Облік капітальних інвестицій
Під капітальними інвестиціями розуміють витрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.
Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій в порядку пайової участі у будівництві та ін.), так і залучені кошти (банківські кредити та інші позикові кошти).
Капітальні роботи можуть виконуватися або підрядним способом (тобто спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями на договірних засадах), або господарським способом (тобто самим підприємством).
Порядок обліку капітальних інвестицій регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Синтетичний облік витрат на капітальні інвестиції (незалежно від способу виконання робіт) ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».
Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об’єктами капітальних вкладень (інвентарними об’єктами).
Бухгалтерські проведення з обліку капітальних інвестицій детально розглянуті в питанні 2 та 3 цієї теми.
Облік довгострокових фінансових інвестицій та інших необоротних активів
Для ефективного використання тимчасово вільних активів підприємства та організації здійснюють фінансові інвестиції.
Основні принципи оцінки та відображення в обліку фінансових інвестицій визначаються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16 квітня 2000 р. № 91, П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 липня 1999 р. № 176 та П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 1999 р. № 163.
Фінансові інвестиції визначаються як активи, які утримуються підприємством з метою:
одержання доходів у вигляді дивідендів або відсотків від їх володіння;
набуття вигідних відносин з іншими підприємствами або контролю над їх діяльністю;
набуття майбутніх вигод від зростання вартості здійснених інвестицій.
Залежно від мети здійснення фінансових інвестицій підприємство може отримувати дохід, набувати контроль над об’єктом інвестування та мати інші вигоди. Дохід від інвестицій — це отримання процентів або дивідендів. Вплив здійснюється з метою отримання і нематеріальних вигід — доступ до технології або гудвілу, якими володіє підприємство-об’єкт інвестування, вплив на його фінансову, комерційну та господарську діяльність. Воно може також володіти стратегічними запасами сировини, необхідної інвестору, або знаходитися в інвестиційно привабливому економічному середовищі та т. ін. Інвестиції можуть здійснюватися також і з метою отримання майбутніх вигід, як, наприклад, зростання вартості акцій.
Відповідно до п.4 П(с)БО 2 фінансові інвестиції - це: активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
Оцінка довгострокових фінансових інвестицій може здійснюватись за допомогою методів:
Таблиця 5.15.
Методи оцінки фінансових інвестицій
№ з/п |
Методи оцінки |
Сутність методів оцінки |
1 |
за собівартістю (справедливою вартістю) |
вартість придбаних акцій, комісійних винагород, мито, податки, збори, обов’язкових платежів та інших витрат, пов’язаних з їх придбанням. При цьому суми податку на додану вартість, сплачені або нараховані, до складу первісної вартості не відносяться, а включаються до складу податкового кредиту. Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестицій |
2 |
за справедливою вартістю |
поточна ринкова вартість на фондовому ринку, а за її відсутності – експертна оцінка. Вартість фінансових інвестицій, отриманих в обмін на власні папери, в загальному випадку не дорівнюватиме номінальній вартості переданих цінних паперів. |
3 |
за методом участі в капіталі. |
відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об’єктом інвестування. Балансова вартість збільшується або зменшується на частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) із включенням (виключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу інвестора або до додаткового вкладеного капіталу). |
Залежно від терміну, протягом якого підприємство очікує володіти фінансовими інвестиціями, вони поділяються на поточні та довгострокові.
Довгостроковими є фінансові інвестиції, які утримуються протягом терміну, який перевищує 12 місяців або операційний цикл.
Залежно від виду відносин між інвестором та об’єктом інвестування вони поділяються на:
інвестиції, що засвідчують відносини позики;
інвестиції, які засвідчують право власності на частку в майні підприємства.
Інвестиції, які засвідчують відносини позики, придбаваються підприємством із метою отримання відсотків від надання в тимчасове користування вільних активів. Документами, які засвідчують факт здійснення таких інвестицій, є облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати.
Інвестиції, які засвідчують право власності на частку в майні іншого підприємства, здійснюються як з метою отримання дивідендів від володіння часткою майна іншого підприємства, так і для набуття контролю або вигідних відносин з інвестиційно привабливим підприємством. Документами для підтвердження факту володіння часткою майна є акції, приватизаційні папери.
Для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном призначений рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» - активний, балансовий, розрахунковий.
Однією з основних ознак, яка зумовлює відмінності в обліку фінансових інвестицій є вид відносин, які складаються між інвестором та об’єктом інвестування, — відносини позики або власності.