Термінологічний словник

Бухгалтерський баланс - зведена відомість у виді таблиці, що відображає в грошовому виразі засоби підприємства за їх станом , розміщенням, використанням і джерелами утворення, складена на певну дату

Консолідований баланс - зведена бухгалтерська звітність про фінансові результати діяльності великих підприємств, об'єднань і банків у цілому, що включає баланси всіх залежних і дочірніх підприємств і їхніх філій.

Платіжний баланс - співвідношення між надходженнями і платежами даної організації або країни в цілому за визначений час (рік) з торгових і неторгових операцій.

Торговельний баланс - співвідношення експорту (вивозу) і імпорту (ввозу) товарів даною торговельною організацією або країною в цілому, що враховується за фактом перетинання товарами кордону.

Тема 3. Система рахунків бухгалтерського обліку та подвійний запис

При вивченні даної теми необхідно вияснити суть рахунків бухгалтерського обліку, їх зміст, побудову, класифікацію рахунків та їх характеристику. Порядок записів на активних і пасивних рахунках. План рахунків, його структуру та зв’язок з балансом.

Подвійний запис, його сутність і значення. Кореспонденція рахунків.

Характеристика синтетичних і аналітичних рахунків бухгалтерського обліку та взаємозв'язок між ними.

Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку. Оборотні відомості за рахунками синтетичного й аналітичного обліку.

3.1. Методичні поради до теми «Система рахунків бухгалтерського обліку та подвійний запис»

Перелік питань

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх зміст та побудова.

2. Активні та пасивні рахунки і їх зв'язок з балансом. Порядок запису на них

3. Характеристика рахунків синтетичного і аналітичного обліку та взаємозв'язок між ними

4. Класифікація і План рахунків бухгалтерського обліку

5. Подвійний запис, його сутність і значення. Кореспонденція рахунків.

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх зміст та побудова

Суть рахунків бухгалтерського обліку полягає в групуванні та систематизації господарських операцій за відповідними ознаками та видами господарських засобів і джерел їх утворення, що створює налагоджену систему поточного бухгалтерського обліку на підприємстві.

Як елемент методу бухгалтерського обліку рахунки перебувають в тісному взаємозв'язку з іншими його складовими – документацією, подвійним записом, оцінкою, балансом, звітністю. Калькуляція та інвентаризація також є обов'язковими, але вони мають епізодичний характер і використовуються в кінці відповідних звітних періодів (місяць, квартал, півріччя, рік).

За допомогою рахунків бухгалтерського обліку забезпечується отримання вірогідної інформації, яка може використовуватись на різних рівнях управління: на рівні підприємства (мікрорівні) використовуються дані поточного обліку та зведена інформація у формі оборотного та сальдового балансу (відомості), спеціально підготовлених даних про використання необоротних і оборотних активів, про фінансовий стан та платоспроможність підприємства. На рівні держави (макрорівні) дані підприємства використовуються у формі офіційної звітності.

Потреба в різнобічний інформації для управління визначила структуру та побудову і самих рахунків бухгалтерського обліку. Зовнішньо кожний рахунок (незалежно від того, активний він чи пасивний) має наступний вигляд (рис. 3.1.).

Дебет	Номер(назва) рахунку. Назва		Кредит

Рис. 3.1. Загальний вигляд бухгалтерського рахунку

Дебет і кредит — це умовні позначення сторін рахунка.

Об'єкт бухгалтерського обліку є статичною величиною, тобто він має бути наявний на певний момент часу (основні засоби, кошти і джерела), тому, перш за все, на рахунку фіксують цей стан, що отримав назву початковий залишок, або сальдо. Слово "сальдо" походить від італ. saldo, що означає "розрахунок". Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів і їх джерел. Збільшення об'єкта обліку записують на одній стороні рахунка, а зменшення — на протилежній. Маючи інформацію про початкове сальдо об'єкта обліку та зміни протягом звітного періоду, визначають сальдо на кінець звітного періоду: . Накопичена інформація (підсумок) про рух об'єкта обліку, відображеного за дебетом і кредитом, називається оборотом.

Підсумки записів за дебетом рахунка називають дебетовим оборотом, підсумки записів за кредитом рахунка — кредитовим оборотом.

При відкритті рахунків у них записують початкові сальдо на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби розміщені в лівій стороні балансу — активі, то і сальдо в активних рахунках записують зліва в дебеті рахунка. Так як джерела господарських засобів відображають у балансі з правої сторони, то і сальдо в пасивних рахунках записують справа у кредиті рахунка. Отже, баланс є згрупованою таблицею складеною за даними рахунків. При цьому сума всіх дебетових залишків (сальдо) активних рахунків відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює підсумку активу балансу. Відповідно, сума всіх кредитових залишків (сальдо) пасивних рахунків відображає загальний обсяг джерел засобів і дорівнює підсумку пасиву балансу.

Отже, рахунок – це один з елементів методу бухгалтерського обліку, спосіб групування (узагальнення) і відображення наявних активів, пасивів, господарських процесів за конкретними ознаками і контролю за їх станом і рухом у процесі господарської діяльності підприємств.

Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об'єктами, що обліковуються, завданнями обліку і впливають на вибір форми бухгалтерського обліку.