власний капітал підприємства — це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він — основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.