4. Класифікація і План рахунків бухгалтерського обліку

Макро- і мікрорівень управління потребує своєчасної та всебічної інформації про склад та рух засобів і джерел їх формування, господарські процеси та фінансові результати діяльності підприємства. Через це виникає необхідність використання в бухгалтерському обліку значної кількості рахунків.

Під класифікацією рахунків розуміють:

• їх групування за певними однорідними ознаками;

• їх перелік, необхідний для відображення господарської діяльності.

Знаючи загальні, істотні та відмітні ознаки окремих груп рахунків, легше визначити для чого призначений та як використовується окремий рахунок у обліку.

Класифікація рахунків за економічним змістом дає можливість встановити, які рахунки слід застосовувати для обліку певного об’єкта, вона дозволяє визначити систему рахунків, які необхідно використовувати на підприємствах тієї чи іншої галузі. Вона будується відповідно до класифікації об’єктів бухгалтерського обліку.

За економічним змістом рахунки поділяють на три основні групи і одну доповнюючу :

• рахунки господарських засобів;

• рахунки джерел формування засобів;

• рахунки господарських процесів;

• рахунки обліку операцій, які не відображені в балансі (позабалансові рахунки).

Класифікація рахунків за економічним змістом дає змогу згрупувати рахунки залежно від того, що саме на них обліковується.

Рахунки господарських засобів є активними. За дебетом цих рахунків відображаються надходження (збільшення) господарських засобів (активів), а за кредитом — зменшення (вибуття) активів. Залишок (сальдо) за активними рахунками завжди вказує на наявність господарських засобів на початок та кінець облікового періоду. Вони відображаються в активі балансу.

На рахунках джерел господарських засобів відображають наявність та рух джерел. За характером відображуваних на них джерел рахунки цієї групи поділяють на рахунки джерел власних засобів і рахунки джерел залучених засобів.

Рахунки формування джерел господарських засобів є пасивними. За кредитом цих рахунків відображають збільшення джерел засобів, а за дебетом — їх зменшення, списання. Залишок (сальдо) цих рахунків завжди характеризує наявність джерел господарських засобів на початок та кінець облікового періоду. Вони мають бути відображені в пасиві балансу.

Ці класифікації рахунків — це науково обґрунтовані групування, вони взаємопов'язані й доповнюють одна одну, полегшують теоретичне вивчення змісту рахунків і їх використання у практичній роботі.

Кругооборот капіталу підприємства здійснюється через господарські процеси: постачання (купівля), виробництво та реалізація (продаж). Економічний зміст цих операцій відображають рахунки господарських процесів. На цих рахунках обліковують господарські операції, пов'язані із заготівлею та придбанням ресурсів, виробництвом продукції (виконання робіт та надання послуг) та її реалізацією. До рахунків господарських процесів належать рахунки 15, 23 та 8, 9 клас.

Зокрема, розглянута класифікація рахунків за їх економічним змістом стала основою для визначення ролі та місця кожного рахунка, які він займає в системі бухгалтерського обліку.

План рахунків бухгалтерського обліку

Для забезпечення єдності, порівнювання й узагальнення облікових даних необхідно, щоб господарські операції однаково відображалися на рахунках бухгалтерського обліку підприємств незалежно від організаційно-правових форм. Такої єдності досягають за допомогою єдиної системи рахунків бухгалтерського обліку і єдиних вимог до неї. В Україні застосовують спеціальний перелік рахунків, який називають Планом рахунків.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій структурно складається з 10 класів, які включають балансові, номінальні та позабалансові рахунки. План рахунків зорієнтований на потреби складання фінансової та внутрішньої звітності, тому чітко розмежовані балансові рахунки, об'єднані в класи з розділами активу і пасиву балансу, номінальні рахунки для обліку витрат, доходів і результатів діяльності, а також позабалансові рахунки.

Оскільки бухгалтерський рахунок є одиницею зберігання інформації про об’єкт бухгалтерського обліку, то для групування цієї інформації використовується система рахунків бухгалтерського обліку. Ця система є єдиною для всіх підприємств і організацій, крім банків та бюджетних організацій, і називається «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій».

Інструкцією про застосування Плану рахунків визначено: «План рахунків є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку».

Головною метою його є забезпечення інформацію для контролю та прийняття управлінських рішень, складання фінансової звітності.

Таблиця 3.1.

Взаємозв’язок рахунків та звітності

План рахунків		Фінансова звітність
клас	Назви класів	Актив балансу	Пасив балансу
1 2 3 4,5,6	Необоротні активи Запаси Розрахунки, кошти та інші активи Власний капітал, зобов’язання	1 2 3	4 5 6
7	Доходи і результати діяльності	Звіт про фінансові результати
8	Витрати за елементами
9	Витрати діяльності
0	Позабалансові рахунки	Примітки до фінансової звітності

Залишки з рахунків 1—3 класу відображаються у активі, 4—6 класу— у пасиві балансу. Рахунки 7—9 класу дають можливість скласти Звіт про фінансові результати. Рахунки класу 0 мають бути розкриті у примітках до фінансових звітів.

Отже, кожен клас рахунків має конкретне призначення та тісно пов’язаний з інформаційними потребами зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Отже, План рахунків бухгалтерського обліку - це систематизований перелік рахунків, який регламентує та обмежує ведення бухгалтерського обліку з метою накопичення та групування облікової інформації для складання звітності та зрозумілості її всіма зовнішніми та внутрішніми користувачами.