92. Формування споживних виробів у кушнірському виробництві

У кушнірському виробництві виготовляють скрої.

Якість кушнірських робіт залежить від якості підборки шкурок для скроєння, від їх однорідності, методу розкрою і кваліфікаційного виконання.

Кількість кушнірських процесів та їх послідовність при виготовленні різних виробів залежить від виду і розміру напівфабрикатів, а також від виду і розмірів виробу.

Операції кушнірського виробництва поділяють на такі основні групи: складські операції; виробниче сортування; розпластування і розправлення; набирання і складання шкурок на вироби, видалення дефектів і розкрій шкурок; зшивання, розправлення і обробка хутряних скроїв.

Складські операції включають розподіл шкурок за розмірами, перевірку відповідності даного напівфабрикату вимогам стандартів, вказаним в шифрі шкурок. Увесь хутряний напівфабрикат поділяють на великий, середній і дрібний.

Мета виробничого сортування - підбір однорідних груп шкурок одного виду, кряжу, розміру, сорту, висоти волосяного покриву, дефекту, кольору, відтінку, блиску, типу завитків, малюнку, товщини шкірної тканини, способу вироблення для виконання наступних технологічних операції.

Виробниче сортування шкурок проводять залежно від виду хутра і призначення шкурок. У кушнірстві виконують ряд виробничих сортувань для зменшення якісних відмін між шкуркам.

Останнім етапом виробничого сортування шкурок є визначення їх призначення. При використанні шкурок для певних виробів мають значення якість, їх зовнішній вигляд, товарні, розкрійні і експлуатаційні властивості, розмір, маса і економічність.

Розпластування і розправлення шкурок. Розпластування -це розрізання шкурок, знятих трубкою або панчохою. Більшість видів хутряних напівфабрикатів розрізають посередині черева. По хребту і боку розпластовують тільки шкурки видри, ондатри, вихухолі.

Для розправлення і надання пластичності шкурки змочують водним розчином гліцерину, кухонної солі і алюмінієвого галуну. Після зволоження шкурки витримують протягом 0,5 - 2 годин при звичайних умовах (пролежування).

Розправлення - це надання шкуркам певної форми механічними способами.

Набирання і складання шкурок на виріб. Перед тим як набрати шкурки на виріб їх розбирають. Це роблять із врахуванням розмірів шкурок, довжини, малюнку і кольору волосяного покриву. Розбирання за кольором і малюнком роблять у декілька етапів. Зразки із партії розташовують на робочому столі таким чином, щоб був поступовий перехід ознак волосяного покриву від однієї шкурки до другої. Шкурки кращої якості розташовують праворуч, а усі інші - ліворуч. Розкладання шкурок починають із середини стола, тобто кращі з них повинні потрапляти на середину, а гірші - на краї.

Основна мета набирання - набрати кількість шкурок, необхідних для виготовлення виробу з врахуванням встановлених норм витрат напівфабрикату. Спочатку набирають кращі шкурки, поступово переходячи до найгіршої якості.

Кладь - кількість хутряного напівфабрикату (в дм² або штуках), що необхідна для виготовлення одного виробу певного фасону і розміру.

Для визначення розміру кладі на один вирів необхідно знати площу лекал виробу (дм²), коефіцієнт використання, площу напівфабрикату з врахуванням дефектності.

Складання (підборка) - встановлення місця розташування кожної шкурки у виробі. Шкурки складають відповідно до їх конфігурації, лінійних розмірів і площі, фасону і розміру виробу.

Розташування шкурок передбачають при розробці моделі виробу. На лекала наносять лінії розташування шкурок, які укладають у стовпчики і рядки із позначенням напряму волосяного покриву. При розташуванні шкурок у виробі у вертикальному положенні волосяний покрив повинен мати напрям зверху вниз, крім стрижених шкурок. Шкурки кращої якості в межах одного сорту використовують на спинку, праву пілочку, верх рукавів і коміра. Шкурки гіршої якості - для лівої пілочки, низу рукавів і коміра.